Постанова Житомирський апеляційний суд № 288/1609/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №288/1609/19 Головуючий у 1-й інст. Рудник М. І. Категорія 82 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 вересня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Трояновської Г.С. суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І. з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 288/1609/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» про захист порушеного права споживача фінансових послуг та встановлення нікчемності кредитного договору за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 червня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Рудника М.І. в смт. Попільня, в с т а н о в и в: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати порушеними її права як споживача фінансових послуг та встановити нікчемність кредитного договору № 592690-А від 25 червня 2019 року. В обґрунтування позову зазначала, що 25 червня 2019 року вона за допомогою мобільного телефону, онлайн, через мережу Інтернет, отримала від відповідача позику у розмірі, запропонованому цією фінансовою компанією на суму 10 000 гривень, які були перераховані безготівково на її картковий рахунок. Після отримання коштів, їй почали надходити повідомлення на мобільний телефон про необхідність повернення не тільки суми позики, а ще і відсотків за користування коштами, відповідач вказує, що вона не виконала зобов`язання за кредитним договором № 592690-А від 25 червня 2019 року та її заборгованість становить 23980 гривень. Зазначила, що таких умов вона не погоджувала та вважає їх протиправними, а кредитний договір чи договір позики, яким би встановлювався розмір відсотків або неустойка за користування коштами, між сторонами не укладався, крім того кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним. Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про те, що оспорюваний договір підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відтак вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, є хибними. Стверджує, що висновок суду про укладення договору є передчасним, оскільки вона сам договір вона не бачила та не підписувала, відповідно не погоджувалась на його умови. Крім цього вказує, що суд не надав оцінку доводам про те, що код «125987», «169828», «387810», що були необхідні для підписання паспорту продукту «Споживчий кредит», неможливо вважати одноразовим цифровим ідентифікатором з огляду на те, що він не містить жодного елементу алфавіту та не відповідає вимогам до одноразового ідентифікатора. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «СС Лоун» просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін. До суду апеляційної інстанції сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст. 372 ЦПК України). Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст. 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ч. 1 ст. 1 ЦК України). Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, юридичні факти, заподіяння матеріальної та моральної шкоди тощо, а також вони можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ст. 11 ЦК України). Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Стаття 633 ЦК України передбачає, що договори, які укладаються банком з фізичними особами є публічними. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України). Розпорядженням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13.04.2017 року № 1127 відповідачу ТОВ «СС ЛОУН» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (а.с. 25-26). Встановлено, що 25 червня 2019 року року між сторонами укладено договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 592690-А, відповідно до якого кредитодавець надає позичальникові кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб, не пов`язаних із підприємницькою діяльністю, а позичальник зобов`язується повернути кредит та проценти за користування кредитом у розмірі 1,5 % в день, річна відсоткова ставка становить 547,5%, сума кредиту - 10000 грн., термін платежу 24.07.2019 року, сукупна вартість кредиту становить 14500 грн. (а.с. 70-77). Згідно п.п. 2.2 плата Договору за користування кредитом у вигляді процентів є фіксованою та складає 1,5 в день, річна відсоткова ставка становить 547,5 % (п. 5.7). Підпунктами 3.1, 3.2. Кредитного договору визначено, що кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п.п. 2.1. Договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми платежу на платіжну картку позичальника). Загальна вартість кредиту для Позичальника з урахуванням суми кредиту, розміру процентів за користування кредитом, за умови дотримання Позичальником Графіку платежів, становить 14500,00 гривень (п.п. 5.8). Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору, розміщується в особистому кабінеті та надається Позичальнику Кредитодавцем разом із договором (п.п. 4.3, 5.2). Крім цього встановлено, що наказом ТзОВ «СС ЛОУН» № 2205-1 від 22.05.2019 року затверджені «Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН»; примірний договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та примірний графік платежів (а.с. 36-51, 27-35). Зазначені Правила перебувають в загальному доступі, оскільки опубліковані на сайті. Пунктом 4 Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «СС ЛОУН» встановлений порядок надання кредиту (а.с. 39). Договір про надання кредиту укладається в Особистому кабінеті. Заявник здійснює вхід на Сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету. Заявник підписує договір накладанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно п. 5 Правил шляхом введення одноразового ідентифікатора в спеціально відведене поле в особистому кабінеті. Серед іншого з матеріалів справи вбачається, що при оформлені заявки на сайті відповідача - ccloan.ua, на позику, позивачкою в розділі «Реєстрація», вказано: електронна адреса - ОСОБА_2 ; мобільний телефон - НОМЕР_1 ; ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ; стать - жіноча; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; введено sms код - НОМЕР_3 . (а.с.55); в розділі «Паспортні дані», вказано: ОСОБА_1 ; серія паспорта НОМЕР_4 , виданий Попільнянським РВ УМВС України 14 липня 2015 року (а.с.56); в розділі «Контактна інформація», вказано: - інформацію про роботодавця; - стаж на останньому місці роботи - 4-6 місяців; - вид діяльності - роздрібна торгівля продуктами; - номер телефону НОМЕР_5 ; - займана посада - спеціаліст/робочий; - освіта - повна вища; основний дохід в місяць - 4000; поточні витрати в місяць - 2000; дохід - від особистого сільського господарства; непогашені кредити відсутні; - додатковий дохід - 1500; контактна особа - сестра ОСОБА_3 ( НОМЕР_6 (а.с.57); в розділі «Додаткова інформація», вказано: - Житомирська область, село Попільня (Попільнянський район), будинок реєстрації - 18, квартира 1 (а.с.58); в розділі «Заявка на кредит», вказано; сума - 10000 гривень, строк - 30 днів, проценти за користування - 4500 гривень; проставлено відмітку: про ознайомлення та прийняття умов Правил надання грошових коштів в позику ТОВ «СС ЛОУН», підтвердження та згоду на обробку персональних даних, надано інформацію, передбачену частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (а.с.59); в розділі «Загрузити фото» відображено обличчя Позивача з копією паспорта громадянина України в розгорнутому вигляді (а.с.60-61). 23 січня 2020 року Акціонерним товариством «Приватбанк» повідомлено, що по договору SAMDNWFС00034813546 на картку НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 ) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) дійсно 25 червня 2019 року було зараховано 10 000.00 (50.00 грн. була знята комісія банку за нецільове зарахування коштів). 25 червня 2019 року о 18:12:45 9950.00 UAH 10000.00 50.00 366380 6012 Е2110028 UKR зачислено переказ на картку, зарахування коштів здійснювалося через сторонній мерчант (а.с.110, 139, 142). Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 19 липня 2019 року до Договору про споживчий кредит № 592690-А від 25 червня 2019 року, Кредитодавець - ТОВ «СС ЛОУН» та Позичальник - ОСОБА_1 домовились продовжити строк користування кредитом та викласти пункт 1.2. Договору в наступній редакції: «1.2. Строк, на який продовжується строк користування кредитом становить - 13 календарних днів, який розпочинає свою дію з 25 липня 2019 року» (а.с.79, 127). В Графіку платежів від 19.07.2019 року до кредитного договору № 592690-А від 25 червня 2019 року визначено розрахунок сплати суми кредиту і процентів за користування кредитом, а саме: - строк користування кредитом - 13 днів; - сума кредиту - 10 000.00 гривень; - проценти за користування кредитом - 4695.00 гривень; - термін платежу щодо повернення суми кредиту та процентів - 06 серпня 2019 року; - загальна сума, що підлягає сплаті - 14695.00 гривень (а.с.80). Як зазначалось вище, кредитний договір та «Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» розміщені у вільному доступі на офіційному Веб-сайті ТОВ «СС Лоун» з вільним доступом для невизначеного кола осіб, на якому міститься інформація про можливість отримання кредиту. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Згідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України). Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно п. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Однак важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, в зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону. Так, матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі. Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Відповідно до позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа. В процесі розгляду справи встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що сторони кредитного договору досягли згоди з усіх істотних умов договору перед його укладанням (сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка по кредиту, розмір процентів за користування кредитом в гривні, розмір неустойки (штрафу), річна процентна ставка, загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки та виходячи з обраних споживачем умов кредитування), позичальник ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить її заявка до ТОВ «СС Лоун» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, кредитні кошти перераховані кредитодавцем на рахунок позичальника, тому в силу частини першої статті 638 ЦК України, колегія суддів приходить до висновку, що договір вважається укладеним. Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. В силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином посилання ОСОБА_1 на те, що вона не підписувала кредитного договору від 25 червня 2019 року, не отримувала його, та не була ознайомлена зі всіма істотними умовами договору, як на підстави визнання договору нікчемним - не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами. Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що заявлені вимоги не можуть бути задоволеними, оскільки відсутні підстави для визнання договору про споживчий кредит № 592690-А від 25 червня 2019 року, укладеного між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 недійсним, а відтак позов є безпідставним. Інші докази та обставини, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції, додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції дотримані норми матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 03.09.2020. Головуючий Судді