Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 206/2329/20 (2-а/206/45/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 206/2329/20 (2-а/206/45/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердика Владислава Юрійовича на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2020 р. (суддя Румянцев О.П.) в справі № 206/2329/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради в особі головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Бердика Владислава Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради в особі головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Бердика Владислава Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 261263581 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2020 р. позов задоволено, скасовано постанову серії РАП №261263581 від 14.05.2020, винесену головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердиком В.Ю., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення на нього штрафу у сумі 510,00 грн. як незаконну; закрита справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП; стягнуто з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн. В апеляційній скарзі відповідач головний спеціаліст-інспектор з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердик В.Ю. просить скасувати рішення з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує, що пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 16, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Тому вважає, що оскільки строк дії карантину продовжено до 31.07.2020 р., ним не пропущено строк для подання відзиву. Крім того, вказує, що станом на час подання апеляційної скарги інспекцією не отримана копія ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви. Апелянт також зазначає, що на виконання ст. 14-2 КУпАП здійснювалось фіксування в режимі фотозйомки, тому такі фотознімки є належним доказом, що автомобіль позивача було припарковано безпосередньо на місці виїзду з прилеглої території, що обумовлює відсутність необхідності здійснення замірів (підпункт и) п. 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху). Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 14 травня 2020 року головний спеціаліст-інспектор з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердик В.Ю. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії РАП №261263581, згідно з якою ОСОБА_1 22.04.2020 о 12:42, керуючи транспортним засобом OPEL ASTRA, державний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку, стоянку, що створюють перешкоди дорожнього руху або загрозу безпеці руху, в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 4, чим порушив вимоги підпункту и) пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, та до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. Дослідивши розміщені на веб-сайті https://ipkp.dniprorada.gov.ua/results/ фотознімки за ідентифікаторами доступу до зображень - державний номер транспортного засобу НОМЕР_1 та постанова серії РАП №261263581, виконані з різних ракурсів, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність вчинення позивачем правопорушення, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідачем були виконані заміри на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, також не надано доказів, що автомобіль припарковано з порушенням правил зупинки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що й стало підставою для задоволення позову. Суд визнає приведений висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне. Судом встановлено, що 14.05.2020 р. головним спеціалістом-інспектором відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердиком В.Ю. прийнято постанову серії РАП № 261263581, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, яке полягає у тому, що 22.04.2020 р. о 12 годині 42 хв. транспортним засобом марки Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , здійснено зупинку, стоянку, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху в районі будинку, що знаходиться у м. Дніпро, по вул. Святослава Хороброго, 4, чим ОСОБА_1 порушено п. 15.9 «и» Правил дорожнього руху та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП. Абзацом «и» пункту 15.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, встановлено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Частиною 3 статті 122 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, у вигляді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, задля висновку про наявність в діях особи складу адміністративного порушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрози дорожньому руху, посадова особа, що розглянула справу про адміністративне правопорушення, мала пересвідчитись про те, що порушення правил зупинки (стоянки) потягло за собою створення перешкоди дорожньому руху або загрози безпеці руху. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження скоєння позивачем порушень пункту 15.9 «и» Правил дорожнього руху в частині зупинки транспортного засобу ближче 10 м від виїзду з прилеглої територій і безпосередньо в місці виїзду, а також що таке порушення, якщо воно мало місце, потягло за собою створення перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Фотознімки із відображенням автомобілю марки Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , додані апелянтом до апеляційної скарги на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, та на які посилається суд першої інстанції, обґрунтовано визнані судом першої інстанції неналежними доказами, зважаючи на те, що такі фотознімки не містять інформації про відстань місця зупинки транспортного засобу від прилеглої території, а також достовірної інформація, що зупинка відбулась безпосередньо в місці виїзду. При цьому відповідачем не здійснювався замір такої відстані. Також відповідачем не надано доказів того, що зупинка транспортного засобу у місці, зображеному на фотознімках, потягла за собою створення перешкоди дорожньому руху або загрози безпеці дорожньому руху. При цьому доводи апелянта стосовно того, що фотознімки є належним доказом, що автомобіль позивача було припарковано безпосередньо на місці виїзду з прилеглої території, що обумовлює відсутність необхідності здійснення замірів, є необґрунтованими, адже фотознімки не містять інформації, що автомобіль розташовано безпосередньо на місці виїзду з прилеглої території, а навпаки, на фотознімках відображено, що автомобіль позивача зупинено на певній відстані від безпосереднього виїзду з прилеглої території, замір якої відповідачем не здійснювався. Є обґрунтованим застосування судом першої інстанції до цих правовідносин правової позиції Верхового Суду, викладеної у постановах від 08.02.2018р. у справі 760/3696/16-а, від 18.07.2019 р. по справі № 216/5226/16-а, відповідно до якої належним доказом такого правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Таким чином, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, відповідачем не надано належних та достатніх доказів правомірності свого рішення. З урахуванням відсутності належних та достатніх доказів вчинення позивачем порушення п. 15.9 «и» Правил дорожнього руху України, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недоведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердика Владислава Юрійовича на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2020 р. в справі № 206/2329/20 залишити без задоволення. Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2020 р. в справі № 206/2329/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради в особі головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Бердика Владислава Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 26.08.2020 р. та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 26.08.2020 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко