Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/1487/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 160/1487/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року в адміністративній справі №160/1487/20 (головуючий суддя першої інстанції Прудник С.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Восьмого воєнізованого гірничорятувального загону про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : Позивач 05.02.2020 року (згідно поштового штампу на конверті) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Восьмого воєнізованого гірничорятувального загону, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив: - визнати бездіяльність Восьмого воєнізованого гірничорятувального загону в частині не погодження Плану ліквідації аварії шахти «Західно-Донбаська» ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» противоправною та зобов`язати відповідача погодити вказаний план; - визнати бездіяльність відповідача в частині не погодження Плану ліквідації аварії шахти «Дніпровська» ВСП «Шахтоуправління Дніпровська» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» противоправною та зобов`язати відповідача погодити вказаний План; - визнати бездіяльність відповідача в частині не погодження Плану ліквідації аварії шахти «Степова» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» противоправною та зобов`язати відповідача погодити вказаний План. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року закрито провадження в адміністративній справі №160/1487/20. Цією ж ухвалою роз`яснено, що справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт, вважає, що відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень та відповідно до Положення по 8-й ВГРЗ є юридичною особою публічного права. На думку апелянта відповідачу Міністерством енергетики та вугільної промисловості України делеговано повноваження щодо здійснення контролю за готовністю об`єкта до виконання робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій на виконання вимог законі та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки. Отже, безпідставне неузгодження ПЛА зі сторони відповідача, суттєво порушує права приватного акціонерного товариства, унеможливлює його діяльність, оскільки у відповідності до існуючих нормативно - правових актів підприємство є об`єктом підвищеної небезпеки та повинно мати при здійсненні господарської діяльності погоджений ПЛА. Бездіяльність відповідача призводить як до репутаційних ризиків підприємства так і до відповідальності позивача згідно ст. 49 Гірничого закону України в частині ведення гірничих робіт на гірничих підприємствах без виконання протиаварійних заходів та проведення гірничих робіт без затвердженої в установленому порядку технічної документації (проектів, паспортів тощо) або з порушенням їх вимог. Дії Восьмого воєнізованого гірничорятувального загону щодо непогодження ПЛА можуть призвести до унеможливлення ведення робіт в шахті та видобування вугілля, що є основною господарською діяльністю підприємства, впливають на неможливість забезпечення працівників підприємства належними та безпечними умовами праці, їх забезпечення при аварійній ситуації належною допомогою, ліквідацією наслідків при аваріях та отримання погодженої технічної документації при виконанні гірничих робіт. Жоден нормативно-правовий акт України не встановлює обов`язку ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», до складу котрого входять зазначені шахти, щодо укладання договору з відповідачем про постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування шахт. Вимоги відповідача про необхідність укладення договору про постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування для погодження Плану ліквідації аварій шахт ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» є безпідставними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, яким просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Ухвала суду першої інстанції прийнята в порядку спрощеного позовного провадження. У суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, а відтак розгляд справи в суді апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження, про що сторони повідомлені належним чином. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне. Предметом спору у справі є, зокрема, визнаня протиправною бездіяльності відповідача в частині не погодження Планів ліквідації аварії шахт «Західно-Донбаська» ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», «Дніпровська» ВСП «Шахтоуправління Дніпровська» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та «Степова» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та зобов`язання відповідача погодити вказані Плани. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що Восьмий воєнізований гірничорятувальний загін не є суб`єктом владних повноважень та не здійснює жодної публічно-владної управлінської функції, про що свідчить статутні документи та положення нормативної бази щодо його повноважень. Основною умовою погодження плану ліквідації аварій шахт з боку аварійно-рятувальної служби, яка здійснює їх обслуговування, є наявність погодженого та укладеного між сторонами договору про постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування суб`єкта господарювання. Погодження тільки плану ліквідації аварії» порушує пункт 6 «Порядку фінансування робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою КМУ від 11.01.2017 року №5. Крім того, судом встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, що в провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа №904/848/19 за позовом ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» до Восьмого воєнізованого гірничорятувального загону про врегулювання розбіжностей та визнання укладеним договору про постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування об`єктів в редакції позивача. Суд зазначив, що врегулювання спору господарським судом стосовно істотних умов договору обслуговування між сторонами та погодження плану ліквідації аварій є взаємопов`язаними, спірні правовідносини, що склалися між сторонами по даній справі є господарсько-правовими. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно із пунктами 1, 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1992 року №608 затверджено Положення про Державну воєнізовану гірничорятувальну службу у вугільній промисловості. Згідно вказаного Положення - Державна воєнізована гірничорятувальна служба у вугільній промисловості (надалі - ДВГРС) - спеціалізована організація, що здійснює в установленому порядку гірничорятувальне обслуговування вугільних шахт, розрізів, збагачувальних та брикетних фабрик, інших підприємств по видобутку та переробці вугілля незалежно від форм власності. Наказом Міненерговугілля України від 17.11.2016 року №740 затверджено Положення про Восьмий воєнізований гірничорятувальний загін. Вказаним Положенням визначені завдання та функції 8-го ВГРЗ, який є професійним гірничорятувальним підрозділом Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України, входить до складу ДВГРС та належить до сфери управління Міністерства енергетики та захисту довкілля України. Згідно пункту 4 розділу 1 Положення про 8-й ВГРЗ організаційна правова форма господарювання - державна організація. Вказані Положення про Державну воєнізовану гірничорятувальну службу у вугільній промисловості та про Восьмий воєнізований гірничорятувальний загін не визначено будь-яких публічно-владних управлінських функцій воєнізованих гірничорятувальних загонів, а відтак відповідач не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України та не здійснює жодної публічно-владної управлінської функції, про що свідчить статутні документи та положення нормативної бази щодо його повноважень. З тексту адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача в частині непогодження плані ліквідації аварій трьох шахт ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на перше півріччя 2020 року. Відносини, що склалися між сторонами по справі в межах спірних правовідносин регулюються Гірничим законом України, Кодексом цивільного захисту України, постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 року №763 «Про затвердження переліку суб`єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов`язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі», постановою КМУ від 04.02.1999 року №140 «Про затвердження порядку фінансування робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій», постановою КМУ від 11.01.2017 року №5 «Про затвердження порядку здійснення постійного та обов`язкового аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання, галузей та окремих територій»; «Правилами безпеки у вугільних шахтах», затверджено наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 22.03.2010 року №62, «Порядком визначення розмірів оплати за обслуговування об`єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами», затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15.01.2003 року № 495/369. Частиною 2 статті 27 Гірничого закону України встановлено, що план ліквідації аварій розробляється, узгоджується та затверджується керівником (головним інженером) гірничого підприємства відповідно до вимог правил безпеки. Пунктом 6 «Порядку фінансування робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою КМУ від 11.01.2017 року №5 встановлено, що обслуговування здійснюється на підставі відповідного договору, що укладається між суб`єктом господарювання та аварійно-рятувальною службою, за письмовим зверненням уповноваженої особи суб`єкта господарювання до відповідної аварійно-рятувальної служби з одночасним поданням відомостей, визначених за результатами ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки, декларації безпеки та плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єкті підвищеної небезпеки, які підлягають обслуговуванню, Судом першої інстанції вірно зазначено, що основною умовою погодження плану ліквідації аварій вказаних вище шахт ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з боку аварійно-рятувальної служби, яка здійснює обслуговування, є наявність погодженого та укладеного між сторонами договору про постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування суб`єкта господарювання (далі - договір обслуговування). Погодження тільки плану ліквідації аварії шахт не відповідає вимогам пункту 6 Порядку №5. Тобто, погодження плану ліквідації аварії шахти (шахт) відноситься до господарської діяльності підприємства з виконання умов договору про постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування об`єктів. Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що наявність в провадженні Господарського суду Донецької області справи № 904/848/19 за позовом ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» до Восьмого воєнізованого гірничорятувального загону про врегулювання розбіжностей та визнання укладеним договору про постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування об`єктів в редакції позивача, підтверджує пов`язанність істотних умов договору обслуговування між сторонами та погодження планів ліквідації аварій шахт, з чим погоджується колегія суддів. Відтак, висновок суду першої інстанції, що справа 160/1487/20 підлягає розгляду у порядку господарського судочинства є вірним, у зв`язку із чим провадження у вказаній справі належить закрити. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обгрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року в адміністративній справі №160/1487/20 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року в адміністративній справі №160/1487/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак