Постанова 4821 № 2-2750-2010

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1418/20Головуючий по 1 інстанції Справа №2-2750-2010 Категорія: на ухвалу Мельник І. О. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2020 року м. Черкаси: Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати: суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіСіренко Ю.В., Гончар Н.І. секретар Попова М.В. учасники справи: заявник - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», стягувач - ПАТ «ОТП Банк», боржник - ОСОБА_1 (скаржник), розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника боржника ОСОБА_1 адвоката Ремші Д.С. на ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 16.09.2019 (повний текст складено 16.09.2019, суддя в суді першої інстанції Мельник І.О.) у цивільній справі за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні, стягувач ПАТ «ОТП Банк», боржник ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : у вересня 2019 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулося до суду із завою про заміну сторони виконавчого провадження, якою просило про заміну стягувача ПАТ «ОТП Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у справі №2-2750-2010. В обґрунтування вказано на те, що Соснівський районний суд м. Черкаси 02.07.2010 ухвалив заочне рішення у справі №2-2750-2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк»» заборгованості за кредитним договором №ML-F00/039/2007 від 13.03.2007. Наразі заборгованість не погашена. Між Банком та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» 31.01.2018 укладено договір факторингу щодо права вимоги за вказаним вище кредитним договором, згідно якого заявник у справі набув прав кредитора щодо ОСОБА_1 , в зв`язку з чим, є необхідність в заміні стягувача у виконавчому провадженні. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 16.09.2019 вказану заяву про заміну сторони виконавчого провадження задоволено повністю. Суд вказав, що за договором про відступлення прав вимоги заявник у справі набув прав стягувача у виконавчому провадженні про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 . Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник боржника адвокат Ремша Д.С. подав 23.07.2020 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вказано на те, що суд не повідомив боржника про розгляд заяви у справі. Суд не з`ясував чи отримував боржник письмове повідомлення про відступлення права вимоги згідно ч.1 ст.1082 ЦК України. Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При розгляді справи встановлено, що заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.07.2010 у справі №2-2750-2010 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» в особі регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м. Черкаси заборгованість за кредитним договором від 13.03.2007, яка складає по тілу кредиту 26255,53 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 209987,73 грн.; по нарахованим та не сплаченим відсоткам 1237,24 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 9899,40 грн.; пеня - 10347,17 грн.; штраф - 475 грн.; за кредитним договором від 12.12.2007, яка складає по тілу кредиту 6072,43 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 48582,87 грн.; по нарахованим та не сплаченим відсоткам - 196,45 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 1571,58 грн.; пеня - 3480,96 грн., штраф - 475 грн. судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 286638,81 грн. Між ТОВ «ОТП Факториг Україна» (правонаступник стягувача ПАТ «ОТП Банк»), як клієнтом, та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», як фактором, 31.01.2018 укладено договір факторингу. Згідно з Додатком №1 до цього договору право грошової вимоги за кредитним договором №ML-F00/039/2007 від 13.03.2007, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ОТП Факториг Україна», перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». Відповідно до п.1.1 Договору факторингу клієнт передає (відступає) фактору право грошової вимоги, а фактор приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, стає кредитором за кредитними договорами. На підставі цього договору заявник просить замінити стягувача у даній цивільній справі. Такими є фактичні обставини у справі. Правовідносини, наявні між учасниками судового розгляду на їх підставі з приводу заміни сторони виконавчого провадження, мають наступне правове регулювання. Питання про заміну сторони виконавчого провадження у цивільному судочинстві регламентується спеціальною процесуальною нормою - ст.442 ЦПК України, ч.1 якої передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Частиною 5 статті 15 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено аналогічні обставини, як підстави для заміни сторони виконавчого провадження. Отже для заміни сторони виконавчого провадження необхідно встановити факт її вибуття із відповідних правовідносин. Далі, ч.1 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 цього Кодексу). Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. За змістом статті 512 ЦК України та статті 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи зі змісту цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 в справі №6-1355/10. По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення. Отже для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження суду необхідно встановити факт вибуття однієї із сторін, тобто існування таких обставин, які б свідчили про те, що певна особа вже не може брати участь у провадженні. Враховуючи встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, а саме те, що права вимоги за кредитним договором, за яким стягнуто заборгованість з боржника ОСОБА_1 , набуто заявником ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на підставі відповідного договору факторингу (про відступлення таких прав), апеляційний суд приходить до висновку про наявність процесуальних підстав для заміни сторони виконавчого провадження у даній справі, що свідчить про правильність висновків суду першої інстанції. При цьому апеляційний суд не погоджується з доводам скаржника про те, що суд не повідомив боржника про розгляд заяви у справі, адже у матеріалах справи наявна повістка, адресована боржнику. Крім того, він мав змогу навести всі свої міркування з приводу вирішення даної справи при її апеляційному перегляді, що було ним здійснено в ході розгляду судом апеляційної скарги по суті вимог. Посилання скаржника на те, що суд не з`ясував чи отримував боржник письмове повідомлення про відступлення права вимоги згідно ч.1 ст.1082 ЦК України також слід оцінити критично, адже дані обставини стосуються матеріально-правового питання щодо виконання боржником грошової вимоги факторові, а не процесуального питання про заміну сторони виконавчого провадження. Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 16.09.2019 про заміну сторони виконавчого провадження у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу - залишити без задоволення. Ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 16.09.2019 у цивільній справі за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні, стягувач ПАТ «ОТП Банк», боржник ОСОБА_1 , - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством. Повну постанову складено 26.08. 2020. Суддя-доповідач Судді