Постанова 4807 № 328/675/19

Дата документу 18.08.2020 Справа № 328/675/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №328/675/19 Головуючий у 1 інстанції: Курдюков В.М. Провадження № 22-ц/807/1345/20 Суддя-доповідач: Дашковська А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «18» серпня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Дашковської А.В., суддів: Кримської О.М., Кочеткової І.В., секретар: Семенчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційними скаргами Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та ОСОБА_1 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 10 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Токмацької місцевої прокуратури, треті особи: державний нотаріус Токмацької державної нотаріальної контори Косаревська Марина Володимирівна, Фермерське господарство «ЛЕВ», про визнання права на земельну ділянку в порядку успадкування, ВСТАНОВИВ: В березні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який протягом розгляду справи уточнив, до Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, треті особи: державний нотаріус Токмацької державної нотаріальної контори Косаревська М.В., Фермерське господарство «ЛЕВ», про визнання права на земельну ділянку в порядку успадкування. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до державного акту на право успадковуваного володіння земельною ділянкою, виданого на підставі рішення Новомиколаївської сільської ради народних депутатів Токмацького району Запорізької області Української РСР від 26.10.1992 року №3, ОСОБА_3 надано у довічне успадковуване володіння земельну ділянку площею 52,0 га, що знаходиться у селі Запоріжжі Токмацького району Запорізької області, для ведення фермерського господарства. З метою ведення на вказаній земельній ділянці фермерського господарства ОСОБА_3 створив та зареєстрував Селянське (фермерське) господарство «ЛЕВ». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Спадкоємець за заповітом від 09.12.2010 року №113 ОСОБА_4 розпочала процедуру спадкування, проте, не завершивши оформлення спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. До нього, як чоловіка ОСОБА_4 , перейшло право на прийняття спадщини, в яку входить спірна земельна ділянка. Вказана земельна ділянка використовується Фермерським господарством «ЛЕВ», він є головою фермерського господарства. Постановою Державного нотаріуса Токмацької районної державної нотаріальної контори Косаревської М.В. від 27 лютого 2019 року йому було відмовлено у реєстрації права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою. На підставі зазначеного просив визнати за ним право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 52 га, на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, яка знаходиться в селі Запоріжжя, для ведення фермерського господарства згідно з державним актом на право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою, затвердженого рішенням Новомиколаївської сільської ради народних депутатів Токмацького району Запорізької області Української РСР від 26.10.1992 №3 в порядку спадкування за законом. Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 29 травня 2019 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, залучено до участі у справі на стороні відповідача прокурора Токмацької місцевої прокуратури. Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 10 січня 2020 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою площею 52 га, на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, яка знаходиться в селі Запоріжжя, для ведення фермерського господарства згідно державного акту на право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою, затвердженого рішенням Новомиколаївської сільської ради народних депутатів Токмацького району Запорізької області Української РСР від 26.10.1992 року №3, в порядку спадкування за законом. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неможливість надання ОСОБА_3 земельної ділянки у довічне успадковуване володіння з огляду на положення діючого на той час законодавства, висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 20 листопада 2019 року у справі №368/54/17, зазначаючи про порушення судом норм процесуального права, просило скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на видачу державного акту на право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою після скасування закону, який передбачав таке право, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, зазначаючи про те, що він є власником частині земельної ділянки, яка входить до спірної земельної ділянки, суд вирішив питання про його права та обов`язки, при цьому він не був залучений до участі в розгляді справи, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_5 подав відзив на апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якому зазначив, що спірна земельна ділянка належала ОСОБА_3 на праві довічного успадковуваного володіння, тому земельна ділянка повинна на тому самому праві перейти до нього як спадкоємця, державний акт на право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою не скасований та є чинним, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області не зверталось до суду щодо витребування рішення Новомиколаївської сільської ради народних депутатів Токмацького району Запорізької області Української РСР від 26.10.1992 року №3. Заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що чинним законодавством не передбаченого механізму спадкування права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, проте Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 листопада 2019 року у справі №36854/17 вказала на те, що право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані, законність рішення Новомиколаївської сільської ради народних депутатів Токмацького району Запорізької області Української РСР від 26.10.1992 року №3 та Державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею від 18.11.1992 №000585 не оспорені, а тому є чинними. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55). За приписами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки. За приписами ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців ( спадкова трансмісія). Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Згідно зі ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав. Частиною 2 ст. 158 ЗК України визначено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Державного акту на право успадковуваного володіння земельною ділянкою, виданого на підставі рішення Новомиколаївської сільської ради народних депутатів Токмацького району Запорізької області Української РСР від 26.10.1992 №3, ОСОБА_3 у довічне успадковуване володіння надано земельну ділянку площею 52,0 га, що знаходиться у селі Запоріжжі Токмацького району Запорізької області, для ведення фермерського господарства (т. 1, а.с. 8-11). З метою ведення на вказаній земельній ділянці фермерського господарства ОСОБА_3 створив та зареєстрував Селянське (фермерське) господарство «ЛЕВ», засновником якого станом на час розгляду справи є позивач ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 14-27). ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданим 20 листопада 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Токмацькому району реєстраційної служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області (т. 1, а.с.30). Згідно з заповітом від 09 грудня 2010 року, посвідченим секретарем виконкому Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області Танкушеною Л.В., зареєстрованим в реєстрі за №113, ОСОБА_3 заповів все належне йому на день смерті майно, ОСОБА_4 (т. 1, а.с.12). ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданим 01 лютого 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Енергодарського міського управління юстиції у Запорізькій області (т. 1, а.с.227). Зі змісту спадкової справи №№45/2014, заведеної після смерті ОСОБА_3 , вбачається, що ОСОБА_2 11 березня 2014 року звернувся до Токмацької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на підставі ст.1276 ЦК України (т.1, а.с.148). Постановою Державного нотаріуса Токмацької районної державної нотаріальної контори Косаревської М.В. від 27 лютого 2019 року ОСОБА_2 було відмовлено у реєстрації права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою (т.1, а.с.33-34). Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка належала на праві довічного успадковуваного володіння ОСОБА_3 , а тому на тому самому права повинна перейти до його спадкоємця ОСОБА_2 , позивача у справі. Під час апеляційного перегляду справи були встановлені наступні обставини. 01 серпня 2019 року ОСОБА_6 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, для подальшої передачі у приватну власність (т. 5, а.с.7). Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 05 серпня 2019 року №8-1061/15-19-СГ надано дозвіл ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області (за межами населених пунктів) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (т. 5, а.с.9). Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 10 жовтня 2019 року №8-1699/15-19-СГ затверджено розроблений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області за межами населеного пункту, передано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 2325282800:06:001:0110), для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за межами населеного пункту (т. 5, а.с.10). Відповідно до договору купівлі-продажу від 23 жовтня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №1650, посвідченого державним нотаріусом Токмацької державної нотаріальної контори Зиріною О.Ю., ОСОБА_6 передав у власність ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 прийняв земельну ділянку розміром 2 га, місцезнаходження на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, кадастровий номер: 2325282800:06:001:0110, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, право власності продавця на відчужувану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №33679657, реєстраційний номер 1937329623252 (т. 2, а.с. 130). Як було встановлено в судовому засіданні апеляційного суду та підтверджено учасниками справи, вищезазначена земельна ділянка розміром 2 га, з кадастровим номером: 2325282800:06:001:0110, яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, належить на праві власності ОСОБА_1 , входить до складу спірної земельної ділянки площею 52 га, право довічного успадкованого володіння на яку просив визнати за ним ОСОБА_2 . Ухвалюючи рішення про визнання за ОСОБА_2 права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою площею 52 га, на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, яка знаходиться в селі Запоріжжя, для ведення фермерського господарства, суд першої інстанції не з`ясував правовий статус вказаної земельної ділянки, що призвело до визнання за позивачем права на земельну ділянку, частина площі якої належить іншій особі, яка не була залучена до участі у справі. За теоретичним визначенням "відповідач" - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. Частинами першою, другою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. За змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову. Частиною четвертою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Розгляд справи без залучення безпосередньо особи, яка є власником частини спірної земельної ділянки, свідчить про неповноту з`ясування обставин у справі, не встановлення всіх фактичних обставин справи, які мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення суду. ОСОБА_1 як власник частини спірної земельної ділянки об`єктивно не мав можливості надати пояснення з приводу обставин, викладених у позові. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 до Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Токмацької місцевої прокуратури, треті особи: державний нотаріус Токмацької державної нотаріальної контори Косаревська Марина Володимирівна, Фермерське господарство «ЛЕВ», про визнання права на земельну ділянку в порядку успадкування. Оскільки суд апеляційної інстанції в силу покладених на нього процесуальним законом повноважень позбавлений можливості визначити суб`єктний склад учасників справи, рішення суду першої інстанції згідно з п.п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Токмацької місцевої прокуратури, треті особи: державний нотаріус Токмацької державної нотаріальної контори Косаревська Марина Володимирівна, Фермерське господарство «ЛЕВ», про визнання права на земельну ділянку в порядку успадкування. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задовольнити частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 10 січня 2020 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Токмацької місцевої прокуратури, треті особи: державний нотаріус Токмацької державної нотаріальної контори Косаревська Марина Володимирівна, Фермерське господарство «ЛЕВ», про визнання права на земельну ділянку в порядку успадкування - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 21 серпня 2020 року. Головуючий А.В. Дашковська Судді: О.М. Кримська І.В. Кочеткова