Постанова Київський апеляційний суд № 755/11820/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/4414/2020 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2020 року м. Київ Справа № 755/11820/19 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді-доповідача Ящук Т.І., суддів Немировської О.В., Чобіток А.О., за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року, ухвалене у складі судді Гончарука В.П., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини, встановив: У липні 2019 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про зміну розміру аліментів та з урахуванням заяви про уточнення позову просив суд зменшити розмір аліментів, що стягуються за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20.02.2012 року в розмірі 1/4 його доходів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з нього аліменти на користь відповідача ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини зі всіх його доходів. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 18% від всіх його доходів, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття, з дня набрання рішенням законної сили. Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з позивача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 у розмірі 1/5 частини від всіх доходів позивача щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вказує, що позивач, в порушення ст. 83 ЦПК України, не подав суду доказів наявності хвороби батька позивача та необхідності надання матеріальної допомоги хворим батькам позивача та взагалі про це в позові не зазначав. На день подання позову до суду позивач повинен був знати про стан здоров`я свого батька, та надати докази на підтвердження витрат на його лікування. Неможливість подати такі докази та причини ненадання в позові не зазначив. Звертає увагу на те, що в судовому засіданні, яке відбулось 25.11.2019 року, суддею було зазначено про те, що напередодні до суду від позивача надійшло клопотання про бажання надати додаткові докази та уточнена позовна заява, можливість подання якої ЦПК України взагалі не передбачено. Із зазначеними документами відповідача було ознайомлено в залі під час судового засідання та залучено до матеріалів справи, а в подальшому враховано при прийнятті судового рішення. Проте документи - фіскальні чеки, квитанції, які були надані до суду в якості доказів матеріальних витрат позивача щодо його участі в лікуванні батька, які були здійсненні протягом періоду березня - квітня 2018 року, жодним чином не підтверджують матеріальні витрати на день подання позову та його розгляду. Однак, суд першої інстанції в порушення вимог ЦПК України прийняв надані позивачем докази та поклав в основу рішення. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду залишити без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду. Вказує, що позивачем в позовній заяві було зазначено, що на утриманні позивача також знаходяться його батьки пенсійного віку, а в судовому засіданні було надано документи, що підтверджують стан здоров`я батька позивача, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними. Доводи скаржника щодо порушення процесуальних строків подання таких доказів є нелогічними, оскільки відповідно до ст. ст. 189-200 ЦПК України передбачено стадію підготовчого провадження, в процесі якого й вирішується певний ряд процесуальних питань, а тому позивач скористався своїм правом та заявив клопотання про доручення до матеріалів справи таких доказів. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити. Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 вважала доводи апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_3 свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що на даний час змінилися певні обставини в його особистому житті, в зв`язку з чим він несе додаткові витрати та не в змозі в повній мірі виконувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20.02.2012 року, відповідно до якого з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини всіх його доходів на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посилається на те, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 він повторно уклав шлюб з ОСОБА_8 , від якого у нього народилися двоє дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дружина перебуває у декретній відпустці до досягнення дитиною 3-х річного віку, також на утриманні позивача знаходяться його батьки пенсійного віку, які на даний час хворіють та потребують додаткових витрат на їх лікування. Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач також зазначив, що він надає значну матеріальну допомогу своєму батьку ОСОБА_10 , який хворіє на рак шлунку 4 ступеню та потребує терміново значної матеріальної допомоги. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період перебування позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_1 у шлюбі, у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року у справі № 02/2-8669/12 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 09.11.2011 року і до досягнення дитиною повноліття. Згідно з довідкою № 47 від 12.04.2019 року, ОСОБА_3 з 20.03.2008 року працює директором гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К», розташованого в смт. Авангард Одеської області, його середньомісячна заробітна плата за період з жовтня 2018 року по березень 2019 року складає, за вирахуванням податків, 33 666 грн. 70 коп. та з його заробітної плати відраховуються аліменти в розмірі близько 8167 грн. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 , суд першої інстанції враховував ті обставини, що 01.11.2008 року між позивачем та ОСОБА_11 було укладено шлюб. Від шлюбу вони мають малолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Дружина позивача ОСОБА_13 з 01.02.2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_10 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3 - х річного віку. Крім того, суд враховував, що батьки ОСОБА_3 на даний час хворіють і також потребують додаткових витрат на їх лікування. З огляду на викладені обставини в їх сукупності, дотримуючись принципу дії закону у часі, з врахуванням інтересів позивача та дитини, суд першої інстанції вважав, що зменшення розміру аліментів є доцільним, та дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 18% від доходів позивача. Таким чином, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог та зменшення розміру аліментів з 1/4 частини від усіх видів доходів платника аліментів до 18%, суд першої інстанції вважав, що відбулась суттєва зміна сімейного стану позивача, а саме - що за період після ухвалення рішення Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_3 одружився та у нього народилось двоє дітей, яких позивач зобов`язаний утримувати. Крім того, суд вважав доведеною ту обставину, що у зв`язку із хворобою батьків позивача, змінився його матеріальний стан. Проте погодитись у повному обсязі з такими висновками суду першої інстанції неможливо, оскільки обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, є недоведеними; висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм процесуального права. Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частиною 1 ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Як роз`яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Відповідно до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 вересня 2019 року у справі № 333/247/19, відповідно до наведеної норми права підставою для зменшення розміру аліментів може бути таке погіршення майнового стану платника аліментів, яке унеможливлює сплату ним аліментів у попередньо визначеному розмірі. Як вбачається зі змісту рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року, визначаючи частку від заробітку ( доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4, суд першої інстанції врахував, що 01.11.2008 року ОСОБА_3 вдруге одружився та від другого шлюбу має дитину ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначене рішення суду ОСОБА_3 не оскаржувалось. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_12 було відхилено, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року - залишено без змін. Таким чином, врахованою за позовними вимогами про зменшення розміру аліментів може бути лише та обставина, що ІНФОРМАЦІЯ_7 у позивача народилась дитина ОСОБА_9 та що дружина позивача на даний період часу знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Врахування судом першої інстанції тієї обставини, що батьки ОСОБА_3 на даний час хворіють і також потребують додаткових витрат на їх лікування, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки позивачем не доведено, що внаслідок цієї обставини відбулось таке погіршення майнового стану платника аліментів, яке унеможливлює сплату ним аліментів у попередньо визначеному розмірі. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зазначеною обставиною ( хвороба батька позивача, що потребує значних матеріальних затрат) ОСОБА_3 не обґрунтовував позовні вимоги про зміну розміру аліментів у позовній заяві від 24 липня 2019 року. Надані позивачем докази про значні матеріальні затрати батька позивача - ОСОБА_10 на лікування (накладна від 13.03.2018 року на суму 9997 грн. 87 коп., квитанції про оплату досліджень 01.10.2018 року та 07.10.2018 року - по 3500 грн., чеки про придбання лікарських препаратів у період з квітня 2018 року по листопад 2019 року на загальну суму 34 772 грн.) не можливо визнати доказом погіршення майнового стану позивача, оскільки ним не надано доказів майнового стану, розміру доходів його батьків, які б підтверджували, що батьки позивача потребують матеріальної допомоги з боку ОСОБА_3 . Таким чином, доводи позивача про те, що його батьки ОСОБА_10 та ОСОБА_14 знаходяться на його утриманні - не доведені належними та допустимими доказами. Надані представником позивача виписки з медичної карти стаціонарного хворого позивача ОСОБА_3 за липень 2019 року, лютий 2020 року, а також квитанції про придбання ліків для батька позивача у грудні 2019 року - березні 2020 року, не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки оскаржуване рішення було ухвалене судом першої інстанції 25 листопада 2019 року, а про обставини хвороби позивача, які мали місце до ухвалення рішення, представником позивача у період розгляду справи в суді докази надані не були. Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Однак поважних причин, з яких сторона не могла подати зазначені докази до суду першої інстанції, представником позивача не вказано. Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини доходів платника аліментів до 18%, оскільки обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, є недоведеними. Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, позивач просив зменшити розмір аліментів, визначений рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року, з 1/4 частини усіх видів доходів, до 1/6 частини усіх видів доходів платника аліментів. Разом з тим, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції в резолютивній частині рішення зазначив не про зміну розміру аліментів, визначеного рішенням суду від 20.02.2012 року, а про стягнення аліментів з позивача на користь відповідача у розмірі 18% від усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили. При цьому в оскаржуваному рішенні суд не зазначив, що новий розмір аліментів стягуватиметься замість 1/4 частини від усіх видів заробітку платника аліментів, стягнутих за рішенням Дарницького районного суду м. Києва. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення та прийняття постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_12 , враховуючи при цьому часткове визнання позовних вимог відповідачем ОСОБА_12 щодо можливості зменшення розміру аліментів до 1/5 частини доходів ( заробітку) платника аліментів. Відповідно до вимог ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. На підставі вищевикладеного, колегія суддів колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_12 , тому скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, що стягуються на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року, з 1/4 частини від усіх видів його доходів до 1/5 частини, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Аліменти у зміненому розмірі слід стягувати з дня набрання даним судовим рішенням законної сили. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374-376, 381-383 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , - задовольнити. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року- скасувати та прийняти постанову: Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини - задовольнити частково. Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх його доходів на підставі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 лютого 2012 року, та стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/5 частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Аліменти у зміненому розмірі стягувати з дня набрання даним судовим рішенням законної сили. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1152 грн. 60 коп. Відомості щодо учасників справи: Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ; Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя - доповідач: Ящук Т.І. Судді: Немировська О.В. Чобіток А.О.