Ухвала КАС ВС № 160/2576/19

УХВАЛА 31 серпня 2020 року м. Київ справа № 160/2576/19 адміністративне провадження № К/9901/10878/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Губської О.А., суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В., перевіривши касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі №160/2576/19 за позовом ОСОБА_1 до Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління ДФС у м. Києві, Головне управління ДФС у Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2020 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та надано строк для усунення зазначених у ній недоліків, шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги (заяви про уточнення касаційної скарги) із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, із наданням її копії відповідно до кількості учасників справи. На виконання вимог ухвали суду 21 травня 2020 року скаржником подано заяву про уточнення касаційної скарги із наданням копій відповідно до кількості учасників справи. В уточненій касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Зокрема, скаржник зазначає, що судами не враховано практику Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №826/13618/17 щодо пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав. Надаючи оцінку зазначеному, Суд виходить з такого. Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є зокрема, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Як вбачається з оскаржуваних судових рішень у справі №160/2576/19 позивач звернулася до суду з позовом до Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку провести нарахування та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із сплаченого на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу; зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та Східне територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку подати до органів доходів і зборів з розбивкою по місяцях звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із сплаченого на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У справі №826/13618/17 позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив суд визнати бездіяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо невжиття заходів щодо скасування реєстрації випуску акцій публічного акціонерного товариства «Поінт-Банк» (ПАТ «Поінт-Банк») та анулювання тимчасового свідоцтва від 21.06.2011 №333/1/11-Т про реєстрацію випуску акцій ПАТ «Поінт-Банк» протиправною; зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку скасувати реєстрацію випуску акцій ПАТ «Поінт-Банк» шляхом прийняття розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій ПАТ «Поінт-Банк»; зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку направити ПАТ «Національний депозитарій України» розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій ПАТ «Поінт-Банк»; зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку опублікувати інформацію про скасування реєстрації випуску акцій ПАТ «Поінт-Банк» в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом 15 календарних днів з дати видачі розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій; зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку внести зміни до Державного реєстру випусків цінних паперів щодо скасування реєстрації випуску акцій ПАТ «Поінт-Банк»; зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку анулювати тимчасове свідоцтво від 21.06.2011 №333/1/11-Т про реєстрацію випуску акцій ПАТ «Поінт-Банк». Отже, правовідносини у даних справах не є подібними. За таких обставин, посилання заявника касаційної скарги на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, є необґрунтованими. Фактично, касаційна скарга містить опис обставин справи та загальні формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами та доповненнями) "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на усій території України запроваджено карантин з 12 березня 2020 року. Разом з тим, відповідно до п. 3 розд. VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 329 КАС України щодо касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Поруч із цим, 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-ІХ від 30 березня 2020 року", яким, серед іншого, внесені зміни до КАС України. Цим Законом доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України п. 3 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 169 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". Таким чином, передбачені КАС України строки, у тому числі на касаційне оскарження судових рішень, законом продовжені на весь строк дії карантину. 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким, серед іншого, внесені зміни до п. 3 розд. VI "Прикінцеві положення" КАС України, та яким, зокрема, встановлено наступне: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розд. VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Враховуючи вищевикладене, строк для усунення недоліків цієї касаційної скарги закінчився 06 серпня 2020 року. Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухвали заявник у повному обсязі не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху. Частиною 2 статті 332 КАС України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, касаційну скаргу слід повернути заявнику. Відповідно до частини другої статті 332 та частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в : Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі №160/2576/19 за позовом ОСОБА_1 до Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління ДФС у м. Києві, Головне управління ДФС у Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. А. Губська Судді А. Г. Загороднюк О. В. Калашнікова