Ухвала КЦС ВС № 754/8105/15-ц

У х в а л а 01 вересня 2020 року м. Київ справа № 754/8105/15-ц провадження № 61-11942 ск 20 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року в справі за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_2 , про порушення прав споживача та визнання недійсними договорів, В с т а н о в и в: 11 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року та залишити в силі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 вересня 2019 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке. У порушення вимог частини першої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено чітко та належним чином підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Як убачається із касаційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує рішення суду апеляційної інстанції, визначене в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України. У частині другій статті 389 ЦПК України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу із зазначенням у ній, крім іншого, чітко та належним чином підстави (підставу) касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року, визначені в пунктах 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України. У порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або (за умови відмови особи від отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків з релігійних міркувань) номер і серію паспорта для фізичних осіб-громадян України ОСОБА_1 , а також адресу електронної пошти ОСОБА_1 та не вказано про її відсутність. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу, із зазначенням у ній, крім іншого, реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або (за умови відмови особи від отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків з релігійних міркувань) номера і серії паспорта для фізичних осіб-громадян України ОСОБА_1 , а також вказати адресу електронної пошти ОСОБА_1 , або зазначити про її відсутність. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються її копії відповідно до кількості учасників справи. Касаційна скарга має бути подана до суду із доданими до неї копіями у відповідній кількості для інших учасників справи. У порушення вимог 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»», в редакції, чинній станом на дату подання первісного позову у даній справі). Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2015 року становив 1 218,00 грн. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року, зокрема, щодо стягнення грошових коштів у солідарному порядку в сумі 96 985,39 доларів США. Таким чином, за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року ОСОБА_1 має надати докази оплати судового збору, з урахуванням оспорюваної суми та згідно вимог Закону України «Про судовий збір», у розмірі 7 308,00 грн (1 218,00*3*200%). До касаційної скарги заявником додано квитанцію від 11 серпня 2020 року, про сплату судового збору в сумі 6 211,80 грн. Таким чином, за подання даної касаційної скарги, ОСОБА_1 має надати докази доплати судового збору, в розмірі 1 096,20 грн (7 308,00-6 211,80) Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA 288999980313151207000026007 . Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал документа, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням йому можливості усунути вищевказані недоліки. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, У х в а л и в: Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 01 жовтня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Ігнатенко