Постанова 4855 № 640/22646/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22646/19 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції: Погрібніченко І.М. ПОСТАНОВА Іменем України 04 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В., за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "МАРС" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про: - визнання протиправними дій Департаменту з питань державного архітектурно-будівельної контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведення в період з 29.08.2019 до 22.10.2019 планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на об`єкті будівництва: "Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ "МАРС" № 19 (літ М) на вул. Володимирській, 101, у Голосіївському районі м. Києва"; - визнання протиправним та скасування припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.10.2019 стосовно Приватного акціонерного товариства "МАРС"; - визнання протиправним та скасування постанови Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 96/19/073-9792 та № 96/19/073-9793 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.11.2019; - визнання протиправним та скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 240 від 29.10.2019 про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об`єкта. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року позов задоволено. Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані дії та рішення є правомірними та не підлягають скасуванню. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 22.08.2019 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було видано наказ № 635 про проведення позапланової перевірки ПРАТ «МАРС» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПРАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва». 29.08.2019 відповідачем було видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу щодо дотримання суб`єктом містобудування - ПРАТ «МАРС» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. У вказаному направлені зазначено, що воно видано на підставі наказу від 22.08.2019 року № 635 та звернення фізичної особи від 06.08.2019 №073/Б-880. Термін дії направлення з 29.08.2019 по 11.09.2019. В подальшому, 21.10.2019 заступником директора Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Т. Попчук було складено службову записку про необхідність продовження терміну проведення перевірки з 21.10.2019 по 22.10.2019 з резолюцією - продовжити на два робочі дні. На підставі вказаної службової записки відповідачем було видано новий наказ від 21.10.2019 № 795 та направлення на проведення перевірки від 21.10.2019. Так, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено позаплановий захід держаного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва». За результатами проведеного заходу, відповідачем складено акт № б/н від 22 жовтня 2019 року, згідно висновків якого встановлено: - нежитлова будівля для обслуговування транспортних засобів ПРАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській. 101 у Голосіївському районі м. Києва не може бути реконструйована без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта і відповідно до п. 3,2.21 ДБН А.2.2.3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (зі Зміною № 1 ДБН А.2.2.3-2014) не може бути віднесена до виду будівництва - реконструкція, вид будівництва зазначеного об`єкта повинен бути класифікований як нове будівництво, чим порушено ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; п.3.2.21 ДБН А.2.2.3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництві»; - робочим проектом: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПРАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва» не передбачено машино-місця для автотранспортних засобів інвалідів згідно з ЛБН

360. Згідно Примітки 2* пункту 7.51. ДБН 360-92** «ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА МІСЬКИХ І СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ» кількість машино-місць для інвалідів необхідно приймати з розрахунку 10-15% від загальної місткості автостоянки, чим порушено пункт 4,5 ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів»; пункт 7.51 ДБН 360-92** «ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА МІСЬКИХ І СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ»: пункт 4.1. ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»; - робочий проект: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва» розроблений та затверджений, як такий, що суперечить законодавству, а саме без урахування вихідних даних, які є необхідні для нового будівництва та без дотримання вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, чим порушено пункт 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»; ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність»; - замовником будівництва ПрАТ «МАРС» наведені недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) від 10.06.2019 № КВ 061191610176, та у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) від 08.08.2019 № КВ141192200034 на об`єкт будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПРАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва» в частині надання інформації щодо належно розробленої та затвердженої проектної документації, та щодо необхідності отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, які є необхідні при новому будівництві, чим порушено ч. 8 ст. 36 та ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За результатами проведеної перевірки, 22 жовтня 2019 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відносно ПРАТ «МАРС» складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та протоколи про порушення у сфері містобудівної діяльності. Також, 29 жовтня 2019 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято наказ № 240, яким: - скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПРАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва» від 10.06.2019 № КВ 061191610176, замовник - ПрАТ «МАРС»; - скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) від 08.08.2019 № КВ 141192200034 на об`єкт будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі для обслуговування транспортних засобів ПРАТ «МАРС» № 19 (літ. М) на вул. Володимирській, 101 у Голосіївському районі м. Києва», замовник - ПрАТ «МАРС». У подальшому, 05 листопада 2019 року директором Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено відносно ПРАТ «МАРС»: - постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 96/19/073-9792, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке визначена абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», якою до позивача застосовано штраф у розмірі 72 252, 00 грн.; - постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 96/19/073-9793, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке визначена п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», якою до позивача застосовано штраф у розмірі 72 252, 00 грн. Не погодившись з такими діями та рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про не доведення відповідачем факту самочинного будівництва позивачем спірного об`єкту. Також суд вказав, що перевірка є незаконною, що є підставою для визнання протиправними актів, оформлених за результатами цього державного архітектурно-будівельного контролю. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Частиною першою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Відповідно до абзацу третього статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Згідно з вимогами частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Отже, для цілей застосування наслідків порушення суб`єктом господарювання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі відображення ним недостовірної інформації у декларації/повідомленні про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт, ці факти мають бути зафіксовані у акті, що складений за результатами здійснених у встановленому законом порядку планових або позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Як зазначалося, факти допущених позивачем порушень зафіксовані відповідачем в акті перевірки № б/н від 22 жовтня 2019 року, на підставі якого і були прийняті оскаржувані рішення. Проте, колегія суддів звертає увагу, що такий акт не може бути допустимим доказом у даній справі як такий, що які одержаний з порушенням порядку, встановленого законом (частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС)). Так, відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: <…> 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності <…>. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі звернення фізичної особи наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.08.2019 № 635 призначено проведення позапланової перевірки на спірному об`єкті. Згідно частин другої, третьої статті 7 Закону № 877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються <…> дата початку та дата закінчення заходу <…>. Згідно направлення на перевірку від 29.08.2019, захід здійснювався у період з 29.08.2019 по 11.09.2019. Водночас, відомості про складення перевіряючими по закінченню вказаного заходу будь-яких документів відсутні. Відповідно до абзацу 10 пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок) строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Отже нормами Закону №3038-VI та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої. З оглядну на зазначені положення, оскільки строк позапланового заходу, що здійснювався на підставі наказу від 22.08.2019 № 635, складав 10 робочих днів, то строк заходу міг бути продовжений до 13.09.2019, тобто ще на два робочі дні, виключно на підставі письмового рішення керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю. Заступник директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва у службовій записці до директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва просив продовжити строк перевірки з 21.10.2019 по 22.10.2019. На підставі вказаної службової записки та на підставі того ж звернення фізичної особи, прийнято новий наказ 21.10.2019 № 795, яким повторно призначено перевірку на об`єкті будівництва на той же предмет. Отже, зазначений наказ, який хоч і прийнятий також на підставі службової записки про продовження строку проведення перевірки, не може вважатися рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про продовження строку проведення позапланової перевірки, оскільки цим наказом це питання вирішено не було, а фактично призначено нову перевірку. На підставі цього наказу видано направлення від 21.10.2019, яким визначено строк проведення перевірки з 21 по 22 жовтня 2019 року. Колегія суддів наголошує, що положеннями абзацу 10 пункту 7 Порядку визначено можливість виключно продовження строку перевірки, що припускає перенесення останнього дня основного строку перевірки на два робочі дні вперед. Водночас, у даному випадку, відповідачем у направленні від 21.10.2019 б/н було фактично встановлено новий строк перевірки більш як через місяць після закінчення основного строку, що не передбачено чинним законодавством. Не передбачено нормами чинного законодавства також і права контролюючих органів призначати повторні перевірки об`єктів містобудування та архітектури з тих самих підстав. Департамент ДАБІ у м. Києві вичерпав своє право на призначення та проведення перевірки об`єкта будівництва видавши наказ від 22.08.2019 та здійснивши перевірку у строк з 29.08.2019 по 11.09.2019, не скориставшись при цьому правом продовжити її термін на два дні. Проведення ж спірної перевірки у період з 21.10.2019 по 22.10.2019 є протиправним втручанням відповідачами у господарську діяльність позивача. Таким чином, оскільки відповідачем грубо порушені визначені Порядком строки проведення позапланової перевірки, то складений за її результатами акт не може бути визнаний судом таким, що одержаний з дотриманням порядку, встановленого законом, а отже не приймається судом як допустимий доказ фактів допущених позивачем порушень. Верховний Суд України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14 висловив правову позицію, зі змісту якої випливає, що чинним законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, у тому числі її продовження. Невиконання вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. У справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків. Системний аналіз наведеного у своїй сукупності дає підстави для висновку, що акт перевірки, отриманий в результаті перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Отже, результати перевірки, отримані внаслідок неправомірних дій органу не можуть бути підставою для застосування до позивача будь-яких заходів примусового характеру. Тому, оскільки оскаржувані припис та рішення винесені за результатами перевірки, протиправність якої була встановлена судом, то ці припис та рішення не можуть бути визнані правомірними та такими, що прийняті на підставі, у межах та у спосіб, встановлений законом. За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія судів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що недотримання відповідачем порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю нівелює наслідки такого, а тому оскаржувані акти відповідача обґрунтовано визнані судом першої інстанції протиправними і скасовані. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.01.2018 по справі № 805/13237/13-а, від 20.03.2018 по справі № 810/1438/17, від 26.02.2020 по справі № № 826/7847/17, від 02.03.2020 по справі № 826/15618/17 та ін. Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає. З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що позапланова перевірка позивача проведена з грубими порушеннями, встановленими у ході судового розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову. Враховуючи, що протиправність проведеної перевірки нівелює її наслідки, то суд апеляційної інстанції відхиляє доводи в апеляційної скарги, що стосуються суті виявлених перевіркою порушень як такі, що не були встановлені відповідачем у законний спосіб. Крім того, як вказав Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 по справі № 826/17123/18, переходити до перевірки виявлених порушень необхідно лише у випадку, якщо встановлена неправомірність проведеної перевірки не тягне за собою протиправності її результатів. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Судді-доповідача Є.О. Сорочко Суддя А.Ю. Коротких Суддя І.В. Федотов