Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/16274/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "19" серпня 2020 р. Справа№ 910/16274/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пашкіної С.А. суддів: Кропивної Л.В. Поляк О.І. За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А. За участю представників: Від позивача: Бурцева А.В. ( ордер КВ№372242 від 31.01.2020); Від відповідача 1: Пожар В.М. ( довір. №102/02/15-3824 від 15.06.20); Від відповідача 2: не з`явився; Від третьої особи: Стасик Р.Ф (ордер КВ №145164 від 19.05.20); розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації інвалідів "Добробут та Безпека" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 (повний текст складено 10.06.2020) у справі № 910/16274/19 (суддя Кирилюк Т.Ю.) за позовом Громадської організації інвалідів "Добробут та Безпека" до Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Закревського 47" про зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі №910/16274/19 в задоволенні позову відмовлено. Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що: - не укладення у встановлені, діючим на той час Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради №415/1280 від 21.04.2015, строки договору оренди комунального майна відбулось внаслідок бездіяльності саме позивача у даній справі. Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що: - незважаючи на те, що чинне рішення Київської міської ради є обов`язковим для виконання, ігноруючи актуалізовану за рахунок позивача оцінку вартості нежитлових приміщень, відповідачами проігноровано свій обов`язок щодо укладення договору оренди з позивачем. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., судді Буравльова С.І., Андрієнка В.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації інвалідів "Добробут та Безпека" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2020, справу № 910/16274/19 призначено до розгляду на 19.08.2020. Від відповідача 1 (03.08.2020) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач 1 просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу громадської організації інвалідів «Добробут та Безпека» - без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 1 зазначає про те, що: - здійснений позивачем/апелянтом новий звіт про оцінку спірного приміщення не може бути підставою для розрахунку орендної плати за користування спірним приміщенням, оскільки визначений рішенням №503/1367 термін, в межах якого позивачу надавалося право зайняття цього приміщення, закінчився; - твердження позивача про те, що відповідач самостійно прийняв рішення щодо недоцільності виконання рішення №503/1367 та заперечує про існування приміщення площею 305,8кв.м, не надає документи, необхідні для проведення незалежної оцінки спірного приміщення, спростовується наявними в справі доказами, судом правильно встановлено, що саме в результаті бездіяльності позивача договір оренди не було укладеним. Від третьої особи 13.08.2020 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 без змін. У відзиві на апеляційну скаргу третя особа зазначає про те, що: - рішенням №503/1367 набрало юридичної сили після 10 днів з моменту його офіційного оприлюднення (за матеріалами справи це рішення офіційно оприлюднене 21 травня 2015 року, отже останнє набрало юридичної сили 31 травня 2015 року) та втратило свою силу внаслідок закінчення терміну, на який передбачалося укласти договір оренди (за матеріалами справи №910/16274/19 через 2 роки 364, тобто фактично це 31 травня 2018). Таким чином, починаючи з червня 2018 рішення №503/1367, в частині надання спірного приміщення в оренду Громадській організації, втратило юридичну силу. Від позивача (19.08.2020) надійшли пояснення, в яких позивач зазначає про те, що: - рішення Київської міської ради від 21.05.2015 є чинним, в цілому або в частині не скасовано та може бути виконане за умови здійснення орендарем усіх процедур, передбачених чинним законодавством для укладення договору оренди. В судове засідання апеляційного господарського суду 19.08.2020 не з`явився представник відповідача

2. Враховуючи те, що відповідач 2 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника відповідача

2. Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та третьої особи судовою колегією встановлено. Київською міською радою 21.05.2015 ухвалено рішення №503/1367 про передачу в оренду без проведення конкурсу нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно з додатком до цього рішення. Пунктом 5 додатку до рішення Київської міської ради від 21.05.2015 №503/1367 визначено право на отримання позивачем в оренду приміщення по вулиці Закревського, 47 у місті Києві загальною площею 305,8кв.м. строком на 2 роки 364 дні за пільговою ставкою орендної плати. Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує, що орендодавцем не виконано своїх обов`язків в частині повідомлення про ухвалене рішення, направлення чи вручення особисто під розписку проекту договору оренди приміщення (у строки, встановлені діючим на час прийняття рішення органом місцевого самоврядування Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради №415/1280 від 21.04.2015). Позивач стверджує, що про прийняте 21.05.2015 Київською міською радою рішення №503/1367 він дізнався на початку 2017 року, тобто через майже як два роки з часу прийняття місцевою радою цього рішення. Дана обставина є не підтвердженою позивачем належними доказами та викликає обґрунтований сумнів у тому, що особа, яка ініціювала передачу їй приміщення комунальної власності в оренду поза конкурсом на пільгових умовах, протягом двох років була позбавлена можливості отримати результати розгляду своєї заяви, при тому, що відповідне рішення було оприлюднене на офіційному веб-ресурсі та опубліковано в газеті "Хрещатик". Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу того, що позивач протягом цього часу вчиняв будь-які дії для з`ясування результатів розгляду його заяви про отримання в оренду приміщення, у тому числі звернень до Київської міської ради чи її структурних підрозділів. Право на укладення договору строкового та платного використання нерухомого майна територіальної громади міста Києва у позивача виникло з моменту ухвалення Київською міською радою рішення №503/1367 та обмежено встановленим цим рішенням строком - 2 роки 364 дні. Отримане позивачем право не є безумовним і мало бути реалізовано останнім з дотриманням встановлених законодавством вимог, у тому числі і встановлених статтею 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинної на час відповідних правовідносин редакції), в частині здійснення оцінки об`єкта оренди, що передує укладенню відповідного договору. Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено про неможливість укладення договору без здійснення оцінки з огляду на пряму вимогу Закону та необхідність встановлення на підставі цієї оцінки розміру плати за користування, яка є суттєвою умовою договору оренди. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про своєчасну обізнаність позивача про прийняте Київською міською радою від 21.05.2015 рішення №503/1367. Так, наданий відповідачем 2 проект договору оренди, скріплений підписом та печаткою позивача, не дозволяє встановити точну дату його підписання позивачем, проте беззаперечно доводить той факт, що його підписано у 2015 році. Пункт 1.1 цього проекту договору прямо посилається на рішення Київською міською радою №503/1367 від 21.05.2015, а сам проект договору датовано 2015 роком. Наведене спростовує доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що позивачу стало відомо про прийняте міською радою рішення з веб-джерел лише у 2017 році. Відповідачем 1 долучено до матеріалів справи копію листа відповідача 2 №102/46-906 від 20.08.2015 (додаток 1 до відзиву), адресованого позивачу. Ця копія містить підпис фізичної особи та напис про отримання 21.08.2015 оригіналу документу. Позивач у запереченні на відзив відповідача 1 з метою надати свої пояснення, міркування та аргументи звертав увагу суду на правові норми Цивільного кодексу України, що регулюють питання представництва юридичної особи, заперечуючи факт надання ним повноважень фізичній особі, що отримала лист відповідача2 від 20.08.2015 №102/46-906. Суд обґрунтовано звернув увагу як на викладені позивачем правові норми так і на ту обставину, що цей документ (лист №102/46-906 від 20.08.2015) наголошує виключно на недоведеності відповідачами юридичних повноважень у фізичної особи, яка отримала лист, при цьому, позивач прямо не заперечує сам факт отримання ним цього листа. Враховуючи, що підписаний позивачем у 2015 році проект договору оренди безумовно доводить, що позивач дізнався про прийняте Київською міською радою рішення не у визначений абзацом другим сторінки четвертої позовної заяви період часу, обставини отримання листа №102/46-906 (належним чи неналежним представником) не можуть суттєво вплинути на судове рішення у даній справі, оскільки у даному випадку ці обставини є лише додатковим доказом, що спростовує твердження позову. У той же час, факт отримання позивачем листа 21.08.2015 доведено відповідачами, що обгрунтовано положено в основу рішення місцевим господарським судом. На момент звернення до суду з даним позовом з моменту виникнення права використання майна територіальної громади спливло 4,5 роки, що значно перевищує можливий термін використання майна позивачем, встановлений рішенням органу місцевого самоврядування. В якості правової підстави своєї вимоги позивачем наведено частину третю статті 179 Господарського кодексу України, якою визначено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Посилаючись на вказану правову норму позивач мав одночасно навести відповідну норму закону, яка містить пряму вказівку на обов`язок відповідача укласти господарський договір. Крім того, позивач мав довести суду, що ця норма має бути застосованою у даному випадку. Іншими словами, позивач мав довести, що відповідач є зобов`язаною особою в силу правових приписів Закону. Зазначений процесуальний обов`язок позивачем не виконано. Фактично, правове обґрунтування позову побудоване на двох рішеннях місцевого представницького органу і виходить з того, що відповідачі мали безумовний обов`язок укласти з ним господарський договір. Як зазначалось раніше, отримане позивачем на підставі рішення Київської міської ради від 21.05.2015 №503/1367 право отримати у платне строкове користування нерухоме майно територіальної громади не є безумовним. Пунктом 4.10 (чинної на час правовідносин редакції) Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, встановлено, що орендодавець може відмовити в укладенні договору оренди у разі, якщо: прийнято рішення про приватизацію об`єкта оренди; об`єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій, згідно з рішенням Київської міської ради; прийнято рішення про укладення договору оренди майна з бюджетною установою; не прийнято відповідне рішення Київською міською радою; майно необхідне для власних потреб територіальної громади міста Києва; є інші підстави, передбачені законом. У даному випадку, відсутність оцінки об`єкта оренди, що передує укладенню відповідного договору, тобто, не виконання вимоги статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є належною підставою для відмови у підписанні договору оренди. Виходячи з наведеного, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що не укладення у встановлені діючим на той час Положенням строки договору оренди комунального майна відбулось внаслідок бездіяльності саме позивача у даній справі та фактично, саме позивач є відповідальною особою за нанесення матеріальних збитків територіальній громаді в частині неотримання доходу від використання її майна за декілька років. Встановивши відсутність у позивача права та недоведеність факту порушення цього права відповідачами, місцевим господарським судом обгрунтовано відмовлено у задоволенні позову. Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 не підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Громадської організації інвалідів "Добробут та Безпека" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі № 910/16274/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16274/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено та підписано 27.08.2020 Головуючий суддя С.А. Пашкіна Судді Л.В. Кропивна О.І. Поляк