LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС523/12200/19

від 28.08.2020 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 16 березня 2020 року та на постанову Одеського апеляційного суду від 20 липня 2020 року …

УХВАЛА 28 серпня 2020 року місто Київ справа № 523/12200/19 провадження № 61-12587ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 16 березня 2020 року та на постанову Одеського апеляційного суду від 20 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Свята Катерина - Одеса», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , страхова компанія приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», страхова компанія приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ВСТАНОВИВ: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Свята Катерина - Одеса» (далі - ТОВ «Свята Катерина - Одеса») про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме 119 729,55 грн майнової шкоди та 20 000 грн моральної шкоди, а усього - 139 729,55 грн. Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 16 березня 2020 року позов задоволено частково, стягнуто із ТОВ «Свята Катерина - Одеса» на користь ОСОБА_1 11 165,72 грн майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 1 000 грн витрат на послуги евакуатора та 1 000 грн моральної шкоди, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постановою Одеського апеляційного суду від 20 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 16 березня 2020 року змінено та в частині стягнення майнової шкоди збільшено до 33 919,36 грн, а в частині стягнення розміру моральної шкоди збільшено до 5000 грн, в іншій частині залишено без змін. Вирішене питання про судові витрати. 30 липня 2020 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Лепеха К. Г. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 16 березня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 липня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Лепехи К. Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 16 березня 2020 року та на постанову Одеського апеляційного суду від 20 липня 2020 року. 19 серпня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 повторно подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 16 березня 2020 року та на постанову Одеського апеляційного суду від 20 липня 2020 року у цивільній справі № 523/12200/19. Стверджувала, що вперше касаційна скарга була подана адвокатом Лепехою К. Г., який не був уповноважений представляти її інтереси в суді касаційної інстанції. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення. Отже, оскільки наявна ухвала Верховного Суду від 07 серпня 2020 року про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Лепехи К. Г., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 16 березня 2020 року та на постанову Одеського апеляційного суду від 20 липня 2020 року, касаційне провадження за повторною скаргою тієї ж особи на ті самі судові рішення не може бути відкрито. Посилання заявника про те, що вперше касаційна скарга була подана адвокатом Лепехою К. Г., який не був уповноважений представляти її інтереси в суді касаційної інстанції, а тому дана касаційна скарга не суперечить вимогам пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України, підлягають відхиленню, оскільки як вбачається з матеріалів касаційного провадження № 61-11471ск20 (справа № 523/12200/19), повноваження адвоката Лепехи К. Г. як представника ОСОБА_1 у Верховному Суді були підтверджені ордером серії ОД № 323167 від 30 липня 2020 року, що не суперечить положенням статті 62 ЦПК України. До обох касаційних скарг додана одна й та сама квитанція про сплату судового збору від 30 липня 2020 року. ОСОБА_1 посилалась у своїй касаційній скарзі на умови угоди про надання правової допомоги від 07 лютого 2019 року, натомість до касаційної скарги додана копія угоди від 02 лютого 2019 року, а в ордері № 323167 від 30 липня 2020 року вказано, що він виданий на підставі договору від 24 липня 2020 року. Таким чином, на даний час, відомості, про те, що адвокат Лепеха К. Г., подаючи касаційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , діяв за відсутності повноважень відсутні. Статтею 400-1 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді. Керуючись пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 16 березня 2020 року та на постанову Одеського апеляційного суду від 20 липня 2020 року у цивільній справі № 523/12200/19. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»