LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС280/4601/19

від 01.09.2020 · Адміністративна

УХВАЛА 01 вересня 2020 року м. Київ справа № 280/4601/19 адміністративне провадження № К/9901/7846/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №280/4601/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОД ГРУП ЛТД» до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в: Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Запорізькій області 16.03.2020, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 31.03.2020 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Цією ж ухвалою заявнику надано строк на усунення виявлених судом недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали. Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 06.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. За клопотанням Головного управління ДПС у Запорізькій області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги та з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції чинній з 02.04.2020 до 16.07.2020), ухвалою Верховного Суду від 04.05.2020 скаржнику продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги у справі №280/4601/19 на п`ять днів з моменту закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). 17.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18.06.2020, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №731-IX від 18.06.2020 встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Законодавцем встановлено обмеження строку встановленого відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції чинній з 02.04.2020 до 16.07.2020), зокрема для виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, який закінчуються через 20 днів після набрання чинності Закону №731-IX від 18.06.2020. Враховуючи, що Закон №731-IX від 18.06.2020 набрав чинності 17.07.2020, присічний строк виконання вимог ухвали від 04.05.2020 у справі №280/4601/19 є 06.08.2020. Верховний Суд ухвалою від 21.07.2020 продовжив Головному управлінню ДПС у Запорізькій області строк на усунення недоліків касаційної скарги (зі встановленням строку для виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04.05.2020 у справі №280/4601/19) до 06.08.2020 включно. Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 27.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху на адресу суду 03.08.2020 та 07.08.2020 надійшли клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Мотивуючи вказані клопотання відповідач зазначає, що відсутність на рахунку Головного управління ДПС у Запорізькій області достатньої суми грошових коштів необхідних для сплати судового збору у даній справі та проведення безспірного списання коштів в межах інших виконавчих проводжень унеможливлюють виконання вимог ухвали, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху у строк відведений судом. Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаних клопотаннях, суд зазначає наступне. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України. Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D). Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ. Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору. Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору. Проте, податковим органом не надано будь-яких доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону при оскарження судового рішення у касаційному порядку, зокрема статті 330 КАС України. Також, суд касаційної інстанції зазначає, що Головне управління ДПС у Запорізькій області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними. Враховуючи вищевикладене, наведені відповідачем у клопотаннях обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Суд також зазначає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору та надання платіжного доручення, а тому вищенаведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається. Таким чином, клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у даній справі задоволенню не підлягають. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Враховуючи викладене, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 31.03.2020, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню. Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд - у х в а л и в: Відмовити у задоволенні клопотань Головного управління ДПС у Запорізькій області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №280/4601/19. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №280/4601/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОД ГРУП ЛТД» до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»