Постанова 4855 № 640/5916/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5916/20 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 серпня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Сорочка Є.О. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Міністерства оборони України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить суд: - визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича від 24.02.2020 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №60148263. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова про накладення штрафу прийнято без перевірки виконання боржником рішення у добровільному порядку. При цьому, відповідачем постанову про відкриття виконавчого провадження на адресу позивача надіслано не було, чим позбавило боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів, як це передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020 року адміністративний позов Міністерства оборони України задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича від 24.02.2020 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №60148263. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом при вирішенні справи допущено порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки не враховано, що відповідно до частини 4 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, що не було зроблено позивачем. Позивач не скористався своїм право на подання відзиву на апеляційну скаргу. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України). У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 року зобов`язано Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський 6; код ЄДРПОУ 00034022) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден.номер НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. включно. 19.08.2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №826/17010/18 видано виконавчий лист. На підставі заяви ОСОБА_1 (далі також - стягувач) від 17.09.2019 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. від 26.09.2019 року відкрито виконавче провадження №60148263 з метою примусового виконання виконавчого листа від 19.08.2019 року №826/17010/18. Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. від 24.02.2020 року на боржника накладено штраф на користь держави в розмірі 5100 грн. Не погоджуючись з прийняттям постанови про накладення штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено виконання рішення суду від 12.03.2019 року у справі №826/17010/18 у добровільному порядку, що дає підстави вважати, що державним виконавцем взагалі не вчинялося жодних дій для перевірки виконання боржником рішення суду, що призвело до необґрунтованого винесення оскаржуваної постанови від 24.02.2020 року про накладення штрафу. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного. Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року N 1404-VIII (надалі - у редакції чинній на час прийняття спірної постанови, Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону N 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 18 названого Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом N 1404-VIII заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Водночас, з матеріалів виконавчого провадження №60148263 вбачається, що виконавче провадження №60148263 відкрито постановою державного виконавця 26.09.2019 року, оскаржувану постанову про накладення штрафу винесено державним виконавцем 24.02.2020 року, майже через п`ять місяців після відкриття виконавчого провадження. При цьому, постанова про накладення штрафу є своєрідним примусовим заходом для боржника, тому така постанова має бути вмотивованою. Колегією суддів встановлено, що з мотивувальної частини постанови державного виконавця від 24.02.2020 року про накладення штрафу вбачається, що державним виконавцем зазначено, що «Станом на 24.02.2020 року боржником не надано документального підтвердження виконання рішення суду, а також не повідомлено про поважні причини такого невиконання». Доказів щодо вчинення відповідачем будь-яких активних дій з примусового виконання рішення за виконавчим провадженням №60148263 матеріали справи не містять, зокрема, відсутні докази перевірки державним виконавцем факту виконання рішення суду, причин такого невиконання у боржника не з`ясовано. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що частиною п`ятою статті 18 Закону №1404 передбачено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення. Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 року зобов`язано Міністерство оборони України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. включно. При звернення до суду з даним позовом Міністерством оборони України до позовної заяви надано копію Списку осіб по відомості №858 19282 від 08.08.2019 року про зарахування коштів грошового забезпечення на банківські картки, а саме суми в розмірі 5 551,34 грн. на банківську картку ОСОБА_1 за № НОМЕР_2 та копію листа начальника управління організаційного та соціальних виплат Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 09.08.2019 року за вих.№1234/1086 на запит ОСОБА_1 щодо виконання у добровільному порядку рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 року №826/17010/18 (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 року), яким повідомлено стягувача, що кошти будуть перераховані на картковий рахунок останнього, відкритий у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк «Укрексімбанк». Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи свідчать про те, що рішення суду від 12.03.2019 року №826/17010/18 Міністерством оборони України виконано у добровільному порядку. Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону N 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Окрім того, рішення суду від 12.03.2019 року №826/17010/18 Міністерством оборони України виконано у добровільному порядку ще до прийняття спірної постанови про накладення на позивача штрафу, що свідчить про безпідставне прийняття державним виконавцем такої постанови. Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги та залишення суду першої інстанції без змін, судові витрати відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України не підлягають перерозподілу та відшкодуванню. Керуючись ст. ст. 229, 243, 244, 250, 287, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина Судді: Л.О. Костюк Є.О.Сорочко