Постанова 4811 № 446/500/16-ц

Справа № 446/500/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Бакай І.А. Провадження № 22-ц/811/120/20 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. Категорія: 84 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 серпня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Ванівського О.М. суддів: Мельничук О.Я., Крайник Н.П., при секретарі: Юзефович Ю.І., з участю представника ОСОБА_1 - адвоката Тиховського Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Кам`янка-Бузького районного відділу ДВС ГТУ у Львівській області на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 19 жовтня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_1 до Кам`янка-Бузького районного відділу ДВС ГТУ у Львівській області про визнання неправомірними та скасування постанов від 15.12.2015 року та 23.12.2015 року, прийнятих головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кам`янка-Бузького РУЮ Гринюх Н.В., - ВСТАНОВИВ: У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кам`янка-Бузького районного управління юстиції (далі - ВДВС Кам`янка-Бузького РУЮ) Гринюх Н. В. від 15 грудня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 17 508,54 грн. та постанову від 23 грудня 2015 року про відкриття виконавчого провадження № 49717323, яку у подальшому уточнила та просила визнати їх неправомірними та скасувати, поновивши строк на оскарження постанови від 15 грудня 2015 року про стягнення виконавчого збору. Скарга мотивована тим, що 07 грудня 2015 року було відкрито виконавче провадження № 495660894, прийнято постанову щодо стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») заборгованості в розмірі 175 085,42 грн. та встановлено строк до 14 грудня 2015 року для добровільного виконання. 15 грудня 2015 року головним державним виконавцем ВДВС Кам`янка-Бузького РУЮ Гринюх Н.В. у виконавчому провадженні № 49560894 прийнято постанову про стягнення із заявниці виконавчого збору в розмірі 17 508,54 грн. Указану постанову вважає неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження вона не отримувала, не була обізнана зі строком добровільного виконання. У державного виконавця були відсутні правові підстави для висновку про невиконання нею виконавчого листа у встановлений строк та застосування санкцій відповідальності майнового характеру у вигляді стягнення виконавчого збору. Крім того, її чоловік протягом тривалого часу, починаючи з січня 2012 року, погашав поступово кредит перед банком та 21 грудня 2015 року повністю погасив заборгованість. Про наявність виконавчого провадження № 49560894 щодо примусового виконання на підставі виконавчого листа виданого Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області від 20 січня 2012 року № 2-1567/11 їй стало відомо лише 24 лютого 2016 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження. ОСОБА_1 просила поновити строк на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 15 грудня 2015 року оскільки вважає, що десятиденний строк для оскарження постанови слід рахувати з дня, коли вона дізналась про постанову та отримала її копію. Оскаржуваною ухвалою скаргу задоволено. Поновлено строк для оскарження постанови від 15 грудня 2015 року ВП № 49560894 та постанови від 23 грудня 2015 року ВП № 49717323 головного державного виконавця ВДВС Кам`янка-Бузького РУЮ Гринюх Н. В. про відкриття виконавчого провадження та стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору. Скасовано постанови головного державного виконавця ВДВС Кам`янка-Бузького РУЮ Гринюх Н. В. від 15 грудня 2015 року ВП № 49560894 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 17 508,54 грн. та від 23 грудня 2015 року про відкриття виконавчого провадження. Постановою апеляційного суду Львівської області від 17 липня 2018 року апеляційну скаргу Кам`янка-Бузького районного ВДВС ГТУ у Львівській області задоволено частково. Ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 19 жовтня 2017 року скасовано, провадження у вказаній справі закрито. Постановою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову апеляційного суду Львівської області від 17 липня 2018 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Ухвалу суду оскаржив Кам`янка-Бузький районний ВДВС ГТУ у Львівській області. В апеляційній скарзі зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не прийнято до уваги доводи та докази, що мали істотне значення для справи, щодо відправлення постанов рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення та не витребувано доказів, а також не викликано свідків для дачі відповідних пояснень. Зазначає, що відповідно до абз.2 ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Стверджує, що постанова про відкриття виконавчого провадження була скерована боржнику ОСОБА_1 за адресою котра вказана в виконавчому документі, однак повідомлення про вручення боржнику рекомендованого листа на адресу відділу не повернулася. Посилається на ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», де зазначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом. Вказує,що в даному випадку неотримання ОСОБА_1 вказаної кореспонденції не може бути розцінено як порушення прав боржника, а як ухилення від сплати коштів на користь держави, яка умисно ухиляється від отримання будь яких листів від Відділу чи не приходить за ними у відділення поштового зв`язку. Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду. В судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 - адвокат Тиховський Т.О., Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, однак враховуючи обов`язок суду апеляційної інстанції дотримуватись строків розгляду справи, визначених ч. 2 ст. 371 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за їхньої відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Тиховського Т.О. на заперечення доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Поновляючи строк на оскарження постанов державного виконавця та задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не була вчасно та належно повідомлена про відкриття виконавчого провадження по стягненню боргу і про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Судом встановлено, що 07.12.2015 р. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кам`янка-Бузького РУЮ Гринюх Н.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49560894 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 боргу на користь ЛОУ АТ «Ощадбанк» та надано строк для добровільного виконання рішення суду до 14.12.2015 р. У зв`язку із невиконанням боржником добровільно рішення суду у вказаний строк, державним виконавцем 15.12.2015 р. винесено постанову ВП № 49560894 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 17508,54 грн. 23 грудня 2015 року державним виконавцем ВДВС Кам`янка-Бузького РУЮ Гринюх Н.В. відкрито виконавче провадження №49717323 з виконання постанови №49560894 від 15.12.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 17508,54 грн. Представник скаржника стверджував, що про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 не було повідомлено, копій постанов про відкриття проваджень та про стягнення виконавчого збору не отримувала, про існування виконавчих проваджень дізналася лише в лютому 2016 р. при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження у ВДВС Кам`янка-Бузького РУЮ. З листа начальника філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк», встановлено, що станом на 21.12.2015 р. оплату боргу у розмірі 175085,42 грн. здійснив ОСОБА_2 , згідно рішення Кам`янка-Бузького районного суду від 05.12.2011 р. у справі №2-1567/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 суми кредитної заборгованості. 22.12.2015 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №49560894, постанова про стягнення виконавчого збору виведено в окреме провадження. Відповідно до ч. 1ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Суд першої інстанції на підставі аналізу вказаної правової норми прийшов до обґрунтованого висновку про те, що на час постановлення державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.12.2015 року, дані про вручення ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.12.2015 року, згідно з вимогами ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), були відсутні, у зв`язку з чим було порушено право боржника на добровільне виконання судового рішення та інформованість про хід виконавчого провадження. Державний виконавець, починаючи примусове виконання рішення, обов`язково повинен пересвідчитися: по-перше, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження; по-друге, чи здійснені ним дії, спрямовані на його добровільне виконання. Отже, обов`язок державного виконавця з`ясувати обставину отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження передує вчиненню будь-яких дій стосовно примусового виконання рішення. Представником Кам`янка-Бузького ВДВС ГТУЮ У Львівській області як доказ направлення боржнику копії постанов від 07.12.2015 р. та 15.12.2015 р. державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про стягнення з боржника виконавчого збору, саме: реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції за 11.12.2015 року та 17.12.2015 р., а також фіскальні чеки відділення поштового зв`язку Кам`янка-Бузька від 11.12.2015 року, 17.12.2015 року Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено зазначені докази на підтвердження належного повідомлення боржника, з огляду на те, що реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції та фіскальні чеки не є належними доказами направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки не дають можливості суду перевірити вміст поштового відправлення. Відтак, в матеріалах справи відсутні докази, які б засвідчили про отримання скаржником як постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.12.2015 р., так і постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.12.2015 р. Відсутність доказів про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, унеможливлює встановлення початку та закінчення 7-денного строку, наданого боржнику для добровільного виконання рішення суду. Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки такі ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні поданих суду доказів. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Враховуючи наведене, вбачається, що рішення суду першої інстанції ухвалене згідно з вимогами чинного законодавства, належно обґрунтовано та не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Кам`янка-Бузького районного відділу ДВС ГТУ у Львівській області залишити без задоволення. Ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 19 жовтня 2017 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 19 серпня 2020 року. Головуючий: Ванівський О.М. Судді: Мельничук О.Я. Крайник Н.П.