Постанова 4805 № 296/4237/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/4237/20 Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В. Категорія 8 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 серпня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С., за участю секретаря Пеклін Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 296/4237/20 за позовом ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Державного підприємства "Сєтам", ОСОБА_2 , треті особи - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, про визнання електронних торгів недійсними, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 26 травня 2020 року, постановлену під головуванням судді Шалоти К.В., В С Т А Н О В И В : У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом, в якому просив визнати недійними електронні торги щодо продажу належної йому квартири АДРЕСА_1 , проведені 14 квітня 2014 року ДП « Сєтам», скасувавши протокол про проведення електронних торгів та акт про проведені торги від 30 квітня 2020 року. Також просив визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання даної квартири з прилюдних торгів №395, видане приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. 6 травня 2020 року на ім`я ОСОБА_2 , а також скасувати рішення приватного нотаріуса Сєтака В.Я. про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_2 . Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 26 травня 2020 року у задоволені заяви про забезпечення позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву. Вважає, що накладення арешту на зазначену квартиру є необхідним заходом з метою захисту його порушених прав,. Суд безпідставно визнав подану ним заяву про забезпечення позову необґрунтованою. Накладення арешту є тимчасовим заходом і жодним чином не може вплинути на порушення прав відповідача. Реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 надає можливість останньому у будь-який час відчужити її на користь інших осіб, що у разі задоволення позову призведе до істотного ускладнення виконання рішення суду. На даний час відповідач вчиняє активні дії, які свідчать про його намір продати зазначене житло. Так, у травні 2020 року він направив лист з вимогою звільнити спірну квартиру, а після винесення судом першої інстанції ухвали про відмову у забезпеченні позову - замок від вхідних дверей даної квартири був залитий клеєм та викрадено електролічильник. ОСОБА_1 також зазначає, що у вказаній квартирі, окрім нього, проживає його літня мати, якій виповнилося 80 років. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 зазначив, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, без наведення відповідного обгрунтування, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали апеляційну скаргу. Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь останнього, в тому числі й задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову є обмеженням прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя. Пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне застосування видів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Обгрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести ту обставину, що існує загроза порушення її прав та законних інтересів й що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду. При цьому, існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 не обгрунтував наявність об`єктивних ризиків невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення його позовних вимог. Заслуговує на увагу та обставина, що належна позивачеві квартира була реалізована з метою виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира, на підставі якого 30 березня 2012 року виданий виконавчий лист №2-525/12 про зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повернути АТ « Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 23581,80 євро. Зазначене рішення з 2012 року не виконувалось боржником, є чинним та не скасоване у встановленому законом порядку. Посилання позивача на ту обставину, що відповідачем вчиняються дії, які свідчать про його намір здійснити відчуження квартири, не підтверджені належними та допустимими доказами. Звернення ОСОБА_2 з листом про виселення позивача не свідчить про існування реальної загрози невиконання майбутнього рішення суду та не є безумовною підставою для накладення арешту на вказану квартиру. Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні заяви. Керуючись ст.ст. 259,268,367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Корольовського районного суду м. Житомира від 26 травня 2020 року, - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуюча Судді: