Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/771/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/771/20 пров. № А/857/7395/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Бруновської Н.В., Улицького В.З., при секретарі судового засідання: Гнатик А.З. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року у справі №500/771/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанов (головуючий суддя першої інстанції Чепенюк О.В., час ухвалення - справу розглянуто у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Тернопіль),- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №182172 від 10.03.2020 на суму 1700,00 грн та №182174 від 10.03.2020 на суму 34000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевезення вантажу зерна пшениці 08.02.2020 по автомобільній дорозі М-12 Стрий-Знам`янка він здійснював без товарно-транспортної накладної, оскільки купив зерно у приватної особи для потреб власної свиноферми. Крім того, в акті №029774 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів немає жодного посилання на вимірювальне або зважувальне обладнання, яке було використано посадовими особами Укртрансбезпеки при проведенні габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача. Також в наданих пзивачем документах відсутні відомості про справність обладнання, яким могло бути проведено перевірку габаритно-вагового контролю та після проведення габаритно-вагового контролю посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області було встановлено відсутність у водія дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами з перевищенням вагових норм, однак йому було дозволено продовжити рух, що, на його думку суперечить вимогам діючого законодавства. Також позивач зазначає про неповідомлення його про дату, час та місце розгляду справи про застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, та невідповідність прийнятих за наслідками такого розгляду оскаржуваних постанов Типовій інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55, оскільки вони надані в паперових копіях без засвідчення відповідності оригіналу і без підпису та скріплення печаткою відповідача. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає про те, що Суд не звернув увагу на очевидну незаконність вказаних постанов відповідача, оскільки вони винесені з порушенням діючого законодавства. Звертає увагу на те, що відповідач не повідомив його про дату, час та місце розгляду справи про застосування адміністративно-господарських санкцій, до чого його зобов`язували п.п 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. № 1567; перевезення вантажу зерна пшениці 08.02.2020р. по авто дорозі М-12 Стрий - Знам`янка правомірно здійснював на власному вантажному автомобілі без товаро-транспортної накладної, купивши це зерно у приватної особи для потреб власної свиноферми з поголів`ям до 50-ти штук у його домогосподарстві, яке він вправі всупереч утримувати без реєстрації як фізичної особи-підприємця з видом діяльності - тваринництво або розведення свиней; суд не звернув увагу на те, що в акті № 029774 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів немає жодного посилання на вимірювальне або зважувальне обладнання, яке було використано посадовими особами Укртрансбезпеки при проведенні габаритно-вагового контролю його транспортного засобу та відсутні відомості про справність обладнання, яким могло бути проведено перевірку габаритно-вагового контролю, оскільки за відсутності відомостей про справність вимірювальних приладів здійснення габаритно-вагового контролю не допускається. З урахуванням наведених доводів просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, у зазначає про те, що подана апеляційна скарга ОСОБА_1 , на думку відповідача, не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в даній скарзі щодо скасування рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.06.2020 року є безпідставними та необґрунтованими, а натомість рішення суду ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуально так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Учасники в судове засіданні не прибули хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Згідно із ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 23.07.2007 зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10.04.2020. У Єдиному державному реєстрі зазначений вид діяльності підприємця 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, інші види діяльності - відсутні. Інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області на підставі направлень на рейдову перевірку №002069 від 03.02.2020 та №002074 від 08.02.2020, згідно з щотижневими графіками проведення рейдових перевірок на автомобільній дорозі М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM 470-тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ) з напівпричепом BODEX KIS 3В, реєстраційний номер НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ), що належить ОСОБА_1 та використовувався ним для перевезення вантажу зерна пшениці. За результатами проведення перевірки складено акт від 08.02.2020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. В акті перевірки зазначено, що під час перевірки виявлено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме здійснювалось перевезення вантажу - зерна пшениці без товарно-транспортної накладної, чим допущено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Від підпису вказаного акта позивач відмовився, що зафіксовано у акті від 08.02.2020, пояснень не надав. Крім того, в ході проведення перевірки згідно з графіком здійснення габаритно-вагового контролю з використанням пересувних пунктів ДП «Вінницький облавтодор» Державної служби України з безпеки на транспорті та документально-вагового контролю у Вінницькій області на автомобільних дорогах загального користування на лютий 2020 року було здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу RENAULT MAGNUM 470-тягач, з напівпричепом BODEX KIS 3В. На підставі чеку зважування №1346 від 08.02.2020 встановлено перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем, а саме: на одиничну вісь 14,650 т, при нормативно визначених 11 т; на строєну вісь 31,550 т, при нормативно визначених 22т; повна маса транспортного засобу 54,350 т, при нормативно визначених 40 т, та відсутність у водія при здійсненні перевезення вантажу оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, про що складено довідку № 030274 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08.02.2020 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 029774 від 08.02.2020. Управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області 08.02.2020 складено розрахунок №029774 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до якого обчислено плату за проїзд по маршруту «місто Вінниця місто Гайсин, Вінницька область», пройдена відстань 95 км, всього визначено до сплати 1439,25 євро. За наслідком здійсненого габаритно-вагового контролю складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.02.2020, в якому зафіксовано, що автомобілем RENAULT MAGNUM 470-тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом BODEX KIS 3В, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , здійснювалось перевезення вантажу зерна пшениці з перевищенням нормативно-визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху вагових параметрів, а саме: на одиничну вісь 14,650 т, при нормативно допустимих 11 т; на строєну вісь 31,550 т, при нормативно допустимих 22 т; повна маса транспортного засобу 54,350 т, при нормативно допустимих 40 т, перевищення параметрів від нормативу становило 43,4 %, та відсутність у водія при здійсненні перевезення вантажу оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, за яке передбачена відповідальність абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Вказаний акт був підписаний позивачем без зауважень. В подальшому акти перевірки від 08.02.2020 надіслані для розгляду за місцезнаходженням суб`єкта господарювання підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області. 24.02.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області направлено позивачу повідомлення № 17576/36/24-20 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт з зазначенням часу та місця розгляду справи, яке вручено ОСОБА_1 04.03.2020, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. 10.03.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області прийнято постанову №182172 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ОСОБА_1 за допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: перевезення вантажів автомобільним транспортом без оформлення документів, перелік яких визначений у статті 48 Закону № 2344-III (відсутня товарно-транспортна накладна), відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 цього Закону у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. Крім того, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області 10.03.2020 було прийнято постанову №182174 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до ОСОБА_1 за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу застосовано штраф у розмірі 34000,00 грн. Вказані постанови направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та 18.03.2020 отримані ОСОБА_1 . Не погодившись із постановами про застосування адміністративно-господарських штрафів від 10.03.2020 №182172 та №182174 ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом. Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що при винесенні оскаржуваних постанов від 10.03.2020 №182172 та №182174 відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом. Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи. Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, (далі - Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління. Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт». Пунктом 16 вказаного Порядку №1567 визначено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю. Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком

3. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III). Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення. Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879). Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати. Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 08.02.2020 інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області на підставі направлень на рейдову перевірку №002069 від 03.02.2020 та №002074 від 08.02.2020, згідно з щотижневими графіками проведення рейдових перевірок на автомобільній дорозі М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка проведено рейдову перевірку транспортного засобу, який належить та використовує позивач. В ході рейдової перевірки встановлено, що позивач здійснював перевезення вантажів без оформлення необхідних документів, зокрема товарно-транспортної накладної, та з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням габаритних обмежень. Апелянт вказує на те, що перевезення зерна пшениці здійснювалось ним для потреб власної свиноферми, що виключає необхідність оформлення та відповідно пред`явлення під час перевірки товарно-транспортної накладної та, він вправі утримувати свиноферму без реєстрації як фізична особа - підприємець з видом діяльності - тваринництво або розведення свиней. Проте апеляційний суд вважає доводи апелянта невірними та погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Пунктом 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 №207, не передбачено для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб необхідності оформлення товарно-транспортної накладної, проте поряд із іншими документами вказує на необхідність накладної або іншого документу, який підтверджує право власності на вантаж. Проте, у даному випадку жодних документів на вантаж (зерно пшениці), який перевозив позивач, та які б підтверджували право власності на нього позивача, останнім інспекторам Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області надано не було. Крім цього, як слідує з матеріалів справи, таких доказів поизвач не представи і суду, незважаючи на те, що ухвалою суду від 13.04.2020 про відкриття провадження у справі, позивача зобов`язано надати докази щодо придбання ним зерна пшениці для потреб власної свиноферми (як-от, видаткової накладної, розрахункових документів, доказів здійснення діяльності щодо розведення свиней, реєстрації за позивачем права власності чи права користування на будівлю під свиноферму тощо), а також пояснення з приводу того, що ОСОБА_1 відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстрований як фізична особа - підприємець з видом діяльності вантажний автомобільний транспорт, відомості про такий вид діяльності як тваринництво, розведення свиней відсутній. Апелянт ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець з здійсненням єдиного виду діяльності 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, тобто він є автомобільним перевізником, що дає підстави для висновку про здійснення ним 08.02.2020 перевезень зерна пшениці у такому великому обсязі саме як автомобільним перевізником, при якому обов`язковим є наявність товарно-транспортної накладної. Крім того, при перевірці інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області водій таких обставин перевіряючим не повідомляв та будь-яких заперечень та зауважень в акті перевірки не вказав. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що наявні у справі письмові докази підтверджують той факт, що ОСОБА_1 як власник транспортного засобу, так і суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів, в розумінні Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні є перевізником, отже несе встановлену законом відповідальність за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт. Щодо іншого порушення перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням габаритних обмежень, колегія суддів апеляційного суду також вважає вірними висновки суду першої інстанції та зазначає наступне. Апелянт вказує на те, що в акті №029774 про перевищення його транспортним засобом нормативних вагових параметрів немає жодного посилання на вимірювальне або зважувальне обладнання, яке було використано посадовими особами Укртрансбезпеки при проведенні габаритно-вагового контролю мого транспортного засобу та відсутні відомості про справність обладнання, яким могло бути проведено перевірку габаритно-вагового контролю Зважування транспортного засобу ОСОБА_1 здійснювалось за допомогою приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь 030Т-AS2-PWIA ідентифікаційний заводський №448, серійний номер вантажоприймальних платформ №879 та №880, вироблених «ESIT ELEKTRONIK SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD.STI», Туреччина. Остання повірка засобу вимірювальної техніки була здійснена 24.04.2019, що підтверджується підписом і відтиском повірочного тавра державного повірителя по експлуатації ваг та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/5393 від 24.04.2019. Крім того, на підтвердження справності та відповідності вимірювального обладнання, яке використовувалось під час перевірки транспортного засобу позивача у матеріалах справи наявні копії: сертифікату перевірки типу засобів вимірювальної техніки серії СТ №000438 від 27.11.2017, виданого Державним підприємством «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», декларації про відповідність №6, виданої 20.12.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрвесторг», сертифікату відповідності №UA.TR.002.CB.0310-17, виданого 20.12.2017 органом з оцінки відповідності продукції Державного підприємства «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». Що стосується доводів про те, що акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів не містить відомостей про технічні засоби, якими здійснювався габаритно-ваговий контроль, то такий акт складається за затвердженою формою, про що зазначено вище і не містить графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер вимірювально-зважувального обладнання тощо. Разом із тим, у чеку зважування №1346 від 08.02.2020 вказано номер ваги, якою здійснювалось зважування транспортного засобу №448, що ідентифікує зважувальне обладнання. Отже габаритно-ваговий контроль транспортного засобу RENAULT MAGNUM з напівпричепом BODEX KIS 3В, що належить ОСОБА_1 , здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідний сертифікат та є придатними до застосування та. окрім цього, при перевірці/зважуванні транспортного засобу у водія не виникло сумнівів і потреби пересвідчитися у тому, чи відповідає згаданий засіб вимірювальної техніки державним стандартам. Щодо доводів апелянта про неналежний розгляд відповідачем справи про правопорушення на автомобільному транспорті, оскільки ОСОБА_1 не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне. Порядок прийняття рішень за результатами актів перевірок встановлено Порядком №1567, згідно якого справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення; справа розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункти 25-27 Порядку). У даному випадку письмової заяви від позивача про розгляд справи про порушення за місцем виявлення порушення не надходило, а тому відповідно до пункту 25 Порядку №1567 акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.02.2020, складені інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області щодо ОСОБА_1 були направлені для розгляду в орган державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання - Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований у Тернопільській області. З матеріалів справи слідує та судом встановлено, що 24.02.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області направлено позивачу повідомлення № 17576/36/24-20 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт з зазначенням часу та місця розгляду справи, яке вручене ОСОБА_1 04.03.2020, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Отже, наведене спростовує доводи позивача про його неповідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та відповідно її неналежний розгляд відповідачем. Щодо доводів позивача про невідповідність прийнятих за наслідками такого розгляду оскаржуваних постанов Типовій інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55, оскільки вони надані в паперових копіях, без засвідчення відповідності оригіналу і без підпису та скріплення печаткою відповідача, то суд першої інстанції правильно вказав, що оскаржувані постанови відповідають формі, визначеній Порядком №1567 та містять усі передбачені відомості, а недоліки в оформлені копії постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу не впливають на їх правомірність при доведенні факту вчинення позивачем порушень законодавства про автомобільний транспорт та наявності підстав для притягнення автомобільного перевізника до відповідальності за такі порушення. З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що є підтвердженим факт перевезення ОСОБА_1 вантажів без оформлення документів, зокрема товарно-транспортної накладної, та перевищення транспортним засобом позивача встановлених законодавством габаритно-вагових норм за відсутності відповідного дозволу. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Перевіривши оскаржені позивачем постанови відповідача від 10.03.2020 №182172 та №182174, колегія суддів приходить до висновку, що такі відповідають критеріям визначеним ст. 2 КАС України, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому підстави для визнання оскаржених постанов протравними та скасування немає. Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та є тотожними до адміністративного позову, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання. Крім того, наведені факти зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року у справі №500/771/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська В. З. Улицький Повне судове рішення складено 04.09.2020р.