LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС910/15637/19

від 02.09.2020 · Господарська

УХВАЛА 02 вересня 2020 року м. Київ Справа № 910/15637/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" про відвід судді Случа О.В. від розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 у справі № 910/15637/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут", про внесення змін до договору, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2020 провадження за вказаною касаційною скаргою відкрито, скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.07.2020. У судовому засіданні 14.07.2020 оголошено перерву до 03.09.2020. 02.09.2020 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" про відвід судді Верховного Суду Случа О.В. у даній справі, яка обґрунтована тією обставиною, що до моменту призначення на посаду судді Случ О.В. перебував у трудових відносинах з НАК "Нафтогаз України"- компанією, яка є єдиним акціонером Акціонерного товариства "Укргазвидобування". Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Враховуючи, що заява подана пізніше, ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Оцінивши доводи, які викладені в заяві про відвід судді Верховного Суду Случа О. В., колегія суддів дійшли висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність підстав для задоволення відповідної заяви з огляду на таке. Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, він надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі чи є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Частиною 4 статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії"). Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії"). За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України"). Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006). Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010). Частиною 3 статті 38 ГПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим. Водночас Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак передбачає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. При цьому не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами. Таким чином, для доведення суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У контексті поданої заяви, зокрема, доводів заявника щодо попереднього місця роботи судді Случа О.В. на посаді заступника начальника департаменту з судової роботи АТ "НАК "Нафтогаз України", суд доходить висновку, що наведена обставина не може бути достатньою підставою для задоволення заяви про відвід з огляду на суб`єктний склад учасників справи № 910/15637/19, до якого не входить АТ "НАК "Нафтогаз України". При цьому, посилання заявника на наявність у нього сумніву в неупередженості та об`єктивності судді Случа О.В. під час розгляду даної справи з огляду на співпадіння інтересів відповідача з інтересами АТ "НАК "Нафтогаз України" як його єдиного акціонера, то колегія суддів зазначає, що ця обставина не надає останньому статусу учасника справи та не є достатнім та переконливим доказом наявності будь-якої особистої заінтересованості судді або його прихильностей, уподобань стосовно неї. Зважаючи на те, що доводи заявника не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, ґрунтуються на припущеннях, не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості судді Случа О.В. та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 ГПК України, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про відвід судді Случа О.В. від розгляду справи № 910/15637/19 слід відмовити. На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 228, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" про відвід судді Верховного Суду Случа О.В. у справі № 910/15637/19 залишити без задоволення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Волковицька Н.О. Случ О.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»