Постанова Київський апеляційний суд № 756/16169/19
від 02.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 756/16169/19 Головуючий у 1 інстанції: Белоконна І.В. Провадження № 22-ц/824/10084/2020 Доповідач: Шебуєва В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 вересня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шебуєвої В.А., суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В.., секретар Майданець К.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,- в с т а н о в и в: 09 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» (далі - ТОВ «Київська комунальна компанія») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги. Зазначало, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . 23 січня 2013 року між ТОВ «Київська комунальна компанія» та відповідачем був укладений договір про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних послуг № 12/01/1/052. 14 березня 2015 року загальними зборами співвласників житлового будинку прийнято рішення про необхідність забезпечення охорони та прибудинкової території, уповноважено ТОВ «Київська комунальна компанія» укласти договір з охоронною компанією від імені всіх власників та користувачів об`єктів нерухомого майна в будинку. На виконання рішення співвласників 15 квітня 2015 року між ТОВ «Київська комунальна компанія» та ПП «Охоронна компанія «Осіріс» укладено договір № 1 про надання послуг з охорони. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не сплачує вартість наданих послуг з охорони належним чином, ТОВ «Київська комунальна компанія» просило стягнути з відповідача заборгованість, у розмірі 6 540,84 грн., а також 766,38 грн. інфляційних нарахувань, 302,07 грн. трьох процентів річних та 12,61 грн. пені. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року позов ТОВ «Київська комунальна компанія» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Київська комунальна компанія» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 7 621,90 грн. та судові витрати у розмірі 1 921,00 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ТОВ «Київська комунальна компанія». Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Суд не надав належної оцінки рішенню №36/01-р/к Антимонопольного комітету та рішенням Господарського суду м. Києва від 13 липня 2015 року у справі № 910/12786/15, якими встановлено, що договори на обслуговування, які укладалися ТОВ «Київська комунальна компанія», не відповідають типовому договору і повинні були бути приведені до типового договору. Позивач зловживав своїм монопольним становищем і примусив підписати споживачів договори. Суд безпідставно прийняв до уваги протокол загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 14 березня 2015 року, оскільки він суперечить усім правилам проведення зборів власників багатоповерхового будинку. Співвласників будинку не було попереджено про ведення зборів. На зборах були присутні менше ніж 55 % від кількості власників будинку. Голосування на вказаних зборах було проведено з порушенням. Суд не розглянув його клопотання про витребування оригіналу вказаного протоколу зборів, що вказує на упередженість та необ`єктивність суду. Суд відмовив у задоволенні його клопотання про допит свідка. В апеляційній інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. Представник ТОВ «Київська комунальна компанія» просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири № 52 в будинку АДРЕСА_2 (а.с.23). 23 січня 2013 року між ТОВ «Київська комунальна компанія» та ОСОБА_1 укладений договір про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних послуг № 12/01/1/052 (а.с.14-18). 14 березня 2015 року загальними зборами співвласників житлового будинку АДРЕСА_2 прийнято рішення про необхідність забезпечення охорони та прибудинкової території, та уповноважено позивача укласти договір з охоронною компанією від імені всіх власників та користувачів об`єктів нерухомого майна в будинку. На виконання рішення співвласників 15 квітня 2015 року між ТОВ «Київська комунальна компанія» та ПП «Охоронна компанія «Осіріс» був укладений договір про надання послуг з охорони з та забезпечено споживачів вказаного будинку послугами з охорони (а.с.27-37). ОСОБА_1 неналежним чином сплачував грошові кошти за послуги з охорони будинку АДРЕСА_2 та прибудинкової території, у зв`язку з чим у нього перед позивачем за період з 21 жовтня 2016 року по 21 жовтня 2019 року утворилася заборгованість у розмірі 6 540,84 грн. - борг за оплату послуг з охорони, 766,38 грн. - інфляційні нарахування, 302,07 грн. - три проценти річних, 12,61 грн. - пеня. З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Київська комунальна компанія» та стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Київська комунальна компанія» заборгованість у розмірі 7 621,90 грн. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Згідно з ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 року № 1875-IV та ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Як встановлено судом, 01 жовтня 2012 року між балансоутримувачем будинку ПрАТ «Енергополь-Україна» та управителем ТОВ «Київська комунальна компанія» був укладений договір №12/003 про надання послуг з управління, відповідно до якого управитель зобов`язався надати балансоутримувачу послуги у об`єкті, який перебуває на його балансі. 23 січня 2013 року між ТОВ «Київська комунальна компанія» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних послуг № 12/01/1/052. Пунктом 2.3. вказаного договору передбачено, що вартість послуг, що сплачуються за договором складається з компенсації витрат управляючій компанії на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі, визначеному встановленим законом порядком за 1 м.кв займаної площі, а також розрахунків за зовнішню охорону. Загальними зборами співвласників житлового будинку АДРЕСА_2 14 березня 2015 року прийнято рішення про необхідність забезпечення охорони та прибудинкової території, та уповноважено ТОВ «Київська комунальна компанія» укласти договір з охоронною компанією. На виконання рішення співвласників 15 квітня 2015 року між ТОВ «Київська комунальна компанія» та ПП «Охоронна компанія «Осіріс» укладений договір про надання послуг з охорони з та забезпечено споживачів вказаного будинку послугами з охорони (а.с.27-37). Установивши, що ОСОБА_1 не сплачує послуги з охорони, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з нього на користь ТОВ «Київська комунальна компанія» заборгованості у розмірі 6 540,84 грн. а також інфляційну складову 766,38 грн., три проценти річних в сумі 302,07 грн. та пеню в сумі 12,61 грн. Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що суд безпідставно прийняв до уваги протокол загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 14 березня 2015 року. При цьому відповідач посилався на те, що загальні збори були проведені з порушення установленого порядку за відсутності необхідної кількості співвласників будинку. ОСОБА_1 не оспорював вказане рішення загальних зборів співвласників. Колегія суддів також відхиляє посилання ОСОБА_1 на рішення №36/01-р/к Антимонопольного комітету та рішення Господарського суду м. Києва від 13 липня 2015 року у справі № 910/12786/15, якими встановлено, що договори на обслуговування, які укладалися ТОВ «Київська комунальна компанія» не відповідають типовому договору, позивач зловживав своїм монопольним становищем, оскільки вказані рішення не спростовують висновків суду про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Київська комунальна компанія» заборгованість за послуги охорони. ОСОБА_1 не оспорював положення договору про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних послуг № 12/01/1/052 від 23 січня 2013 року, укладеного з ТОВ «Київська комунальна компанія», яким було передбачено надання послуг з охорони. Відповідачем не доведено, що послуги з охорони в будинку не надавалися. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 03 вересня 2020 року. Суддя-доповідач Шебуєва В.А. Судді Оніщук М.І. Крижанівська Г.В.