Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/1187/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1187/20 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 серпня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Федотова І.В.,Сорочка Є.О. за участю секретаря Муханькової Т.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку та зменшення розміру пенсії позивачу без врахування стажу за індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати 3.72979 та щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стажу 20 років; зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 3.72979 та зобов`язати провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стажу 20 років. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав. Як убачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж позивача складає 49 років 6 місяців 12 днів, в тому числі по Списку №1-4 роки 2 місяці 14 днів. Загальний стаж складає 53 роки 6 місяців 12 днів. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,53500. З 01.12.2019 року розмір пенсії позивача становить 9144,04 грн., а саме: -8514,16 грн. - основний розмір пенсії (15915,16 грн.*0,53500).При цьому розмір заробітної плати (15915,16 грн.) розрахований наступним чином: 3764,40 грн.(розмір середньої заробітної плати в Україні)*1,17*3,61351 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача); -458,64 грн.- доплата за понаднормовий стаж 28 років (1638*28%); -170,82 грн.-щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, що належать до 2 категорії, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вважаючи, вказаний перерахунок невірним, позивач звернувся до відповідача із заявою від 12.02.2020 року. У листі від 16.03.2020 року №569-519/К-02/8-2500/20 відповідач зазначив, що запропонований позивачем розрахунок пенсії застосовувати недоцільно, оскільки розмір пенсії буде нижчий за той, який він отримує натепер. Позивач не погоджуючись з такою відмовою відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом № 796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення. Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України вказаного Закону право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку. У зв`язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в пункті 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ. Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Згідно ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсіонерам надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в пенсійному органі та отримує пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Як зазначено вище для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення пенсій за понад встановлений необхідний розмір стажу роботи, має пільговий характер, зокрема щодо тривалості (розміру) такого стажу і величини, з якої проводиться розрахунок збільшення пенсії, як це встановлено частиною другою статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Суд першої інстанції правильно зазначив, що оскільки позивачу призначено пенсію за віком, в тому числі на умовах встановлених спеціальним законом, а саме Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то і збільшення пенсії за понад встановлений розмір страхового стажу можливий на підставі спеціальної норми ч. 2 ст. 56 цього Закону. В даному випадку, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2, а тому на нього розповсюджується дія ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Аналогічний висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №560/675/17 (К/9901/684/17). З матеріалів справи вбачається, що відповідач визначав позивачу доплату за понаднормовий стаж та страховий стаж, який становить за документами пенсійної справи 49 років 6 місяців 12 днів (врахований по 30.06.2016 року), у тому числі до стажу роботи зараховано за Списком №1- 4 роки 2 місяці 14 днів, чим підтвердив право позивача на виплату за частиною другою статті 56 Закону № 796-ХІІ. Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. Отже, перерахунок пенсії слід проводити з дати звернення позивача до відповідача із заявою про обрання умов, норм і порядку пенсійного забезпечення відповідно до Закону № 796-ХІІ та перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням положень частини четвертої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Спірними правовідносинами у цій справі є відмова відповідача здійснювати розрахунок із застосуванням ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII, виходячи із заробітку, з якого обчислюється пенсія. Судом встановлено, що з 01.12.2019 року пенсія позивачу обчислена із загального страхового стажу 54 роки 6 місяців 12 днів, коефіцієнт стажу 0,53500 та заробітної плати, визначеної за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.03.2008 та складає 15915,16 грн. У той час, ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII передбачено, що пенсія жінкам збільшується на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку. Таким чином, розмір пенсії обчислюється виключно із заробітної плати, яка враховується при визначенні розміру пенсійної виплати. Як зазначалось вище та не заперечується апелянтом, позивачу проведено обчислення пенсії з показників за 2014, 2015 та 2016 роки х1,17 х3,61351 з індивідуального коефіцієнта заробітної плати. Водночас, з особового рахунку позивача вбачається, що станом на час визначення розміру пенсійної виплати індивідуальний коефіцієнт заробітної плати складав 3.72979. Вказані обставини свідчать про те, що пенсія позивача не обчислюється відповідачем, виходячи із середньомісячної заробітної плати, з якої визначено розмір пенсійної виплати, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не підлягає задоволенню, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321,322 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: І.В. Федотов Є.О. Сорочко