Постанова 4818 № 619/2746/19
від 17.08.2020 ·ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 17 серпня 2020 року м. Харків Справа № 619/2746/19 Провадження № 22-ц/818/3727/20 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого Пилипчук Н.П., суддів Котелевець А.В., Кругової С.С., учасники справи Позивач ОСОБА_1 , Відповідач ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах головного управління юстиції у Харківській області розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в місті Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах головного управління юстиції у Харківській області про виключення відомостей з графи батьківства та зменшення розміру аліментів та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах головного управління юстиції у Харківській області про встановлення батьківства, внесення змін до актового запису та стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 28 квітня 2020 року, ухвалене суддею Калиновською Л.В., В С Т А Н О В И В : У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив виключити відомості із актового запису №12 від 5 квітня 2018 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого виконавчим комітетом Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, про те, що її батьком є ОСОБА_1 , змінити розмір аліментів, стягуваних судовим наказом Дергачівського районного суду Харківської області від 04.07.2019 р. з 1/2 частини заробітку (доходу) на 1/3 частину заробітку (доходу) на утримання малолітніх дітей. В подальшому ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги, та в остаточній редакції позову просив прийняти відмову від позовної вимоги про виключення відомостей із актового запису №12 від 5 квітня 2018 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого виконавчим комітетом Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, про те, що її батьком є ОСОБА_1 , та провадження по справі в цій частині закрити; вимогу про стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_5 задовольнити частково, стягнувши аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку; змінити розмір аліментів, що стягуються відповідно судового наказу Дергачівського районного суду Харківської області від 04.07.2019 р., з 1/2 частини на 3/8 частини усіх видів заробітку (доходу) на утримання трьох дітей по 1/8 частки на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення повноліття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого стягувати з 1/2 частину усіх видів заробітку (доходу) на трьох дітей до досягнення повноліття ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого стягувати аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) до досягнення повноліття ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а після цього стягувати з аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку доходу до досягнення нею повноліття. Обгрунтовуючи свої позовні вимоги посилався на те, що 06 липня 2007 року він уклав шлюб з ОСОБА_8 , який згідно рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 8 травня 2019 року було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 дізнався, що ОСОБА_2 народила дитину, ОСОБА_4 , батьком якої було записано ОСОБА_1 . Судовим наказом Дергачівського районного суду Харківської області від 04 липня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/2 частини всіх доходів ОСОБА_1 ОСОБА_1 вказав, що визнає позовні вимоги в частині визнання його батьком дитини ОСОБА_5 та не заперечує проти утримання дитини, оскільки приймає участь в її утриманні і на теперішній час. Проте заявлений до стягнення розмір аліментів на утримання ОСОБА_9 є завеликим і з урахуванням вже стягуваних аліментів на користь ОСОБА_10 на утримання трьох дітей, вважає за можливе стягнути з нього 1/8 частину його заробітку (доходу). Також вважає за можливе зменшити розмір аліментів стягуваних судовим наказом на трьох молодших дітей до 3/8 частини його заробітку (доходу), тобто по 1/8 частки на кожну дитину. 19.09.2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просила визнати ОСОБА_1 , батьком дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Внести зміни до актового запису №23 від 25 травня 2006 року про народження ОСОБА_9 вказавши батьком дитини ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/4 від його заробітку (доходу) але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття; допустити негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць та вирішити питання про розподіл та стягнення судових витрат. Обгрунтовуючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 посилалась на те, що 06 липня 2007 року вона уклала шлюб з ОСОБА_1 , про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №19. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 08 травня 2019 року шлюб було розірвано, однак фактично шлюбно-сімейні відносини розпочались в 2005 році, тобто до офіційної реєстрації шлюбу. Від цих стосунків у 2006 році народилася донька - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що в Книзі реєстрації народжень 25 травня 2006 року було зроблено відповідний актовий запис №23. У зв`язку з тим, що в день реєстрації народження дитини відповідач не мав бажання зареєструвати доньку на своє ім`я, відповідно, запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень був проведений в порядку, передбаченому ст. 135 Сімейного кодексу України. В свідоцтві про народження дитини прізвищем доньки зазначено дівоче прізвище ОСОБА_2 - « ОСОБА_11 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб, а батька доньки було записано зі слів неправильно - « ОСОБА_12 » замість правильного « ОСОБА_1 ». Відповідач так і не подав в органи реєстрації цивільного стану заяви про реєстрацію свого батьківства. В шлюбі народилося ще троє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . До вересня 2017 року ОСОБА_2 з ОСОБА_1 та дітьми проживали однією сім`єю. Оскільки ОСОБА_1 не заперечував факт батьківства, спільно проживав з ОСОБА_2 і вів сумісне господарство, яке не припинилось до зачаття доньки, ОСОБА_2 просить визнати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та внести зміни до актового запису №23 від 25.05.2006 року вказавши батьком дитини ОСОБА_1 . З вересня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають окремо. Неповнолітня донька ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає разом з ОСОБА_2 та повністю знаходиться на її утриманні. ОСОБА_1 в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дитини більше не надає та більше не бере особистої участі у її вихованні. Також зазначила, що на теперішній час перебуває у відпустці по догляду за їх молодшою донькою ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В зв?язку з чим просила стягнути аліменти на утримання доньки ОСОБА_13 в розмірі 1/4 частини від усіх доходів ОСОБА_1 . Ухвалою від 17.10.2019 року об`єднані в одне провадження зустрічний позов ОСОБА_2 про встановлення батьківства, внесення змін до актового запису та стягнення аліментів з первісним позовом ОСОБА_1 про виключення відомостей з графи батьківства та зменшення розміру аліментів. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 28 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено розмір аліментів, встановлених судовим наказом Дергачівського районного суду Харківської області від 04 липня 2019 року, а саме: стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дітей, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3/8 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісяця, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття. У задоволенні іншої частини первісного позову відмовити. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , батьком дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Внесено зміни до актового запису №23 від 25 травня 2006 року про народження ОСОБА_9 вказавши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/8 частини від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця з дня подачі зустрічної позовної заяви до суду, тобто 19.09.2019 і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 понесені судові витрати, згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом в розмірі 12 000 грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.. Не погоджуючись із зазначеним рішенням в частині стягнення витрат на правову допомогу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу скасувати, залишити заяву представника ОСОБА_2 від 10.03.2020 року про відшкодування судових витрат без розгляду. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилався на те, що рішення в частині розподілу судових витрат ухвалено з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що судом порушено принцип пропорційності судових витрат при вирішенні справи по суті. Вказує, що витрати на правовий супрвід під час проведення судово-біологічної експертизи не можуть вважатися правовою допомогою в розумінні норм ЦПК та ЗУ «Про адвокатуру», оскільки проведення цієї експертизи здійснюється фахівцями в галузі медицини. Крім того, вказує на те, що докази розміру та оплати правничої допомоги подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п*яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Пркдставник ОСОБА_2 надала суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що ОСОБА_2 була змушена звернутись за професійною правовою допомогою, як то визначено в ст. 59 Конституції України, що спричинило виникнення витрат на оплату за надання правової допомоги, що підтверджується Угодою про надання правничої допомоги від 19.07.2019 року, Актом виконаних робіт(наданих послуг) від 28.04.2020 р. детальним описом робіт від 28.04.2020 року. Згідно Детального опису робіт від 28.04.2020 року розмір судових витрат (наданих послуг), виконаних адвокатом та їх вартість, що підлягає сплаті становить 12000,00 грн. Великою Палатою Верховного Суду був зроблений правовий висновок про те, що витрати на професійну правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні, а й у разі вчинення інших дій за межами суду (постанова Великої Палати Верховного Суду по справі №301/1894/17 від 17 жовтня 2018 року), отже посилання апелянта в апеляційній скарзі, що правовий супровід сторони по справі під час проведення судово-біологічної експертизи є безпідставний та необгрунтований, оскільки участь цій експертизі здійснювалась на виконання ухвали суду. Зауважує, що попередньо заявлений розрахунок судових витрат сторони ОСОБА_2 значно збільшився, що підтверджується детальним описом ообіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та їх вартість, шо підлягає сплаті від 28.04.2020 року, оскільки сторона відповідача, з метою захисту від позову змушена була взяти участь в судово-біологічній експертизі, що проводилась 27.11.2019 року в Харківському Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, який становить 1500,00 грн., що узгоджується з розміром гонорару адвоката рекомендованого Рішенням розширеного засідання Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018 року щодо мінімального розміру адвокатського гонорару за годину роботи (розмір адвокатського гонорару за годину роботу становить 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати). Вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн. є співмірними зі складністю цієї справи та значенням справи для сторони у справі, вони є цілком обґрунтованими адвокатом обсягом послуг, починаючи з липня 2019 року, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру і стосуються саме захисту та представлення інтересів сторони цивільної справи. Разом з відзивом на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 надала угоду про надання правничої допомоги від 19.07.2019 року, додаткову угоду № 1 до угоди про надання правової допомоги б/н від 19.07.2019 року, акт про надання послуг (приймання-виконаних робіт) за угодою про надання правничої допомогги від 19.07.2019 року, рахунок-фактуру. Рішення суду першої інстанції перглядається лише в частині розподілу судових витрат. У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення заяви про стягнення судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги адвокатом,суд першої інстанції виходив з того, що Різник Л.В. надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та їх вартість. Проте з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись не можна. Як вбачається з матеріалів справи 10.03.2020 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_15 разом з відзивом на заяву про зміну предмету позову та часткову відмову від позову ОСОБА_1 надала до суду заяву про розподіл та відшкодування судових витрат та детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатами та їх вартість, що підлягає сплаті. 28.04.2020 року безпосередньо в день постановлення рішення представник ОСОБА_2 ОСОБА_15 надала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності та її довірителя. Разом із вказаною заявою надала заяву про розподіл та відшкодування судових витрат та детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатами та їх вартість, що підлягає сплаті. Відповідно до статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України). Відповідно до статті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Надання суду вказаних документів є базовою та необхідною умовою для розподілу витрат на правову допомогу, а їх задоволення залежить від рівня деталізації та обґрунтованості. У постанові від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18 Верховний Суд вказав, що належними доказами оплати витрат на правову допомогу є не тільки виставлення рахунку, а і його оплата. Колегія суддів вважає, що до ухвалення рішення суду першої інстанції, ОСОБА_2 не надала суду належних доказів на підтвердження оплати правової допомоги, в матерілах справи був відсутній договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Такі докази не були надані також і у встановлений законом строк після вирішення справи для ухвалення додаткового рішення. Відповідні докази були надані ОСОБА_2 тільки при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, однак не можуть бути прийняті апеляційним судом, оскільки подані поза межами відповідних процесуальних строків без зазначення поважних причин. Висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на правову допомогу суд першої інстанції дійшов помилково, ці обставини залишились недоведеними. Враховуючи викладене, колегія суддів ввіжає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_1 судових витрат у сумі 12000 грн. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. ст. 371, 374, п. 4 ч. 3 ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 28 квітня 2020 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 судових витрат в сумі 12 000 грн., в цій частині у задоволенні позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному поряжку не підлягає. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді А.В. Котелевець С.С.Кругова