Постанова 4821 № 712/11360/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1449/20Головуючий по 1 інстанції Справа №712/11360/19 Категорія: 305010900 Мельник І. О. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 серпня 2020 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати: суддя-доповідачФетісова Т.Л. судді Гончар Н.І., Сіренко Ю.В. учасники справи: позивач (скаржник) - ОСОБА_1 , відповідачі - ПрАТ СК «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.06.2020 (ухвалене о 14 год. 14 хв. у залі судових засідань Соснівського районного суду, повний текст складено 06.06.2020, суддя в суді першої інстанції Мельник І.О.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ СК «Українська пожежно-страхова компанія» та до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої ДТП, та стягнення страхового відшкодування, в с т а н о в и в : у серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з ПрАТ СК «Українська пожежно-страхова компанія» на його користь невиплачене страхове відшкодування в розмірі 7337,67 грн. та вартість послуг евакуатора в сумі 700,00 грн., а з відповідача ОСОБА_2 - стягнути невиплачене страхове відшкодування (франшизу) 1000,00 грн., витрати на оплату авто товарознавчого дослідження в сумі 2500,00 грн., витрати на консультаційні послуги в сумі 6000,00 грн. та у відшкодування моральної шкоди 20000,00 грн. В обґрунтування вказано на те, що 17.10.2018 о 16 год. 20 хв. в м. Черкаси на перехресті вул. Сумгаїтська та вул. Гонти сталась ДТП за участю транспортного засобу ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та легкового автомобіля CHEVROLET AVEO, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , в результаті чого належний позивачу автомобіль зазнав технічних ушкоджень. Згідно постанови Соснівського районного суду м. Черкаси винним в ДТП визнано ОСОБА_2 . Його цивільно-правова відповідальність була застрахована в ПрАТ СК «Українська пожежно-страхова компанія» згідно полісу №АМ/4374675. Позивач неодноразово звертався до страхової компанії зі зверненнями щодо повідомлення про страхову подію та надав всі необхідні документи для виплати належного йому страхового відшкодування, зокрема, направляв неодноразово лист-запрошення на огляд пошкодженого транспортного засобу, проте питання, на яких наголошувалося в запитах, залишались без відповіді. Вказує, що огляд його пошкодженого транспортного засобу вимушений був провести без участі відповідачів, а висновок №100/18 від 10.12.2018 надіслав страховій компанії та просив його взяти за основу при розрахунку належного йому страхового відшкодування. Сума страхового відшкодування дорівнює 111042 грн. 77 коп. - 27961 грн. 97 коп. = 83080 грн.80 коп. Але відповідач ПрАТ СК «Українська пожежно-страхова компанія» 22.03.2019 перерахував на його картковий рахунок в АТ «ПриватБанк» частину належного йому страхового відшкодування в розмірі 74747 грн. 13 коп. Вважає, що ПрАТ СК «Українська пожежно-страхова компанія» зобов`язано здійснити йому доплату в розмірі: 7 333, 67 коп.= 8 333 грн. 67 коп. - 1000 грн. 00 коп., а франшиза, в розмірі 1 000 грн. 00 коп., підлягає стягненню з ОСОБА_2 . Позивач вказує, що його автомобіль зазнав настільки сильних механічних пошкоджень, що йому довелося звернутися до послуг евакуатора, що належить ФОП ОСОБА_3 , для транспортування ТЗ з місця ДТП. За надання даної послуги ним було сплачено 700 грн. 00 коп. Дані витрати він поніс у зв`язку із ДТП, тому сплачені кошти підлягають поверненню за рахунок страхової компанії. Крім того, позивачем було оплачено проведення дослідження в сумі 2 500 грн. 00 коп. Ці збитки понесені ним внаслідок спричинення ДТП, в якому пошкоджено автомобіль, а отже підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 . Також, згідно з договором №021/18 про надання юридичних послуг від 26.11.2018 позивачем було сплачено ФОП ОСОБА_4 6000 грн.00 коп. за надання йому як замовнику комплексної усної консультації. Так як, в результаті ДТП позивачем були понесенні фізичні та душевні страждання, які він зазнав у зв`язку із пошкодженням майна, вважає за необхідне відшкодувати за рахунок ОСОБА_2 моральну шкоду, яку він оцінює в 20 000 грн. 00 коп. Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.06.2020 позовні вимоги у справі задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача невиплачене страхове відшкодування (франшиза) в розмірі 1000 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн., а також витрати по оплаті судового збору в сумі 840,80 грн., а всього 3840,80 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Суд вказав, що інші позовні вимоги у справі не підтверджуються наданими позивачем доказами. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав 03.08.2020 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, просить скасувати рішення суду першої інстанції та новим рішенням повністю задовольнити його позовні вимоги. В обґрунтування вказано на те, що факт фізичного знищення автомобіля позивача в результаті ДТП вбачається з висновку експертного авто товарознавчого дослідження №100/18 від 10.12.2018 про те, що вартість автомобіля на момент ДТП складала 111042,77 грн., а вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу становить 195552,17 грн. У матеріалах справи наявна квитанція про оплату експертного дослідження судового експерта ОСОБА_7 в розмірі 2500,00 грн. та квитанція про оплату ФОП « ОСОБА_4 » наданих юридичних послуг в сумі 6000,00 грн., які суд помилково відхилив. Також скаржник вважає, що суд неналежною мірою визначив розмір відшкодування завданої йому моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях від знищення майна. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просив суд апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим. За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення 39074,47 грн. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_2 17.10.2018 о 16 год. 15 хв. в м. Черкаси по вул. І.Гонти, як власник керував автомобілем ВАЗ-2106, д.н.з НОМЕР_3 , в напрямку руху вул. Сумгаїтська, та під час руху не надав переваги в русі автомобілю Шевроле Авео, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, а саме: по вул. Сумгаїтська, внаслідок чого відбулося зіткнення, чи порушив п. 16.11 ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками Зазначена ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2 , що вбачається з постанови судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.02.2019. Крім того, між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_2 укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту АМ/4374675 від 16.06.2018, згідно з умовами якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 . ДТП за участю забезпеченого ТЗ під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «Chevrolet Aveo», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 сталася в період дії вищевказаного договору. Позивач ОСОБА_1 18.10.2018 звернувся до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» з повідомленням про ДТП від 17.10.2018. Судовим експертом автотоварознавцем Березовським А.А. 23.10.2018 у присутності власника ОСОБА_1 проведено огляд транспортного засобу марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , про що складено відповідний Протокол огляду транспортного засобу. Позивачем 26.11.2018 подано до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» заяву про страхове відшкодування. Також позивачем надано до страхової компанії висновок за результатами експертного авто товарознавчого дослідження №100/18 від 10.12.2018, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 195552,17 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням експлуатаційного зносу деталей становить 83080,80 грн., ринкова вартість вказаного автомобіля в пошкодженому стані становить 27961,97 грн., вартість матеріальних збитків власнику автомобіля Шевроле Авео складає 111486,10 грн. Також у цьому висновку експерта зазначено, що післяаварійне відновлення вказаного автомобіля позивача технічно можливе та економічно доцільне. Позивач отримав від ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в якості страхового відшкодування грошову суму в розмірі 74747,13 грн. З урахуванням наведеного позивач порушує питання про відшкодування зі страховика відповідальності винуватця ДТП решти вартості його пошкодженого автомобіля та вартість послуг евакуатора, а з винуватця ДТП - франшизи, витрат на оплату автотоварознавчого дослідження, на консультаційні послуги та відшкодування моральної шкоди. Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають наступне правове регулювання. Частиною другою статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст.1192 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). За змістом зазначеної норми закону обов`язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди. Ліміт відповідальності страховика визначається умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу. Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, урегульовано ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 цього Закону, відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро. Також відповідно до ст.22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність. Зазначені правові висновки мають місце в постанові ВС від 01.08.2018 у справі №363/2222/16-ц та постанові ВС від 30.01.2019 у справі №753/21303/16-ц. ВП ВС у постанові від 04.07.2018 у справі №14-176цс18 вказав, що розмір страхового відшкодування залежить також від того, визнає власник транспортний засіб фізично знищеним чи ні. У разі визнання його таким, власнику відшкодовується шкода у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам, пов`язаним з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро. Крім того, відповідно до ст.29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Далі, відповідно до ст.3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночною діяльності. Наказом Міністерства Юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 була затверджена «Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів». З матеріалів цієї справи слідує, що позивач стверджує про фактичне фізичне знищення його автомобіля Шевроле, внаслідок ДТП спричиненого відповідачем ОСОБА_2 . При цьому він посилається на висновок експертного авто товарознавчого дослідження №100/18 від 10.12.2018, виконаний судовим експертом Кипою С.М. (а.с.16-21), однак у п.3 висновків вказаного дослідження прямо зазначено про можливість та економічну доцільність післяаварійного відновлення автомобіля позивача, що спростовує його апеляційні доводи про підтвердження факту фізичного знищення його автомобіля. Посилання скаржника на висновки експерта про передаварійну вартість автомобіля та вартість його відновлювального ремонту не спростовують прямої вказівки судового експерта на фактичну можливість відновлювального ремонту, яку було надано як відповідь на питання самого позивача в заяві, яка була підставою для проведення експертного дослідження, про те чи є технічна можливість та економічна доцільність відновлення автомобіля. Отже вести мову про обрахування розміру страхового відшкодування, виходячи з вартості пошкодженого автомобіля, як фізично знищеного, про що вказує позивач, підстав не має. При цьому страхове відшкодування позивачу виплачене без урахування ПДВ та франшизи, а згідно ч.ч.1,2 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не с обов`язковим для неї. Отже, як вірно вказав суд, страховик не може бути примушений по виплати ПДВ у складі суми страхового відшкодування за винятком випадку, коли сума ПДВ нарахована та сплачена на користь виконавця послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, який (виконавець), в свою чергу, має бути платником ПДВ. У даному випадку суду не було надано доказів ремонту автомобіля позивача платником ПДВ, отже суми цього податку правомірно до розміру страхового відшкодування включені не були. Крім того, згідно ст.36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому, доплата в розмірі, що перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Як вбачається, в матеріалах справи відсутні докази документального підтвердження витрат на проведення ремонту. Також позивачем помилково не було враховано, що до суми виплаченого йому страхового відшкодування ввійшли його витрат на евакуацію пошкодженого автомобіля в сумі 700,00 грн., що вбачається з калькуляції розміру страхового відшкодування. Полісом №АМ/4374675 передбачена франшиза в розмірі 1000 грн., яку в силу приписів ст. 1194 ЦК України має сплатити потерпілому винуватець ДТП. Відповідно до ст. 12.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в якій зазначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Одночасно апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з винуватця ДТП ОСОБА_2 витрат на оплату автотоварознавчого дослідження в сумі 2500 грн. та консультаційних послуг в сумі 6000 грн., оскільки на а.с.41 (на звороті) наявна квитанція про оплату для ФОП ОСОБА_7 2500 грн. ОСОБА_8 , у той час як позивач по батькові ОСОБА_1 (про що зауважує відповідач у справі). Жодних доказів того, що вказана квитанція стосується позивача та містить описку позивач суду не надав. Також позивачем не обґрунтовано, яким саме чином його витрати на консультацію в розмірі 6000 грн., заявлені до стягнення у цій справі (а.с.42), стосуються факту спричинення ДТП. Отже посилання скаржника на те, що у матеріалах справи наявна квитанція про оплату експертного дослідження судового експерта ОСОБА_7 в розмірі 2500,00 грн. та квитанція про оплату ФОП « ОСОБА_4 » наданих юридичних послуг в сумі 6000,00 грн., які суд помилково відхилив, правильності таких висновків не спростовують. Далі, ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. У пункті 13 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами) судам роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Враховуючи вищенаведені вимоги законодавства у сукупності із фактичним обставинами даної справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що належним розміром відшкодування позивачу у даній справі завданої йому моральної шкоди буде сума коштів в 5000,00 грн., яка належним чином відповідатиме рівню його моральних страждань внаслідок суттєвого пошкодження належного йому майна, засадам розумності та справедливості. Указані кошти мають бути стягнуті з винуватця ДТП. Висновки суду першої інстанції в цій частині є такими, що не повністю відповідають обставинам справи. Відповідно до ст.376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Отже рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.06.2020 у даній справі слід змінити в частині визначення розміру відшкодування позивачу моральної шкоди. На підставі ст.141 ЦПК України у зв`язку з частковим задоволення апеляційної скарги з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути 355,00 грн. судового збору за розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції. Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу - задовольнити частково. Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.06.2020 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ СК «Українська пожежно-страхова компанія» та до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої ДТП, та стягнення страхового відшкодування, - змінити в частині визначення розміру відшкодування позивачу моральної шкоди, вказавши, що до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає 5000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди. У решті рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.06.2020 в даній справі - залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 355,00 грн. судового збору за розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції. Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством. Повну постанову складено 26.08.2020. Суддя-доповідач Судді