Постанова 4852 № 189/1349/19(2-а/189/208/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 189/1349/19(2-а/189/208/19) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 2 жовтня 2019 року у справі № 189/1349/19(2-а/189/208/19) (суддя І інстанції Чорна О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В: ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови, винесеної інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області молодшим лейтенантом поліції Похиленко Дмитром Анатолійовичем серії АР № 136252 від 28.07.2019 про притягнення до адміністративної відповідальності за 132-1 КУпП. Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 2 жовтня 2019 року позов задоволений. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права, наголошує, що для провадження у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання постанови про адміністративне правопорушення, які фіксуються. Поліцейські виявили порушення правил дорожнього руху, на яке належним чином відреагували, у результаті чого винесено оскаржену постанову, відтак ненадання поліцейським відеозапису самого факту правопорушення не свідчить про невчинення позивачем адміністративного правопорушення. Також вказує, що позивачем не надано жодних доказів, які б спростували факт вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 132-1 КУпАП. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ 28 липня 2019 року інспектором взводу №1 роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області молодшим лейтенантом поліції Похиленко Дмитром Анатолійовичем винесено постанову серії АР № 136252, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП, за те, що, керуючи транспортним засобом у складі тягача марки MAN TGХ 18.440 (номерний знак НОМЕР_1 ) з причепом марки ВЕСТТ 975310 (номерний знак НОМЕР_2 ) в Дніпропетровській області, АНД р-н, Донецьке шосе, 101 перевозив трактор без автомобільного прикриття, чим порушив п. 27 Правил перевезення негабаритних перевезень ПКМУ № 30 та 22.5 ПДР . (а.с. 5) Законність та обґрунтованість зазначеної вище постанови є предметом спору у цій справі. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, відтак відсутні підстави вважати, що позивач порушив Закон та потребував автомобіля супроводу відповідно до вимог п. 27 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ №

30. Суд дійшов висновку, що постанова серії АР № 136252 від 28.07.2019 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Приписами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 (далі-Правила). Згідно п. 2 Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Відповідно до п.п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.01.2001 року № 1306 (далі ПДР України) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Згідно з п. 27 Правил, затверджених постановою КМУ № 30, супровід автомобілем прикриття обов`язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 чи довжина 24 метри. Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення правил перевезення вантажу. Статтею 132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення. Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами. Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано до судів обох інстанцій жодних доказів в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують порушення позивачем Правил дорожнього руху, що вантаж, який перевозився був великогабаритним та, що потребував автомобіля супроводу відповідно до вимог п. 27 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ № 30 (фото, відеозапис тощо). Не зазначено в оскарженій постанові і марки трактора, який перевозився, що також унеможливлює встановлення його технічних характеристик, зокрема габаритів, а відповідно і встановлення факту перевезення великогабаритного вантажу. Відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується також і змістом оскарженої постанови, у якій не зазначено жодного доказу, який додається до цієї постанови. Не вказано про наявність таких доказів також ні у відзиві на позов. Апеляційний суд зауважує, що саме по собі описання адміністративного правопорушення у оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Судова колегія наголошує, що в силу статті 77 КАС України обов`язок доказування у даній справі покладено саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень, тобто позивач не повинен доводити відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення. Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання. Так, зокрема при фіксації правопорушення та складенні оскарженої постанови працівники патрульної поліції мали можливість зробити як безпосередні заміри вантажу, так і зробити копії документів на вантаж, який перевозився, з метою його ідентифікації, проте цього не зробили. Отже, відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак не надав ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин. У зв`язку з цим, спостереження працівників підрозділу Національної поліції, не є достатнім доказом, який підтверджує вчинення позивачем адміністративного правопорушення. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Оскільки доказів вини позивача у правопорушенні відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, що в свою чергу свідчить про неправомірність складеної відносно останнього постанови про накладення адміністративного стягнення. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін. На підставі викладеного, керуючись статями 242, 286, 272, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 2 жовтня 2019 року у справі № 189/1349/19 (2-а/189/208/19) залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко