Постанова Київський апеляційний суд № 753/420/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/5296/2020 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 серпня 2020 року м. Київ Справа № 753/420/17 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді-доповідача Ящук Т.І., суддів Немировської О.В., Чобіток А.О., за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду містаКиєва від 27 вересня 2019 року, постановлену у складі судді Даниленка В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними та застосування наслідків їх недійсності, стягнення збитків, встановив: У січні 2017 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання договорів недійсними та застосування наслідків їх недійсності, стягнення збитків. Ухвалою Дарницького районного суду містаКиєва від 27 вересня 2019 року позов залишено без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою, позивач ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вказує, що він не був повідомлений належним чином про судові засідання 21.06.2019 року та 27.09.2019 року. Судову повістку про призначення розгляду справи на 27.09.2019 року він не отримував, а повістка на 21.06.2019 року була отримана в день розгляду справи. Враховуючи те, що він постійно проживає у м. Генічеську Херсонської області, явка в суд виявилась неможливою. Крім того, позивачем ОСОБА_2 в грудні 2018 року була подана до суду заява про розгляд справи за його відсутності. Стверджує, що заява від 23.09.2019 року про залишення позову без розгляду ним не подавалась, на ній поставлено не його підпис, почерк на конверті, в якому до суду надійшла заява, йому не належить. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що та обставина, що ОСОБА_1 не вчасно отримав судову повістку про виклик, є свідченням того, що він свідомо ігнорував такий виклик, адже достеменно знав про розгляд свого позову в суді, а тому мав добросовісно відноситись до своїх обов`язків, до яких можна віднести своєчасне отримання кореспонденції. Доводи ОСОБА_7 про те, що він не подавав заяви про залишення позовної заяви без розгляду від 23.09.2019 року є намаганням виправдатися перед судом задля можливості обґрунтування своєї апеляційної скарги. Стверджує, що надходження лише заяви про розгляд справи за відсутності ОСОБА_8 не є безумовною підставою для не винесення такої ухвали, адже суд має ще визначити, чи його не з`явлення перешкоджає розгляду справи або ні. Зазначає, що суд постійно надсилав ОСОБА_2 судові повістки про виклик, а з врахуванням положення ст. 128 ЦПК України можна дійти висновку про те, що його явка була обов`язкова. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати. Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити ухвалу суду без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши думку позивача та представника відповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання договорів недійсними та застосування наслідків їх недійсності, стягнення збитків було відкрито ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року. Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 06 грудня 2018 року були присутні позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_6 . У зв`язку з заявленим клопотанням позивача судом оголошена перерва до 26 лютого 2019 року. Судове засідання, призначене на 26 лютого 2019 року не відбулось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи перенесено на 21 червня 2019 року на 14-00 год., про що сторонам було направлено повістки про виклик до суду. Даних про отримання позивачами судових повісток про розгляд справи, призначений на 21.06.2019 року на 14-00 год., матеріали справи не містять. В судове засідання 21 червня 2019 року заявився представник відповідача ОСОБА_6 , позивачі не з`явились, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 27 вересня 2019 року на 14-00 год. для їх повторного виклику, про що був повідомлений лише позивач ОСОБА_2 та відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 185). Даних про отримання позивачами судової повістки про розгляд справи, призначений на 27.09.2019 року на 14-00 год., матеріали справи не містять. В судове засідання 27.09.2019 рокупозивачі не з`явились. Постановляючи оскаржувану ухвалу від 27 вересня 2019 року, суд першої інстанції процесуальною підставою для залишення позову без розгляду визначив повторну неявку позивачів у судові засідання, які відбувались 21.06.2019 року та 27.09.2019 року. З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Отже, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: - повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; - повідомлення позивача про судове засідання належним чином; - відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; - нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; - від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Згідно з ч. 1,2 ст. 130 ЦПК України, у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Тобто, підтвердженням належного повідомлення учасника справи, у разі відсутності офіційної електронної адреси, є його розписка про отримання судової повістки. Однак в матеріалах справи відсутні дані про вручення судових повісток позивачам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та повідомлення про розгляд справи, призначений на 21 червня 2019 року та 27 вересня 2019 року, тому відсутні підстави вважати, що належним чином повідомлені позивачі повторно не з`явились в судове засідання. Крім того, в матеріалах справи міститься заява позивача ОСОБА_2 , в якій він просить розглядати справу за його відсутності (т.2 а.с. 176). Статтею 13 ч.3 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. З огляду на викладене, подаючи заяву, позивач просив розглядати вказану справу за його відсутності, визначившись таким чином із своєю участю у справі. Рішення про відкладення розгляду справи відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України для виклику позивача для дачі ним особистих пояснень щодо суті спору у зв`язку з тим, що його неявка перешкоджає розгляду справи, судом першої інстанції не приймалося. З аналізу положень ч.5 ст. 223 ЦПК України, вбачається, що за наявності заяви позивача про розгляд справи у його відсутності, повторна неявка позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. За вищевказаних обставин, відповідно до п. 3 ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу у відсутність учасника справи (його представника). З огляду на викладене, у суду були відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до ч. 5 ст.223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а тому висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду колегія суддів вважає необґрунтованим, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - постановлену з порушенням норм процесуального права. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374-379, 381-383 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду містаКиєва від 27 вересня 2019 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя - доповідач: Ящук Т.І. Судді: Немировська О.В. Чобіток А.О.