Постанова Харківський апеляційний суд № 953/4047/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953/4047/20 Суддя суду 1 інстанції: Єфіменко Н.В. Провадження № 33/818/1012/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 серпня 2020 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., за участю захисника Зарицької К.Ю., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Зарицької К.Ю. на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 22.04.2020, - ВСТАНОВИВ : Цією постановою ОСОБА_1 , 1950 року народження, - визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп. Як зазначено в постанові суду першої інстанції, 27.02.2020 об 11 год. 00 хв. в районі 4 км. автодороги Ніжин-Крути ОСОБА_1 , керував автомобілем «Opel Combo», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, незв`язна мова. Від проходження огляду а стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу газоаналізатор «Drager Alcotest» та в закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків. Не погодившись з постановою районного суду захисник ОСОБА_1 адвокат Зарицька К.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова підлягає скасуванню з підстав судом не з`ясовано всіх обставин по справі та не надано їм належної оцінки. Разом з тим захисник ОСОБА_1 адвокат Зарицька К.Ю. просить поновити строк апеляційного оскарження постанови, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_1 не був присутній. Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню. Заслухавши пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, пояснення свідків, вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вищевказані вимоги закону судом виконані не в повному обсязі. Так, суд першої інстанції визнаючи винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП послався на протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків та відеозапис з нагрудних камер поліцейських. Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. В протоколі (а.с. 1) працівником поліції зазначено, що 27.02.2020 об 11 год. 00 хв. в районі 4 км. автодороги Ніжин-Крути ОСОБА_1 , керував автомобілем «Opel Combo», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, незв`язна мова. Від проходження огляду а стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу газоаналізатор «Drager Alcotest» та в закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків. Проте це спростовується матеріалами справи. Відповідно до відеозаписів, які були надані працівниками поліції не вбачається, що ОСОБА_1 пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. (а.с. 5) Згідно до п.6 Розділу 1 Інструкції введеної в дію Наказом №1452/735 від 9.11.2015 р.(спільний наказ МВС та МОЗ України) огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Такі ж вимоги і в ч.2 ст.266 КУпАП. Однак судом не перевірено чи пропонувалось проведення огляду на стан сп`яніння без порушення вищевказаних нормативних актів саме з спеціальними технічними засобами що дозволені до використання. Таким чином порушено встановлений ст.266 КУпАП порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Частина п`ята статті 266 КУпАП чітко визначає - огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням цієї статті, вважається не дійсним. Крім того, запис відео регістратора на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував вказаним автомобілем, в матеріалах справи відсутній. З відеозаписів з нагрудних камер поліцейських (а.с. 5) переглянутих при апеляційному розгляді не вбачається фіксація факту керування ОСОБА_1 автомобілем, а свідки зазначили лише відмову від проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, з відеозаписів, який було надано працівниками поліції до суду першої інстанції (а.с. 5) не вбачається, що ОСОБА_1 був водієм в розумінні вимог п. 1.10 ПДР України. Отже при розгляді справи судом першої інстанції допущена неповнота та однобічність. Між тим, згідно чинного законодавства усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до відповідальності. Враховуючи викладене, а також допущену неповноту та однобічність, постанова судді суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню. Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення. Апеляційний суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень. Отже, наявність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається. У зв`язку з закриттям по даній справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП питання щодо доведеності вини осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності не вирішується, з урахуванням положень рішення ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006 року, у якому зазначено, що у разу закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується. З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст. 38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції також позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Зарицькій К.Ю. пропущений строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Зарицької К.Ю. задовольнити частково. Постанову Київського районного суду м. Харкова від 22.04.2020 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку зі збігом строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду М.Є. Савенко