LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4822716/1153/20

від 04.09.2020 ·

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 вересня 2020 р. м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Павчука С.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06 серпня 2020 року, - В С Т А Н О В И Л А: Цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, приватний підприємець, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, - притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 1000 (тисячу) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.. Згідно постанови районного суду, біля 10.40 год. 09.07.2020 року було виявлено, що громадянин ОСОБА_1 будучи приватним підприємцем магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 " в АДРЕСА_2 здійснював торгівельну діяльність продуктових виробів без засобів індивідуального захисту: маски, рукавички, дезінфікуючих засобів, чим порушив Постанову КМУ №392 від 20.05.2020 року. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.44-3 КУпАП. На вказану постанову суду, захисник Павчук С.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій не згідний із зазначеною постановою у зв`язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення ним норм матеріального та процесуального права. ЄУНСП 716/1153/20 Головуючий у І інстанції: Сірик І.С. Провадження №33/822/401/20 Суддя-доповідач: Станковська Г.А. Категорія ст. 44-3 КУпАП Так, при винесенні постанови Заставнівський районний суд в основу винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення взяв до уваги докази, зокрема - протокол, рапорт, письмові пояснення ОСОБА_1 та відеозапис з бодікамер працівників поліції. Однак, пп.3 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №392 віл 20.05.2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» говорить, що на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закриває ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, а тому не зрозуміло, яке саме порушення виявили поліцейські. Зі змісту того, що прописали в протоколі поліцейські зрозумілим є те, що ОСОБА_1 здійснював торгівельну діяльність зовсім без засобів індивідуального захисту. Разом з тим, на відео видно, що в ОСОБА_1 є маска, дезінфікуючі засоби і оголошення на вхідних дверях магазину для громадян, стосовно того, що діє карантин, що потрібно під час перебування в магазині бути в масці, але все це поліцейські не взяли до уваги і Заставнівський районний суд Чернівецької області також залишив це поза увагою. Суб`єктивна сторона правопорушення ст. 44-3 КУпАІІ визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. З огляду на вищевикладене вважає, що в діях ОСОБА_1 не було прямого умислу у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки під час складання адміністративних матеріалів в ОСОБА_1 були в наявності засоби індивідуального захисту - це маска, дезінфікуючі засоби та ін.. Все це підтверджується відеофайлом. Просить постанову районного суду скасувати, а провадження закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КпАП України. Заслухавши доводи ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, перевіривши матеріали справи про адміністративні правопорушення і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, приходжу до таких висновків. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За приписами ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду, суд першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП в повній мірі дотримався вимог закону. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №739648 від 09 липня 2020 року, ОСОБА_1 будучи приватним підприємцем магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2 09.07.2020 р. близько 10 год. 40 хв. здійснював торгівельну діяльність продуктових виробів без засобів індивідуального захисту: маски, рукавиць, дезінфікуючих засобів, чим порушив постанову КМУ №392 від 20.05.2020 року із змінами №500 від 17.06.2020 р. та вчинив правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП. Так, положеннями ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Вказана норма є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов`язковими для виконання. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. У відповідності до ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України. Отже, ОСОБА_1 повинен був дотриматися вимог встановлених Постановою КМУ №392 від 20.05.2020 року, разом з тим, останній здійснював підприємницьку діяльність в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" без засобів індивідуального захисту та допускав осіб до вказаного магазину без відповідних засобів, повністю ігноруючи вказані норми закону. Даний факт прямо підтверджено відеозаписом з бодікамер працівників поліції, який доданий до матеріалів справи, з якого вбачається, що і сам ОСОБА_1 знаходиться в приміщенні магазину та обслуговує покупця без засобів індивідуального захисту. Постановою КМУ №392 від 20 травня 2020 року із змінами №500 від 17 червня 2020 року встановлено карантинні обмеження з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зокрема на території Чернівецької області із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву у їх достовірності та допустимості, а тому підтверджують винуватість ОСОБА_1 в порушенні правил щодо карантину. Твердження апелянта в частині того, що ОСОБА_1 мав намір вийти з магазину не заслуговують на увагу суду, оскільки як видно з відеозапису, останній відпускав товар покупцю, але аж ніяк не виходив з магазину і не озвучував того, що виходить. Був без маски та рукавиць, а також дезінфікуючого засобу не було поруч з ним, чим він і порушив правила щодо карантину, відповідальність за що передбачена ст. 44-3 КУпАП. Крім того, в поданій захисником апеляційній скарзі в інтересах ОСОБА_1 , захист вказує на те, що всі ці захисні засоби були в ОСОБА_1 та при складанні протоколу він був вже в масці і т.д., однак такі твердження захисту суперечать його ж доводам, оскільки захисник не заперечує того, що ОСОБА_1 на початок відеозйомки був без захисних засобів. Дані обставини також підтверджуються дослідженими судом першої інстанції відеозаписами, наявними в матеріалах адміністративного провадження, які стороною захисту зовсім не спростовано в своїй апеляційній скарзі і їм не надано доказів на спростування в суді апеляційної інстанції. За таких обставин приходжу до висновку, що підстав для сумнів та упередженості суду всупереч твердженням апелянта, суд апеляційної інстанції не вбачає, так як суддя місцевого суду, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов вірного висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, тобто в тому, що він порушив заборони встановлені Постановою КМУ України №392 від 20 травня 2020 року із змінами №500 від 17 червня 2020 року, так і Постанови №211 від 11 березня 2020 року, які за своїм змістом є ідентичними. Отже, висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, ґрунтується на належних і допустимих доказах, досліджених у суді першої інстанції, а відтак підстави для його скасування, як про те апелює захист - відсутні. Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу захисника Павчука С.І. - залишити без задоволення. Постанову Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Чернівецького апеляційного суду Г.А. Станковська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»