LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Північний апеляційний господарський суд910/10463/19

від 17.08.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі №910/10463/18.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" серпня 2020 р. Справа№ 910/10463/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Корсака В.А. суддів: Попікової О.В. Євсікова О.О. за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д. за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 17.08.2020, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 (повний текст складено 05.12.2019) у справі №910/10463/18 (суддя - Н.І. Ягідна) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик" (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик", яке оформлене протоколом №44 від 12.12.2017. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено порядок повідомлення позивача про проведення позачергових загальних зборів, порушено сам порядок проведення позачергових зборів товариства, визначений п.9.2. статуту, позачергові збори проведено головою зборів, а не головою товариства, на зборах розглянуті питання, які не включено в порядок денний - не визначено кого саме з учасників товариства буде виключено, не розглянуто питання, які вимагав розглянути позивач. Позивач фактично не допускається до участі у діяльності товариства. Також позивач вказує на безпідставне виключення його зі складу учасників Товариства. Матеріально-правовою підставою позов позивач обрав статті ст. 43, 61, 64 ЗУ "Про господарські товариства" , ст. 35 Закону України «Про акціонерні товариства», ст. 15 Закону Укпаїни «Про кооперацію». Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі №910/10463/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Рішення суду обґрунтовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі №910/10463/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Основні аргументи апеляційної скарги зводяться до наступного: - відповідачем порушено порядок повідомлення позивача про проведення позачергових загальних зборів, а саме порушено сам порядок проведення позачергових зборів товариства, визначений п.9.2. статуту; позачергові збори проведено головою зборів, а не головою товариства; - на зборах розглянуті питання, які не включено в порядок денний - не визначено кого саме з учасників товариства буде виключено; - не розглянуто питання, які вимагав розглянути позивач; - позивач фактично не допускається до участі у діяльності товариства. Позивач вказує на безпідставне виключення його зі складу учасників Товариства, при цьому зазначив, що участь є його правом, а не обов`язком. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/10463/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді: Мартюк А.І., Кропивна Л.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 (колегією суддів у складі головуючий суддя: Смірнова Л.Г., судді: Мартюк А.І., Кропивна Л.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі №910/10463/18. Роз`яснено відповідачу та третій особі право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 06.02.2020. Закінчено проведення підготовчих дій. Призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі №910/10463/18, повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 17.02.2020. Надалі, у розгляді справи 17.02.2020, 02.03.2020, оголошувалась перерва та у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному з 16.03.2020 по 27.03.2020, розгляд справи було призначено на 12.05.2020. На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/217/20 від 14.05.2020, оскільки відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 09.04.2020 про звільнення судді ОСОБА_3 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, було призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/10463/19. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2020 справу №910/10463/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді - Євсіков О.О., Попікова О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі №910/10463/19 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Попікова О.В. Розгляд апеляційної скарги розпочато спочатку. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 22.06.2020. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 15.06.2020. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 15.06.2020. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2020 повідомлено учасників справи, що 22.06.2020 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі №910/10463/19 не відбудеться. Повідомлено учасників справи про призначення судового засідання у справі №910/10463/19 на 13.07.2020. Надалі, у судових засіданнях від 13.07.2020, від 10.08.2020 було оголошено перерву, розгляд справи призначено на 17.08.2020. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. ТОВ "Бобрик" у відзиві на апеляційну скаргу просив скаргу відхилити, та оскаржене судове рішення залишити без змін, як правильне та обґрунтоване. ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення залишити без змін, як таке, що повною мірою відповідає вимога чинного законодавства. Явка представників сторін. В судове засідання від 17.08.2020 з`явилися представники позивача та відповідача. Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення та неодноразові оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов`язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутнього представника позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу, залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "БОБРИК" затверджено рішенням загальних зборів учасників Товариства від 18.05.2012 протокол № 1, та зареєстровано державним реєстратором за № 13321020000001937. За Статутом Товариства 2012 року Товариство складалось із 2 учасників з виділенням розміру внеску кожного до статутного капіталу та розміру частки у статутному капіталі (п. 5.1. - 5.3 Статуту). Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "БОБРИК" розмір статутного капіталу становить 10 000,00 гривень та розподілений між учасниками Товариства наступним чином: у ОСОБА_2 частка у статутному капіталі - 7 000,00 гривень, що становить 70% статутного капіталу Товариства; у ОСОБА_1 частка у статутному капіталі - 3 000,00 гривень, що становить 30% статутного капіталу Товариства. Розділом 7 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "БОБРИК" встановлені права та обов`язки учасників Товариства. Крім того, пунктом 8.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "БОБРИК" визначено, що вищим органом управління Товариства є загальні збори учасників, та їх компетенція визначена у п. 9.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "БОБРИК", до якої в тому числі входить: внесення змін до Статуту Товариства, зміна розміру його статутного капіталу; створення та відкликання виконавчого органу Товариства; прийняття та виключення учасника з товариства та інші. За приписами статті 143 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі. Статут товариства з обмеженою відповідальністю зі всіма наступними змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є відкритим для ознайомлення. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до доручення на скликання загальних зборів учасників ТОВ "БОБРИК" від 19.10.2017, адресованого керівнику ТОВ "БОБРИК" ОСОБА_4 , учасник ТОВ "БОБРИК" ОСОБА_2 , керуючись п. 9.1.1. Статуту Товариства, вирішила скликати загальні збори учасників Товариства на 12.12.2017 о 10-40 за адресою: місто Київ, вулиця Шулявська 15/23 кімната 107, встановивши порядок денний зборів: затвердження процедурних питань; підтвердження всіх рішень прийнятих протоколами від 27.08.2017 та 18.10.2017; виключення учасника Товариства; затвердження нової редакції Статуту Товариства та проведення реєстраційних дій зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; інші питання. Також доручено керівнику Товариства ОСОБА_4 надіслати повідомлення учасникам Товариства про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства із зазначенням часу, місця та порядку денного зборів не пізніше, ніж за 30 днів до дати проведення зборів, і надати в друк оголошення в газету, що розповсюджується в Броварському районі, про скликання зборів. Відповідно до повідомлення від 03.11.2017 на загальних зборах учасників Товариства, призначених на 12.12.2017, до порядку денного зборів включено, зокрема, питання про: затвердження процедурних питань; підтвердження всіх рішень прийнятих протоколами від 27.08.2017 та 18.10.2017; виключення учасника Товариства; затвердження нової редакції Статуту Товариства та проведення реєстраційних дій зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; інші питання. Вказане повідомлення було адресоване Позивачу та містило відомості про час, місце та порядок денний зборів, призначених на 12.12.2017. Вказане повідомлення отримане Позивачем 08.11.2017 згідно розписки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Позивач у позовній заяві не заперечує отримання повідомлення про скликання зборів на 12.12.2017. Також у газеті "Нове життя" було розміщено оголошення про скликання загальних зборів учасників ТОВ "БОБРИК" на 12.12.2017 із вказівкою про обов`язкову явку всіх учасників. Так, Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "БОБРИК", що оформлене протоколом від 12.12.2017 № 44, у присутності учасника Товариства ОСОБА_2 , яка володіє 70% статутного капіталу, запрошених: Жили Р.В. - керівника ТОВ "БОБРИК", Корнієнко Т.Ю. - представника ТОВ "БОБРИК" за довіреністю, за відсутності учасника Товариства ОСОБА_1 , який володіє 30% статутного капіталу, вирішили: - підтвердити обраних терміном на 1 рік попередніми Зборами Голову зборів - ОСОБА_2 , секретаря - ОСОБА_5 . Уповноважити Голову та Секретаря Зборів на підписання протоколу дійсних Зборів; - підтвердити всі рішення, прийняті на позачергових загальних Зборах учасників Товариства, що відображені у Протоколі № 38 від 27.08.2017 року та Протоколі № 39 від 18.10.2017 року, зокрема: 1. укладення форвардних договорів поставки зерна майбутнього врожаю 2018 року зерна кукурудзи, пшениці, сої в обсязі не менше, ніж по 500 тон по кожній культурі з ПАТ "ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ", в тому числі забезпечення їх заставою, порукою, як того вимагає ДПЗКУ; 2. погашення існуючого кредиту ПАТ "АБ "РАДАБАНК" та відкриття нової кредитної лінії зі зменшеною відсотковою ставкою та збільшеною сумую ліміту, а саме: на 3 000 000,00 (три мільйони) грн., і забезпечення кредитної лінії порукою обох учасників ТОВ "Бобрик"; 3. поповнення (збільшення) парку сільськогосподарської техніки ТОВ "Бобрик" шляхом отримання кредитної лінії для забезпечення її придбання, або придбання вказаної техніки у лізинг, а також забезпечення кредитного або лізингового договору як наявним власним майном Товариства, так і безпосередньо власним майном учасників,; 4. зміна Виконавчого органу Товариства - створення Дирекції на чолі з Генеральним директором, і скорочення на цій підставі посади директора Товариства, укладення з Генеральним директором контракту терміном на 1 (один) рік, переведення ОСОБА_4 з посади директора на посаду Генерального директора з дати проведення державної реєстрації нової редакції Статуту Товариства; 5. зміни місцезнаходження Товариства на наступне: 03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 60, приведення Статуту Товариства у відповідність до вимог чинного законодавства; 6. внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції і проведення його державної реєстрації в порядку згідно чинного законодавства: - виключити ОСОБА_1 зі складу Учасників Товариства за невиконання обов`язків Учасника Товариства, передбачених ст. 7.2., ст. 7.3. Статуту Товариства, на підставі пункту 7.5. Статуту Товариства, в якому зазначено, що Учасник Товариства, що систематично не виконує свої обов`язки щодо Товариства або перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства може бути виключений з Товариства, при цьому учасник, що виключається з Товариства, у голосуванні участі не бере, та статті 64 Закону України "Про господарські товариства" якою передбачено, що Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Повернути ОСОБА_1 частку статутного капіталу Товариства, а також належну йому частку прибутку, одержану Товариством у поточному році до моменту виключення його зі складу Учасників Товариства. Виплати провести після затвердження звіту за 2017 рік, але не пізніше спливу 12 місяців з моменту виключення ОСОБА_1 зі складу Учасників Товариства; З метою недопущення зменшення статутного капіталу Товариства ОСОБА_2 довнести 30% статутного капіталу, що являється еквівалентом 3 000 (три тисячі) грн. 00 копійок; З урахуванням зміни складу учасників Товариства, перерозподіл часток в статутному капіталі Товариства встановити наступним чином: ОСОБА_2 - 100% статутного капіталу, що являється еквівалентом 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.; - у зв`язку з тим, що для укладення договорів, сума фінансових зобов`язань за якими перевищує 10 000 (десять тисяч) грн., необхідна згода загальних зборів учасників Товариства, та бездіяльністю учасника Товариства ОСОБА_1 шляхом не забезпечення своєї участі або через уповноваженого представника на загальних зборах учасників, що призводить до неможливості оперативно вирішити фінансово-господарські питання по Товариству та призводить до збитків, внести зміни до ст. 9.3. Статуту Товариства та збільшити компетенцію Генерального директора на укладення договорів, сума фінансових зобов`язань за якими не перевищує 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн. В результаті вищевказаних змін затвердити, підписати Статут Товариства в новій редакції, та провести державну реєстрацію зміни місцезнаходження, складу учасників Товариства, компетенції Генерального директора та Статуту Товариства в новій редакції в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Уповноважити ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1 виданий 18.07.1997 р. Ленінградським РУГУ МВС України в м. Києві) та/або ОСОБА_5 (паспорт НОМЕР_2 , виданий 04.03.2004 р. Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області) представляти інтереси Товариства перед державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців з приводу здійснення державної реєстрації нової редакції Статуту Товариства, заповнювати та подавати заяви та інші документи, здійснювати платежі, необхідні для здійснення державної реєстрації Статуту Товариства в новій редакції та отримувати всі необхідні документи. Провести аудиторську перевірку господарської діяльності ТОВ "Бобрик" за період з 2012 по 2017 рік включно. Керівнику Жилі Р.В. доручено звернутись до аудиторських компаній з відповідним досвідом та документацією, необхідними для здійснення вказаної вище аудиторської перевірки для складення аудиторського висновку господарської діяльності ТОВ "Бобрик" за період з 2015 по 2017 рік включно. Витрати покласти на учасника Товариства ОСОБА_2 . Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи, оцінюючи надані учасниками справ докази погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи наступне. У частині першій статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Частиною першою статті 3 Закону України "Про господарські товариства" (далі - Закон) передбачено, що засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Статтями 116 ЦК України та 10 ЗУ "Про господарські товариства" визначено, що учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Згідно зі ст. 145 Цивільного кодексу України та ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Відповідно до частини п`ятої статті 61 Закону, про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах. Частиною першою статті 145 ЦК України та частиною першою статті 58 Закону встановлено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Частинами п`ятою - дев`ятою статті 41 Закону встановлено, що до компетенції загальних зборів належить: а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; в) обрання і відкликання членів наглядової ради; г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків; е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства; з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним; и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства; ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом. Повноваження, передбачені пунктами б, в, г, д, е, ї, й, належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства. Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання. Частиною першою-другою статті 59 Закону визначено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Частинами третьою-п`ятою статті 61 Закону встановлено, що загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах. Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, позивача було повідомлено про скликання зборів на 12.12.2017 шляхом направлення на адресу позивача повідомлення від 03.11.2017 про скликання зборів із зазначенням часу, місця та порядку денного, що відповідає вимогам статті 61 Закону та Статуту ТОВ "БОБРИК". Дане повідомлення було отримано позивачем, що останнім не заперечується. Поміж тим, Товариством було розміщено оголошення в газету "Нове життя" із повідомленням про скликання зборів та обов`язковість явки на них. Враховуючи встановлені обставини, не заслуговують на увагу аргументи апеляційної скарги позивача, які також правомірно було відхилено судом першої інстанції, про незаконність дій щодо підписання повідомлення керівником Товариства - Жилою Р.В., позаяк ні чинне законодавство, ні установчий документ Товариства не містить заборони на підписання повідомлення керівником товариства. Разом з тим, відповідні дії керівника Товариства були здійснені з метою виконання доручення учасника Товариства - Тоцької Наталії Євгенівни та є правомірними в силу норм законодавства, тому доводи позивача про те, що повідомлення направлено генеральним директором, а не головою товариства є безпідставними. Водночас, досліджуючи питання належного повідомлення, на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 17.09.2019 відповідачем були надані наявні документи, що були витребувані судом. (засвідчені копії рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик", які оформлені протоколами з № 2 по № 38 включно та з № 40 по № 43 включно; докази повідомлень ОСОБА_1 про скликання загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик", які оформлені протоколами з № 2 по № 38 включно та з № 40 по № 43 включно). Відповідач надав для огляду оригінали повідомлення позивача про скликання загальних зборів на 27.08.2017, 18.10.2017 та 12.12.2017. Що стосується доводів апеляційної скарги про розміщення оголошення у газеті з порушенням строку, колегія суддів зазначає, що розміщення Товариством оголошення в газеті «Нове життя» із повідомленням про скликання зборів та обов`язковість явки на них, випуск якої відбувся за чотири дні до дати проведення зборів, не є порушенням вимог законодавства та статуту Товариства, враховуючи ту обставину, що повідомлення про скликання зборів на 12.12.2017 було отримано ОСОБА_1 08.11.2017 та останнім не заперечується. Твердження позивача про те, що позивач взагалі не повідомлявся про проведення загалних зборів в період з 2012 року по 2016 рік, які оформлено протоколами з №2 по №28, з липня 2017 року по грудень 2017 року, які оформлено протоколами з №29 по №44, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено. З цього питання судом з`ясовано наступне. Так, у поясненнях відповідач вказав, що згідно Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 12.04.2012 № 578/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 р. за № 571/20884, строк зберігання квитанцій (копій) поштових послуг та листування - 3 роки, тому не вдається можливим надати повідомлення за період з 2012 року по червень 2016 року включно. Представником ТОВ "БОБРИК" у зв`язку з відсутністю вищевказаної інформації був здійснений адвокатський запит, копія якого міститься в матеріалах справи, до Київської міської дирекції ПАТ "Укрпошта", та за результатами розгляду даного адвокатського запиту була надана відповідь, що перевірка пересилання реєстрованих поштових відправлень здійснюється протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання, тому надати інформацію про пересилання письмової кореспонденції за період з 18 травня 2012 року по 12 грудня 2017 року не видається можливим, а також зазначено, що невручені поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку до закінчення шестимісячного строку з дня прийняття їх для пересилання. Суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до ч.2 п. 119 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил послуг поштового зв`язку" № 270 від 05.03.2009, Невручені одержувачам або відправникам поштові відправлення, поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку протягом строку , визначеного цими Правилами. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені, поштові перекази - не виплачені. Невручені поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку до закінчення шестимісячного строку з дня прийняття їх для пересилання, невиплачені поштові перекази - протягом трьох років з дня прийняття їх для пересилання. Таким чином, наведене свідчить про відсутність інформації щодо стану поштового відправлення, однак жодним чином не підтверджує доводи позивача, що дані поштові відправлення не були здійснені. Доказів протилежного позивачем не надано та матеріали справи не містять. Крім того, відповідач заперечив щодо посилання позивача про неналежне повідомлення останнього про загальні збори учасників - 18.10.2017, позаяк опис вкладення містить іншу дату - 10.10.2017 (т.1 а.с. 255). Ці доводи спростовуються тим, що позивач відмовився отримати це поштове відправлення у відділі поштового зв`язку, тому відповідний конверт був наданий для огляду суду першої інстанції, в результаті дослідження якого вбачалося, що саме повідомлення містило вірну дату - 18.10.2017, тому дата 10.10.2017 є виключно опискою. Обставини дослідження цього конверту з повідомленням зафіксовано Протоколом судового засідання у суді першої інстанції від 17.09.2019. З приводу питання повідомлення позивача заслуговують на увагу заперечення відповідача про те, що в межах даного судового спору предметом оскарження є рішення загальних зборів учасників Товариства, що оформленні протоколом №44 від 12.12.2017. Відтак, доводи позивача про неналежне повідомлення останнього щодо скликання та проведення загальних зборів, які оформленні протоколами з №2 по №43 не є доречними в розрізі питання повідомлення його про проведення загальних зборів, що оскарженні. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. В рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 р. (заява № 22750/02) у справі «Бендерський проти України» суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у медичному експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази. Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, здійснивши аналіз наданих сторонами доказів в підтвердження відповідних доводів та аргументів сторін, приймаючи до уваги принцип більшої вірогідності щодо наявних доказів, колегія суддів зазначає, що позивач, вказуючи про неповідомлення останнього про скликання загальних зборів, не надав доказів, що підтверджують дані обставини та водночас на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 відповідачем були надані наявні документи, що були витребувані судом. Колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо розгляду на зборах учасників Товариства 12.12.2017 питань, що не були включені в порядок денний, беручи до уваги також і те, що у складі учасників Товариства було лише дві фізичні особи та у випадку ініціювання скликання загальних зборів учасників Товариства другим учасником Товариства ОСОБА_2 остання могла лише запропонувати питання щодо свого виходу, а відносно позивача - питання щодо його виключення. Крім того, при прийнятті рішення про виключення учасника товариства, перерозподіл часток в статутному капіталі товариства є встановленим Законом обов`язковим наслідком такого виключення. Заперечуючи проти позову скаржник також зазначав про перешкоди у здійснені дяльності товариства та відмову у наданні документів щодо діяльності товариства. Ці доводи дослідженні колегією суддів. На підтвердження вказаних доводів позивач надав складені ним копії актів 19.07.2017, 20.07.2020, 21.07.2020 та 24.07.2020, 09.08.2017. Надаючи їм правову оцінку колегія суддів дійшла таких висновків. Зміст наданих позивачем копій актів, окрім акту від 09.08.2017 (т. 2 а.с. 51-55) не містять відомостей про перешкоджання позивачу, саме як учаснику Товариства у допуску одержувати дані та відомості щодо діяльності ТОВ «БОБРИК», стану майна, розмірів прибутків та збитків тощо. В той же час, подані акти за своєю суттю та характером не можуть розцінюватись і як вимога учасника надати йому для ознайомлення будь - які матеріали що стосуються діяльності товариства, оскільки протилежні за змістом (містять посилання на не допуск позивача до робочого місця/на місцезнаходження офісу товариства за іншою адресою/інформацію про те, що ОСОБА_6 поновленно на роботі на посаді директора товариства). Між тим, доцільно зазначити, що матеріали справи містять інформацію про те, що між ОСОБА_6 та ТОВ «БОБРИК» існував спір щодо визнання незаконним звільнення ОСОБА_6 з посади директора Товариства та поновлення його на роботі. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 18.07.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено, Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.04.2017 скасовано та ухвалено рішення про задоволення позову, яким ОСОБА_6 серед іншого поновлено на посаді дирктора ТОВ «БОБРИК». Відтак, зазначені обставини та зміст актів 19.07.2017, 20.07.2020, 21.07.2020 та 24.07.2020, свідчать про те, що останні були пов`язанні із поновленням на підставі судового рішення ОСОБА_6 на на посаді дирктора, тобто з трудовим спором, і відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.11.2017 його було повновлено на роботі. Дослідивши названі акти, колегія суддів зазначає, що такі містять неодноразове посилання на те, що ОСОБА_6 з`явився до адміністративного приміщення чи то в приміщення консервного заводу та зазначення адреси «с. Шевченково», повної адреси місця складання цих актів не зазначено. В той же час, у статуті Товариства вказано адресу ТОВ «БОБРИК» 07434, Київська обл., Броварський р-н, с. Шевченкове, вул. Леніна

1. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ місцезнаходженням юридичної особи є 03151, м. Київ, вул. Волинська, буд

60. Тому такі акти, в тому числі і акт від 09.08.2017, не можуть слугувати свідченням того, що позивач з`являвся за належною адресою товариства. Доводи позивача з приводу того, що на зборах 12.12.2017 не було розглянуто питань, запропонованих позивачем, правомірно відхилено судом першої інстанції, оскільки позивачем у заяві від 17.11.2017, адресованій учаснику Товариства - ОСОБА_2 , запропоновані питання, що підлягають включенню до порядку денного, а саме: про обрання голови зборів; про проведення аудиторської перевірки господарської діяльності ТОВ "БОБРИК" за термін з 2012 по 2017 рік включно; про виконання рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 18.07.2017 про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "БОБРИК" з 18.07.2017 року, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу. З цього пиводу судом першої інстанції вірно встановлено, що поставлені позивачем питання були частково розглянуті на зборах учасників Товариства за 27.08.2017, 18.10.2017 та підтверджені на зборах 12.12.2017. Питання щодо проведення аудиторської перевірки було розглянуто на зборах 12.12.2017 та щодо нього було прийнято рішення (питання п`яте порядку денного у протоколі від 12.12.2017 № 44). Питання щодо виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 18.07.2017 про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "БОБРИК" було не тільки розглянуто на зборах учасників, а також виконано Товариством, про що свідчить постанова Броварського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області 14.11.2017 про закінчення виконавчого провадження. Щодо доводів позивача про безпідставність виключення позивача зі складу учасників ТОВ "БОБРИК" встановлено наступне. Статтями 117 ЦК України та 11 Закону встановлено основні обов`язки учасників товариства: 1) додержуватись установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; 2) виконувати свої зобов`язання перед товариством, зокрема і пов`язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; 3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; 4) нести інші обов`язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами. Частиною 3 статті 100 ЦК України визначено, що учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства. Статтею 64 Закону встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежно виконує обов?язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства. До того ж цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Щодо визначення змісту систематичності невиконання учасником обовязків, передбачених Законом та статутом, слід зазначити, що термін «систематичність» у господарських (корпоративних) відносинах не визначено. Відсутність нормативного визначення зазначеного терміна дає змогу учасникам самостійно надати йому визначення та закріпити у тексті статуту товариства. В редакції Статуту підприємства відсутнє конкретне визначення системності. З наведеного вище суд, приходить до висновку, що систематичними слід визнавати правопорушення, зокрема вчинені три і більше разів. Крім того, виходячи з роз`яснень, що містяться у листі Державного комітету України з питань підприємництва від 12.05.2003 №2859, то в теорії права діяння вважається систематичним, якщо воно вчинене три або більше разів. Щодо неналежності виконання та перешкоджання досягнення цілей товариства, то зміст зобов`язань учасників робить зазначені підстави взаємопов`язані, оскільки перешкоджання досягненню цілей товариства є наслідком неналежного виконання учасником своїх обов`язків. Також у листах Державного комітету України з питань підприємництва від 22.02.2008 №1510 і від 26.12.2007 №9706 визначено, що невиконанням обов`язків учасника ТОВ є також ухилення від участі у зборах учасників і не підписання нової редакції статуту або змін до нього. Як вказує відповідач, учасником ТОВ "БОБРИК" ОСОБА_2 неодноразово виносилося на розгляд питання щодо необхідності підписання нової редакції статуту ТОВ "БОБРИК", водночас через безпідставну неявну позивача на загальні збори учасників товариства, та за відсутності у ОСОБА_2 достатньої кількості голосів для цього, підписання нової редакції статуту товариства було неодноразово відкладено. Тільки після виключення позивача, як учасника товариства у ОСОБА_2 з`явилася можливість підписати нову редакцію статуту товариства, оскільки для цього необхідно мати 75 % голосів учасників товариства, а до виключення ОСОБА_2 володіла лише 70% голосів, що унеможливлювало тривалий час підписати нову редакцію статуту товариства. Відповідач вказує, що ним було надано, як до суду, так і позивачу, витребувані протоколи зборів учасників товариства та документи, що підтверджують скликання зборів учасників товариства, та з даних документів вбачається, що позивач ігнорував необхідність вирішення питань щодо діяльності товариства, оскільки не забезпечив ані особисту явку, ані явку свого представника для участі у зборах учасників за період з травня 2012 року по грудень 2017 року, тобто більше п`яти років, що також вважається систематичним невиконання обов`язків учасника товариства. З огляду на зміст ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" підставою для виключення учасника зі складу товариства є систематичність невиконання або неналежне виконання учасником обов?язків, або перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства. Підставою для виключення учасника може бути: не голосування або голосування на загальних зборах проти прийняття рішень з питань, що є важливими для діяльності товариства (внесення змін до статуту, зміна напрямів діяльності, зміна керівника, укладення значних правочинів, тощо); внесення до порядку денного питань, які не відповідають меті або діяльності товариства; розповсюдження конфіденційної інформації, що може призвести до завдання шкоди діловій репутації товариства або до фінансових збитків, тощо. Перелік зазначених підстав не є вичерпним. До невиконання обов`язків учасника також можна віднести, зокрема, такі дії учасників: -створення перешкод для реалізації рішення про внесення змін до статуту, що полягають у відмові учасника підписати статут у новій редакцій, оскільки на відміну від акціонерних товариств, статути ТОВ повинні бути підписані -учасниками товариства; -зрив проведення загальних зборів учасників товариства, що є наслідком нез`явлення учасника (учасників) на збори; -не голосування або голосування на загальних зборах проти прийняття рішень з питань, що є важливими для діяльності товариства (укладення, схвалення правочинів, зміна діяльності, зміна виконавчого органу, тощо); -внесення до порядку денного питань, які не відповідають меті або діяльності товариства та голосування з таких питань; -розповсюдження конфіденційної інформації, що може призвести до завдання шкоди діловій репутації товариства або до фінансових збитків. Наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями учасника та настанням неативних наслідків є обов`язковою умовою для можливості виключення учасника на підставі перешкоджання учасником досягнення цілей товариства. Враховуючи те, що при виключенні позивача зі складу учасників Товариства обгрунтовані та визначені підстави такого виключення із посиланням на пункти Статуту Товариства, доводи позивача про необгрунтованість рішення про виключення зі складу учасників Товариства правомірно відхилено судом. Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач, будучи повідомлений про скликання зборів на 27.08.2017, 18.10.2017 та 12.12.2017 не забезпечив особисту явку чи явку свого представника, що свідчить про систематичну відсутність на зборах учасників Товариства. У даному випадку відсутність на зборах учасників Товариства призвела до неможливості внесення змін до статуту Товариства та підписання статуту Товариства в новій редакції. Водночас, питання, які запропоновані позивачем, для розгляду на зборах 12.12.2017 не можуть вважатися такими, що спрямовані на досягнення цілей та мети, для яких було створено Товариство. З цього приводу колегія суддів вважає, що судом першої інстанції також обґрунтовано звернуто увагу, що позивач, як учасник Товариства з часу створення Товариства до моменту виключення зі складу учасників Товариства жодного разу не скористався своїм правом на скликання зборів учасників Товариства у відповідності до статті 61 Закону та пункту 9.1.1. статуту Товариства, але ориганіл Статуту Товариства, затверджений протоколом № 1 від 18.05.2012, знаходиться у розпорядженні позивача. Даний факт також підтверджується тим, що на вимогу суду поставлену за ухвалою від 08.10.2019, було витребувано оригінал статуту ТОВ "Бобрик" за 2012 рік, та у судовому засіданні від 24.10.2019 оригінал цього статуту було надано представником позивача для огляду, що зафіксовано протоколом судового засідання. Таким чином, при вирішенні питання про виключення позивача зі складу учасників Товариства було дотримано вимоги Закону та статуту Товариства. За розглядом третього питання порядку денного зборів 12.12.2017 вирішено: виключити ОСОБА_1 зі складу Учасників Товариства за невиконання обов`язків Учасника Товариства, передбачених ст. 7.2., ст. 7.3. Статуту Товариства, на підставі пункту 7.5. Статуту Товариства, в якому зазначено, що Учасник Товариства, що систематично не виконує свої обов`язки щодо Товариства або перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства може бути виключений з Товариства, при цьому учасник, що виключається з Товариства, у голосуванні участі не бере, та статті 64 Закону України "Про господарські товариства", який діяв під час спірних правовідносин, якою передбачено, що Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Колегія суддів також зазначає, що звернення позивача до правоохоронних і судових органів не можуть бути враховані як такі, що перешкоджають досягненню підприємством своїх цілей. В той же час, наявність конфлікту між учасниками не є підставою для ухилення учасником виконання положень діючого корпоративного законодавства та Статуту товариства. Між тим, позивач не надав належних та допустимих доказів в розумінні приписів статтей 73-76 ГПК України на підтвердження перешкод з боку іншого учасника щодо участі у зборах. Основним доводом скаржника є те, що його участь у зборах акціонерів є його правом, а не обов`язком. Колегія суддів з цього приводу вважає необхідним зазначити наступне. Ставши учасником господарсього товариства особа отримує, як права так і обов`язки, виконання яких є необхідною умовою нормального функціонування товариства й досягнення поставлених перед ним цілей. Право не можна виокремлювати від кореспондуючого йому обов`язку, воно позбавлено сенсу, якщо йому не відповідає обов`язок. Перелік основних обов`язків учасників господарських товариств міститься в ст. 11 Закону «Про господарські товариства» і ст. 117 Цивільного кодексу України, а також у Статуті товариства, серед яких, додержуватися установчих документів товариства й виконувати рішення загальних зборів; виконувати свої зобов`язання перед товариством; не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність тощо. Оскільки відносини, які виникають між учасником і товариством мають особливий характер, є корпоративними, то якщо учасник не виконує покладені на нього обов`язки, до нього може застосовуватись особлива міра відповідальності - виключення з такого товариства. В даному випадку, вступивши в корпоративні відносини, в п. 7.3 Статуту учасники передбачили, що вони зобов`язанні безпосередньо приймати участь в поточній діяльності товариства, також особисто або через свого представника приймати участь у зборах учасників. В п. 7.5 Статуту сторони передбачили наслідки порушення їх обов`язків, зокрема зазначено, що учасник товариства, що систематично не виконує свої обов`язки або перешкоджає своїми діями досягнення цілей товариства може бути виключений з товариства. Пунктом 2.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" (далі - Постанова) визначено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: - невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Пунктом 2.25 Постанови встановлено, що згідно з положеннями частини п`ятої статті 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів ТОВ чи ТДВ учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Наведені норми законодавства вказують на те, що обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний). Наведене в сукупності свідчить, що загальні збори учасників Товариства були скликані та проведені з дотриманням законодавства та статуту Товариства, рішення загальних зборів Товариства, оформлені протоколом від 12.12.2017 № 44, відповідають нормам законодавства, та позивача не було позбавлено можливості взяти участь у загальних зборах, призначених на 12.12.2017. На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем наявності підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик", яке оформлене протоколом №44 від 12.12.2017, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. Посилання позивача на недотримання судом першої інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.01.2019 у справі №910/21591/16, колегія суддів відхиляє, враховуючи те, що обставини даної справи та справи №910/21591/16 не є тотожними. Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржником не наведено. Водночас, зазначаючи про порушення судом норм процесуального та матеріального права, скаржник фактично вдається до заперечення обставин, установлених судом першої інстанції під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої цим судом оцінки доказів і аналогічних доводів у справі. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03 від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Всім встановленим обставинам, які мають значення для правильного вирішення спору надана належна правова оцінка. Відтак, усі інші доводи та міркування скаржників, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду першої інстанції. Проаналізувавши текст оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про вмотивованість судового рішення, враховуючи, що доводи та аргументи сторін були почуті, судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується його рішення, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації"). У справі, що розглядається, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Судові витрати. Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника. Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі №910/10463/18.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 21.08.2020. Головуючий суддя В.А. Корсак Судді О.В. Попікова О.О. Євсіков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»