Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/424/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2020 року справа №200/424/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 р. у справі № 200/424/20-а (головуючий І інстанції Аканов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання здійснити нарахування та виплатити пенсію, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач, ГУПФУ), в якому просила: зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу, з урахуванням виплачених сум, недоотриману із 01.01.2016 пенсію чоловіка ОСОБА_2 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії померлого в розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення та виплати позивачу допомогу на поховання, яка б була розрахована із розміру пенсії чоловіка в розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої допомоги. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року відмовлено в задоволені позовних вимог. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу, з урахуванням виплачених сум, недоотриману із 01.01.2018 пенсію чоловіка ОСОБА_2 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії померлого в розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення та виплати позивачу допомогу на поховання, яка б була розрахована із розміру пенсії чоловіка в розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої допомоги, та постановити нове рішення, яким задовольнити позов в цій частині. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за вимогами ст.. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262), суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Отже, суми пенсії які підлягали виплаті військовому пенсіонеру та не одержані ним у зв`язку із смертю, виплачуються члену його сімї. Тобто, позивач має право на отримання недоотриманої пенсії чоловіка, яка йому підлягала виплаті в розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення, із врахуванням сум виплаченої йому пенсії, яка була розрахована відповідачем в розмірі 70 % відповідних сум, та відповідно на перерахунок допомоги на поховання. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримував пенсію на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб 24 квітня 1971 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, про що Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 18 жовтня 2019 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області листами від 05 листопада 2019 №11633/05-1 та від 20 листопада 2019 №12217/03-2 на адвокатські запити повідомлено про те, що загальний розмір пенсії ОСОБА_2 станом на 01.10.2019 з урахуванням підвищення складав 5845,10 грн., розмір пенсії обчислений з 70% відповідних сум грошового забезпечення. Надати інформацію стосовно грошового забезпечення та розміру пенсії ОСОБА_2 на момент призначення пенсії немає можливості в зв`язку з тим, що архів пенсійних справ знаходиться в м.Донецьку, який відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не виконують в повному обсязі свої повноваження. Згідно протоколу за пенсійною справою ФС-84108 (Міноборони) від 21.03.2018 ОСОБА_2 призначено основний розмір пенсії 89% грошового забезпечення за вислугу років. Згідно протоколу за пенсійною справою ФС-84108 (Міноборони) від 01.10.2019 ОСОБА_2 призначено основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення за вислугу років. 05.12.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, на звернення позивача, повідомило, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 проведено на підставі довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з війскової служби та деяким іншим категоріям осіб щодо максимального розміру пенсії за вислугу років з 90 до 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. При здійсненні перерахунку пенсії граничний відсоток обчислення грошового забезпечення по пенсійним справам обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач перебуває на обліку у управлінні як отримувач пенсії в разі втрати годувальника, призначеної відповідно до ст.30 Закону №2262 з 01.11.2019 року. Згідно зазначеного Закону пенсії втрати годувальника призначаються сім`ям військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків, військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, в розмірі 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї. Зазначили про відсутність підстави для призначення позивачу пенсії в розмірі 89% грошового забезпечення. Матеріали справи свідчать, що пенсія померлому ОСОБА_2 у період з 01.01.2016 до 31.12.2017 сплачувалась в розмірі 89%, після перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 граничний відсоток обчислення грошового забезпечення було обмежено 70% відповідних сум грошового забезпечення. Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що померлий ОСОБА_2 за життя не вжив заходів щодо своєчасного отримання пенсії після перерахунку останньої за вислугу років в розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення, а тому не скористався своїм правом на отримання виплати у такому відсотковому значенні, отже, позивач не має права на нарахування та виплату пенсії померлого чоловіка. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, регулюються нормами Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. За приписами ч. 18 ст. 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63 Закону. Відповідно до ст. 63 Закону №2262-XII, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються. 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови КМУ №704. Пунктом 2 Постанови КМУ №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 з заявою про перерахунок пенсії не звертався, відповідачем перерахунок та нарахування пенсії з розрахунку відсотку обчислення грошового забезпечення 89% відповідних сум грошового забезпечення не здійснювалось Дії відповідача щодо перерахунку пенсії у відповідності до Постанови КМУ № 103 ОСОБА_2 за життя у судовому порядку не оскаржував. За ст.45 Закону 2262, сім`ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові. Відповідно до стаття 61 Закону 2262, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовоослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. В разі смерті пенсіонера членам його сім`ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п`ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з ст.91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. За положенням статті 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Аналіз зазначених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що право на отримання спірних коштів належить тим членам сім`ї пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, якщо відповідні кошти підлягали виплаті самому пенсіонеру, але за життя він їх не отримав незалежно від причин (тобто вже були нараховані та спору щодо правильності їх нарахування немає). Суд зазначає, що право на звернення до відповідача та до суду за перерахунком пенсії ОСОБА_2 належало виключно такій особі. Апеляційний суд зазанчає, що право на соціальне забезпечення, одним з видів якого є виплата пенсії (за віком, у випадку хвороби, інвалідності, втрати годувальника, для виховання дітей тощо), полягає в тому, що держава гарантує надання достатніх коштів громадянам, які через об`єктивні обставини повністю або частково втратили можливість працювати і отримувати винагороду за працю. Право на пенсійне забезпечення випливає зі змісту права на соціальний захист, спрямованого на забезпечення громадян у зв`язку зі старістю, інвалідністю, втратою годувальника, з інших передбачених законом підстав і реалізується шляхом надання особі такого виду матеріальної підтримки як пенсії. Відтак, таке право на пенсію нерозривно пов`язане з особою пенсіонера, якому призначена, нарахована та виплачується така пенсія. Крім того, відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Стаття 1219 ЦК України визначає права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, тобто, ті, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Водночас, відповідно до статті 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини. Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, суд дійшов до висновку, що предметом передачі членам сімї померлого пенсіонера можуть бути лише конкретні суми пенсій, допомог або інших виплат, встановлених законом, які належали пенсіонеру за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю. Оскільки, матеріали справи не містить доказів щодо перерахунку та нарахування відповідачем ОСОБА_2 відповідних сум пенсії в розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення за його життя, вказані виплати не можуть вважатись сумою пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові, у розумінні ст.. 61 Закону 2262 та ст.. 1227 ЦК України, тому вона не може бути нарахована та виплачена позивачу. Європейський Суд з прав людини у постанові від 29.07.2010р. у справі «Стрельцов и другие военные пенсионеры из Новочеркасска против Российской Федерации» визнав, що особи мають право на підтримання скарг своїх померлих родичів у межах ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Вказаного висновку Європейський Суд з прав людини дійшов виходячи з того, що право на отримання заробітної плати і прирівняних до неї платежів, пенсій та інших грошових сум, які виплачуються в якості засобів для існування і підлягали виплаті, проте не були отримані громадянином за життя, належать членам сім`ї померлої особи. На підставі викладеного та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що лише нарахована пенсійним органом сума пенсії входить до складу спадщини, підлягає виплаті спадкоємцям; за цих умов наведені правовідносини допускають правонаступництво. Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні позовних вимог. З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що судом першої інстанції дотримано норми процесуального права та суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що справа повинна вирішуватися загальними судами у порядку цивільного судочинства, що відповідно до статті 316 КАС України, обумовлює для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін. Керуючись ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 р. у справі № 200/424/20-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 р. у справі № 200/424/20-а - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено та підписано 01 вересня 2020 року Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді А.А. Блохін А.В. Гайдар