Постанова Харківський апеляційний суд № 644/1259/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 644/1259/20 Суддя суду 1 інстанції: Шевченко С.В. Провадження № 33/818/611/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 серпня 2020 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., за участю ОСОБА_1 , розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14.04.2020, - ВСТАНОВИВ : Цією постановою ОСОБА_1 , 1976 року народження, - визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 123 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. Судом встановлено, що 12.02.2020 о 14 год. 51 хв. в м. Харкові по вул. 12 Квітня, 1-А, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mitsubishi Outlander», державний номер НОМЕР_1 , здійснив виїзд на залізничний переїзд на забороняючий рух сигнал світлофору. Не погодившись з постановою районного суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що вона винесена в порушення норм процесуального права. Вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Визнаючи ОСОБА_1 винним суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис, який був наданий поліцейським та надав їм належну правову оцінку. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством ним не оскаржувалися. Відповідно до п. 20.5 (в) ПДР України рух через переїзд забороняється, якщо увімкнено заборонений сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності або положення шлагбаума. За порушення вимог зазначеного пункту ПДР України передбачена відповідальність встановлена ч. 2 ст. 123 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, що відноситься до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом`якшуючі обставини при накладенні стягнення на правопорушника не враховуються. За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суб`єктивні висновки апелянта щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення належним чином не підтверджені і не базуються на матеріалах справи, а тому не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції. Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис та інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення. Апелянтом не доведено що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено. На підставі викладеного, апеляційний суд вважає постанову суду обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14.04.2020 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 123 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду М.Є. Савенко