Постанова 4824 № 753/13000/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Головуючий у суді першої інстанції Трусова Т.О. Єдиний унікальний номер справи № 753/13000/19 Апеляційне провадження №22-ц/824/6697/2020 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 вересня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Мережко М.В., суддів - Верланова С.М.,Савченка С.І. секретар - Тютюнник О.І. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Придніпровське», Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Медіа» про визнання недійсними договорів оренди. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, - в с т а н о в и в : У червні 2019 року позивачі звернулися до суду із вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовували тим, що між ОСББ « Придніпровське» та ТОВ «Альфа - Медіа» 03 листопада 2017 року укладені договори оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі. Позивачі вважають, що оспорювані договори оренди спільного майна будинку укладені з перевищенням повноважень головою правління ОСББ «Придніпровське», без відповідного рішення загальних зборів співвласників та правління. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року відкрито провадження у справі. На стадії підготовчого провадження представник ТОВ «Альфа-Медіа» подав клопотання про закриття провадження з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства).( т.1 а.с. 143-147) УхвалоюДарницького районного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року провадження у справі закрито з підстав п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства). Позивачі, не погоджуючись з ухвалою про закриття провадження у справі, подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги посилаються на ту обставину , що суд першої інстанції приймаючи рішення про закриття провадження, не з`ясував характер спірних правовідносин, оскільки визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ « Альфа-Медіа» зазначило, що відповідно до судової практики Верховного Суду, при визначення предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача. При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин (ВП ВС Постанова від 06 лютого 2019 року справа №462\2646\17). Крім того, зазначило, що відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ОСББ визначається як юридична особа, створена власниками для сприяння використання їх власного майна , управління , утримання і використання неподільного та загального майна. Позивачі є співвласниками будинку. На думку позивачів, ОСББ «Придніпровське» самовільно, без відповідного рішення та дозволу передало ТОВ «Альфа-Медіа» в оренду спільне майно багатоквартирного будинку, чим завдало значної шкоди та порушило права всіх без виключення співвласників будинку. Як зазначило ТОВ «Альфа-Медіа» даний спір стосується саме прав позивачів, як співвласників майна багатоквартирного будинку, порушених на думку позивачів, саме укладенням договорів оренди майна багатоквартирного будинку, а відтак заявлені вимоги комерційного характеру , пов`язаного з отриманням доходів від діяльності ОСББ, і відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, спор пов`язані з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи повинні розглядатися за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу ( т.2 а.с. 27-45). У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач ОСББ «Придніпровське» зазначив, що даний спір не стосується питань укладання, зміни, розірвання чи виконання правочинів у господарській діяльності ,оскільки не виник між сторонами договору, і не пов`язаний з взаємовідносинами господарюючих суб`єктів. На думку представника ОСББ ухвала постановлена з порушенням процесуального законодавства ( т.2 а.с. 72-76) . У відповіді на відзив представник позивачів ОСОБА_13 зазначив, що укладення договору оренди спільного майна без згоди співвласника є порушенням прав співвласників, тому просив ухвалу скасувати ( т.2 а.с. 160-172). Клопотання позивачів ОСОБА_2 та інших, про зупинення провадження у справі до залучення правонаступників після смерті ОСОБА_3 , залишено без задоволення колегію суддів як безпідставне, з огляду на ту обставину, що членство в ОСББ відноситься до особистих немайнових прав, не успадковується, а відтак у зв`язку із смертю особи членство в ОСББ не переходить до спадкоємців, крім того, будь-яких доказів, що позивачі є правонаступниками ОСОБА_3 суду не надано ( т.2 а.с. 173-179). Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до ст.ст. 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 16 липня 2020 року, 03 вересня 2020 року за адресами, які були зазначені в матеріалах справи . Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило. Відповідно до ч.9 ст. 130 ЦПК України у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Як видно з судових повісток на ім'я позивачів ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , т. 2 а.с. 193- 208) останні відмовилися отримати судові повістки, а відтак відповідно до вимог закону належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати причини неявки осіб поважними. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. За приписом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (частина 1 статті 13 ЦК України). Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи які діють відповідно до установчих документів та закону (частина 1 статті 92 ЦК України). Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року N 2866-III "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон N 2866-III). Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Відповідно до статті 4 Закону N 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Відповідно до положень статті 19 ЦПК України, яка визначає компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб`єкт звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі суб`єктного складу сторін. Згідно з частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. За приписами пункту 1 частини першої статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем. Як убачається з матеріалів справи та змісту позовних вимог, 03 листопада 2017 року між двома юридичними особами, а саме: ОСББ «Придніпровське» та ТОВ «Альфа-Медіа», було укладено договори оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 . Позивачі, які є співвласниками ОСББ «Придніпровське», вважають вищевказані договори оренди недійсними з підстав відсутності у голови ОСББ повноважень на їх укладення. Натомість позов не містить жодних вимог до відповідачів - фізичних осіб, задоволення яких відновлювало б порушене право позивачів щодо володіння та користування спірним майном. Таким чином, спір у цій справі виник у правовідносинах з приводу користування майном ОСББ , яке використовується в господарській діяльності, а сторонами цього спору є юридичні особи, що відповідає критеріям належності справи до господарського судочинства. Визначення позивачами у позові такого складу сторін у справі (позивачі та відповідачі) не може змінювати вид судочинства, в якому слід розглядати такий спір. Жодних посилань та те, яке ж цивільне право чи цивільний інтерес позивачів як фізичних осіб порушені укладеними договорами та яким чином будуть відновлені їх права у разі задоволення позову, позовна заява не містить. Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи ,що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних , житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже зважаючи на те, що даний спір не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, а є спором, що виник з договору, сторонами якого є юридичні особи, висновок суду першої інстанції , що даний спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства , оскільки спір про захист права власності майна, що належить позивачу - юридичній особі, яке використовується в господарській діяльності відповідачем - іншої юридичної особи, відноситься до компетенції господарських судів України. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими, а оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, і підстави для її скасування відсутні Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 залишити без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст судового рішення виготовлено 04 вересня 2020 року. Головуючий Судді