Постанова 4857 № 140/990/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/990/20 пров. № А/857/4609/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів : головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Бруновської Н.В., при секретарі судового засідання: Герман О.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-Холдинг» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року (суддя Мачульський В.В., рішення ухвалене в м. Луцьк повний текст складено 03.03.2020 р.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-Холдинг» до Приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» про визнання протиправною та скасування оцінки,- В С Т А Н О В И В: 21.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «КМ-Холдинг» звернулося в суд з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича про визнання протиправною та скасування результатів оцінки нерухомого майна підготовленого Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» станом на 22.01.2020р. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив позивач ТзОВ «КМ-Холдинг» подавши до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, вказує на неповне з`ясування обставин справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, вказує, що заниження вартості об`єкту підтверджується відповідними доказами, зокрема звертає увагу на тому факті, що договором купівлі-продажу від 08.12.2006 року ТзОВ «КМ-Холдинг» придбало у ТзОВ «Енергоконсалтінг» нерухоме майно загальною площею 1078,9 м.кв., по ціні 8 200 000,00 грн., а тому з урахуванням інфляції, яка відбулася з моменту покупки та у зв`язку зміною курсу національної валюти вартість об`єкту оцінки у гривневому еквіваленті має збільшитися. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції не оцінив доводи позивача, щодо поданого ним незалежного звіту про оцінку нежитлового приміщення, яке йому належить, згідно якого вбачається, що ринкова вартість об`єкта становить 9 164 700,00 грн. Наголошує на тому, що реалізація цього майна за заниженою ціною може призвести до значних матеріальних збитків позивача, які неможливо буде відновити. Позивач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання, через канцелярію суду 17.08.2020 року подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» в поясненнях на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення законним та просить залишити його без змін Відповідач та треті особи в судове засідання явки уповноважених представників не забезпечили, були належним чином повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів, відзив, письмові пояснення колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, постановою приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. від 25.11.2019 № 60708587 відкрито виконавче провадження при примусовому виконанні виконавчого напису № 1934 від 26.10.2019 року, що видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. про звернення стягнення на майно, а саме: будівлю, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, проспект Бандери С., буд. 90 та складається: І сход. пл. 9,3 кв.м., II нідв. пл. 130,3 кв.м., III нідв.пл. 16,1 кв.м., IV підв.пл. 5,1 кв.м., V підв.пл. 9,8 кв.м., VI підв.пл. 8,5 кв.м., 53-1 тамб. пл. 10,7 кв.м., 53-2 прим. пл. 440,9 кв.м., 53-3 кор. пл. 4,4 кв.м., 53-4 кор. пл. 11,9 кв.м., 53-5 кор. пл. 8,9 кв.м., 53-6 умив. пл. 6,4 кв.м., 53-7 вбир. пл. 2,2 кв.м., 53-8 кор. пл. 1,5 кв.м., 53-9 кор. пл. 17,5 кв.м., 53-10 клад. пл. 6,2 кв.м., 53-11 клад. ил. 2,1 кв.м., 53-12 умив. нл. 1,8 кв.м., 53-13 вбир. пл. 1,1 кв.м., 53-14 прим. пл. 2,9 кв.м., 53-15 прим. пл. 3,7 кв.м., 53-16 каб. пл. 7,6 кв.м., 53-17 каб. пл. 14,4 кв.м., 53-18 каб. пл. 12,5 кв.м., 53-19 каб. пл. 16,4 кв.м., 53-20 клад. пл. 4,7 кв.м., 53-21 склад пл. 150,9 кв.м., 53-22 склад пл. 9,8 кв.м., 53-23 склад пл. 20,0 кв.м., 53-24 склад 14-7 кв.м., 53-25 вх. в підв. пл. 7,4 кв.м., 53-26 клад. пл. 5,2 кв.м., 53-27 прим. пл. 105,2 кв.м., 53-28 кор. пл. 2,4 кв.м., 53-29 ліфт пл. 7,0 кв.м. Зазначене нерухоме майно передане в іпотеку Іпотекодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «КМ-ХОЛДИНГ», в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 06.1-20/002 від 11.01.2013, укладеного між стягувачем - ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого с АТ «Альфа-Банк» та боржником - ТзОВ «ПАККО ХОЛДИНГ». За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна задовольнити вимоги стягувана - АТ «Альфа-Банк» в розмірі 88 451 226,90 грн. 16.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні № 60708587, а саме будівлі, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, проспект Бандери С., буд. 90, загальною площею 1 078, 9 кв.м., що належить боржнику ТОВ «КМ-ХОЛДИНГ». В подальшому 14.01.2020 року приватним виконавцем Мелихом А.І. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТзОВ «Приватна експертна служба». Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції прийшов до переконання, що при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, приватний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон України №1404-VIII). Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України №1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема виконавчого напису нотаріуса. Відповідно до частини першої, абзаців 1-3 частини другої статті 56 Закону України №1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Відповідно до частини першої статті 20 Закону України №1404-VIII, для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Так, частиною третьою статті 57 Закону України №1404-VIII передбачено, що у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені норми свідчать про те, що приватний виконавець після проведення всіх необхідних виконавчих дій, зокрема, у десятиденний строк після вчинення опису та накладення арешту на майно, зазначене у виконавчому документі, виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТзОВ "Приватна експертна служба". Частиною 5 статті 57 Закону України №1404-VIII передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Як вбачається із матеріалів справи, 14.01.2020 року приватним виконавцем Мелихом А.І. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТзОВ «Приватна експертна служба». Згідно з пунктом 2 даної постанови суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Приватна експертна служба» зобов`язано надати висновок (звіт) щодо вартості описаного та арештованого майна боржника, а саме: окремо розташованого нежитлового приміщення загальною площею 1078,9 м.кв., що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. С. Бандери,

90. Крім того, згідно пункту 3 постанови попереджено суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання ТзОВ «Приватна експертна служба», в особі Кирилюка П.В., про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові. За результатами проведеної оцінки майна, ТОВ «Приватною експертною службою» складено звіт від 22.01.2020, з яким 11.02.2020 позивач ознайомився. Із звіту про оцінку вищевказаних нежитлових будівель, вбачається, що вартість окремо розташованого нежитлового приміщення загальною площею 1 078,9 м.кв., що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. С. Бандери, 90, який належить ТОВ «КМ-ХОЛДИНГ» без врахування ПДВ становить 7 337 200,00 грн. Частиною третьою статті 12 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон № 2658-III) встановлено, що акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Відповідно до статті 3 Закону № 2658-III оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Згідно зі статтею 13 Закону № 1404-VIII для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Також, пунктами 15, 16 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі - Національний стандарт № 1) регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, та повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування. За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз`яснення та застереження. При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку. Відповідно до пункту 59 Стандарту звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Документи та інші інформаційні матеріали, зібрані оцінювачами в процесі проведення оцінки майна, разом із звітом про оцінку майна зберігаються в архіві суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання не менше ніж п`ять років, якщо інше не встановлено договором на проведення оцінки майна. Проаналізувавши висновок про вартість майна, здійсненим ТзОВ «Приватна експертна служба» від 22 січня 2020 року, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для висновку про недотримання у ньому суб`єктом оціночної діяльності вимог до оформлення висновку. Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач у своїй позовній заяві та апеляційній скарзі фактично мотивує свої вимоги лише незгодою з вартістю його нерухомого майна, визначеного у вказаному висновку, вважаючи таку вартість заниженою та не ринковою. З даного приводу слід зазначити, що за приписами Закону №1404-VIII виконавець не наділений повноваженнями ставити під сумнів об`єктивність проведеної оцінки, або ж проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов`язаний лише залучати експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомляти сторонам результати визначення вартості майна. У своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна. Також, у спірному випадку матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що при оцінці ТзОВ «Приватна експертна служба» від 22 січня 2020 року нежитлових будівель мало місце заниження ціни такого майна. Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів порушень суб`єктом оціночної діяльності порядку застосування методів оцінки, які було використано останнім при складанні звіту «Про незалежну оцінку майна», а лише вказує на те, що на її замовлення іншим суб`єктом оціночної діяльності були складені звіти про оцінку майна на належні їй, у висновках яких вартість останніх є значно вищою, аніж у звіті про незалежну оцінку майна ТзОВ «Приватна експертна служба». Разом з тим, посилання позивача на вказаний звіт, як на обґрунтовану підставу для визнання протиправною та скасування оцінки окремо розташованого нежитлового приміщення колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки суб`єкт оціночної діяльності ТОВ «Консалтингова компанія «БІ.ЕФ.СІ» не залучався приватним виконавцем в порядку статей 20, 57 Закону №1404-VIII для цілей виконавчого провадження. Крім того, апеляційний суд вважає, що в даному випадку слід звернути увагу на те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Наведені факти в сукупності свідчать про те, що встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. Законом передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна. Отже, рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки. В свою чергу, Закон № 1404-VIII не містить обов`язку державного виконавця, або відповідного відділу Державної виконавчої служби здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності. Відповідно до статті 13 Закону №2658-III рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Проте, як вбачається з матеріалів ТОВ «КМ-Холдинг» таким правом не скористався. Разом з тим, приватним виконавцем надано суду рецензування звіту ТОВ «Приватна експертна служба» проведеного 24.01.2020 провідним науковим співробітником ДННУ «Академії фінансового управління» МОН України д.е.н. професором ОСОБА_1 , відповідно до якого визначена у звіті вартість відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. Оцінювачем у звіті обґрунтовано застосування методичних підходів, і оціночних процедур, розкрито застосування бази оцінки та виду вартості, проведено аналіз та розрахунки. Звіт у цілому відповідає нормативно-правовим актам з оцінки майна, але має незначні недоліки, шо не вплинули на достовірність оцінки. Врахувавши наведене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, приватний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, що визначені діючим законодавством України. Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Крім того доводи, які були викладені у апеляційній скарзі спростовуються викладеними вище мотивами рішення суду апеляційної інстанції, які нівелюють покликання апелянта та містять висновки щодо правомірності дій відповідача. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає, що таке слід залишити без змін. Керуючись статтями 287, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-Холдинг» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі № 140/990/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді Н. В. Бруновська І. В. Глушко Повне судове рішення складено 21.08.2020