Ухвала КЦС ВС № 760/5435/14-ц

УХВАЛА 02 вересня 2020 року м. Київ справа № 760/5435/14-ц провадження № 61-12987ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Панковим Дмитром Володимировичем, на заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У березні 2014 року публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «УніверсалБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому, з урахування уточнених позовних вимог, просило стягнути з ОСОБА_1 : 18 047,41 доларів США заборгованості за Кредитним договором № 003-2902/840-0151 від 14 вересня 2007 року; 49 921,15 долар США за Кредитним договором № 003-2902/840-0156 від 14 вересня 2007 року; 41 231,44 долар США за Додатковою угодою № 2 від 06 грудня 2007 року до Кредитного договору № 003-2902/840-0156 від 14 вересня 2007 року. Заборгованість у цьому ж розмірі за даними Кредитними договорами та Додатковою угодою № 2 від 06 грудня 2007 року просило стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, просило стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 : 49 921,15 долар США за Кредитним договором № 003-2902/840-0156 від 14 вересня 2007 року; 41 231,44 долар США за Додатковою угодою № 2 від 06 грудня 2007 року до Кредитного договору № 003-2902/840-0156 від 14 вересня 2007 року. Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за: Кредитним договором № 003-2902/840-0151 від 14 вересня 2007 року в сумі 18 047, 541 доларів США; Кредитним договором № 003-2902/840-0156 від 14 вересня 2007 року в сумі 49 921,15 доларів США; Додатковою угодою № 2 від 06 грудня 2007 року до Кредитного договору № 003-2902/840-0156 від 14 вересня 2007 року в сумі 41 231,44 долар США. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за: Кредитним договором № 003-2902/840-0156 від 14 вересня 2007 року в сумі 49 921,15 долар США; Додатковою угодою № 003-2902/840-0156 від 14 вересня 2007 року в розмірі 41 231,44 долар США. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково. Заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 003-2902/840-0151 від 14 вересня 2007 року (в редакції додаткової угоди від 13 грудня 2011 року), яка утворилась станом на 24 січня 2014 року, у розмірі 38 665, 65 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 003-2902/840/0156 від 14 вересня 2007 року (в редакції додаткової угоди від 13 грудня 2011 року), яка утворилась станом на 24 січня 2014 року, у розмірі 200 063,34 долари США. Солідарно за ОСОБА_1 стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 003-2902/840/0156 від 14 вересня 2007 року (в редакції додаткової угоди від 13 грудня 2011 року), яка утворилась станом на 24 січня 2014 року, у розмірі 200 063,34 долари США. Солідарно за ОСОБА_1 стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 003-2902/840/0156 від 14 вересня 2007 року (в редакції додаткової угоди від 13 грудня 2011 року), яка утворилась станом на 24 січня 2014 року, у розмірі 200 063 (двісті тисяч шістдесят три) долари 34 центи США. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 28 серпня 2020 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Панков Д. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року, яка не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Як на підставу касаційного оскарження заявник узагальнено посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Панковим Дмитром Володимировичем, на заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 23 вересня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Є. Червинська