Постанова 4850 № 200/254/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2020 року справа №200/254/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г. суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В. за участю секретаря судового засідання Антонюк А.С. за участю сторін по справі: позивач: не прибув представник відповідача: Пономарьов А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного (суддя Мозгова Н.А.) від 02 червня 2020 року (повний текст складено 03 червня 2020 року у м.Слов`янськ) у справі №200/254/20-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика» «Дзержинська» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС України у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0040344507, № 0040394507 від 19.06.2019 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Донецькій області № 0040344507 від 19.06.2019 року, відповідно до якого визначено суму штрафу у розмірі 1298,65 грн. за платежем єкологічний податок. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що спірне рішення було прийнято ним у відповідності до вимог ст.126 Податкового кодексу України за фактом порушення вимог п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати самостійно задекларованого зобов`язання з екологічного податку згідно податкової декларації екологічного податку за 4 квартал 2015 року №9275520404 від 09.02.2016 року. Відповідач вважає, що термін, передбачений п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України не минув, оскільки він має обчислюватись саме з дати фактичної сплати зобов`язання. Позивач, у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених грошових зобов`язань по земельному податку та по екологічному податку позивачем, за результатами якої складено акт від 30.05.2019 року № 227/05-99-45-07/00176495 та прийняті податкові повідомлення-рішення № 0040344507 від 19.06.2019 року, згідно якого визначено суму штрафної (фінансової) санкції в сумі 1298,65 грн. згідно ст.126 Податкового кодексу України (арк.с 5) та № 0040394507 від 19.06.2019 року, відповідно до якого визначено суму штрафної санкції в сумі 15090,17 грн. згідно ст.126 Податкового кодексу України (арк.с. 6). (арк. с.3-4). Судом першої інстанції позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Донецькій області № 0040344507 від 19.06.2019 року. Позивачем апеляційна скарга на рішення суду не подавалась, а тому відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.57.1 ст.57 та п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з екологічного податку згідно податкової декларації екологічного податку за 4 квартал 2015 року №9275520404 від 09.02.2016 року, а саме згідно платіжного доручення №1064 від 20.05.2019 року сплачено зобов`язання в сумі 6493,23 грн. по строку сплати 20.02.2016 року, кількість днів затримки сплати - 1186. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надано визначення грошовому зобов`язанню платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. За приписами пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Розділом VIIІ Податкового кодексуУкраїни визначено порядок справляння екологічного податку, в тому числі відносно розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах. Так, згідно з ст. 249 ПК України суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку. У відповідності до п.249.6 ст.249 ПКУкраїни суми податку, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою. Порядок подання податкової звітності та сплати податку встановлений ст. 250 ПК України. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п.250.1ст.250 Податкового кодексу України). У відповідності до п.п.250.2.1п.250.2ст.250 ПК України платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об`єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об`єктів. Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачем до відповідача подана податкова декларація з єкологічного податку за 4 квартал 2015 року №9275520404 від 08.02.2016 року, де визначена сума податкового зобов`язання 80675,64 грн. (арк.с. 121-123). Граничний термін сплати 20.02.2016 року. Фактично податковий борг погашений 20.05.2019 року у сумі 6493,23 грн.. Кількість днів затримки за даними відповідача склала 1186. У відповідності до пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу. Згідно пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації,звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеноїпунктом 133.4статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що приймаючи 19 червня 2019 року спірне податкове повідомлення - рішення за несвоєчасну сплату екологічного податку за 4 квартал 2015 року №9275520404 від 08.02.2016 року, граничним терміном сплати 20.02.2016 року, відповідачем було порушено строки давності, встановлені статтею 102 Податкового кодексу України. Верховний суд у постанові від 10 травня 2018 року по справі №820/3544/17 також дійшов висновку про те, що нарахування податковим органом штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем було порушено встановлені строки для застосування штрафних санкцій, а тому правомірно скасовано спірне рішення. Суд апеляційної інстанції також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - Суд), викладену, зокрема, в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" (заяви N 23759/03 та N 37943/06), де Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу "якості закону". В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто, норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного від 02 червня 2020 року у справі №200/254/20-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного від 02 червня 2020 року у справі №200/254/20-а - залишити без змін. Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 25 серпня 2020 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 26 серпня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 25 серпня 2020 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Т. Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко