Ухвала КАС ВС № 140/411/20

УХВАЛА 26 серпня 2020 року м. Київ справа № 140/411/20 адміністративне провадження № К/9901/20398/20 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гончарової І.А., суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі №140/411/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: 14.08.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду м від 02.04.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2020 зазначена касаційна скарга розподілена на колегію суддів: Гончарову І.А.- головуючий суддя, Васильєву І.А., Пасічник С.С. ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2019 №0001473302 та №0001483302. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.04.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020, позов задоволено. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДПС у Волинській області проведена документальна невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 30.08.2019 №17533/03-20-13-02/ НОМЕР_1 «Про результати документальної невиїзної перевірки ОСОБА_1 дотримання вимог законодавства України з питань правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування та сплати митних платежів при оформленні товару за митною декларацією від 19.11.2018 №UA205040/2018/032458». Документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення позивачем п.1 ст.49, п. 2 ч. 2 ст. 52, ч.1 ст. 257, ч.1 ст. 295 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ зі змінами та доповненнями; п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, у результаті чого занижено податкове зобов`язання за митною декларацією ІМ40ДЕ UA205040/2018/032458 від 19.11.2018, які підлягають перерахуванню до Держбюджету України на загальну суму на загальну суму 19146,39 грн, в тому числі ввізне мито - 5983,25 грн, податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів - 13163,14 грн. На підставі акту перевірки від 30.08.2019 №17533/03-20-13-02/ НОМЕР_1 контролюючим органом 04.10.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення №0001483302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на 7479, 06 грн, в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 5983, 25 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1495, 81 грн та №0001473302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів на 16453, 93 грн, в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 13163,14 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3290, 79 грн. Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняті Головним управлінням ДПС у Волинській області податкові повідомлення-рішення від 04.10.2019 №0001483302 у розмірі 7479, 06 грн та № 0001473302 у розмірі 16453, 93 є протиправними та підлягають скасуванню. Головне управління ДПС у Волинській області, не погодившись з судовими рішеннями, звернулася до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі №140/411/20 скасувати та прийняте нове рішення, яким у позові відмовити повністю. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відпвідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з пунктом 2 частиною п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX). Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 210200 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України). З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову у справі №140/411/20 є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2019 №0001483302 у розмірі 7479, 06 грн та № 0001473302 у розмірі 16453, 93 грн. За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі №140/411/20 не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі №140/411/20 відмовити. Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддіІ.А. Гончарова І.А. Васильєва С.С. Пасічник