Постанова Черкаський апеляційний суд № 711/2409/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/904/20Головуючий по 1 інстанції Справа №711/2409/20 Категорія: на ухвалу Демчик Р.В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 серпня 2020 рокум. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 ; представник позивача: Кучер Юлія Вікторівна ; відповідач: ОСОБА_3 ; особа, яка подає апеляційну скаргу: представник ОСОБА_1 - адвокат Кучер Юлія Вікторівна розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кучер Юлії Вікторівни на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 квітня 2020 року у справі за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Кучер Юлії Вікторівни про забезпечення позову до подання позовної заяви, в с т а н о в и л а: У квітні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кучер Ю.В.звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просила накласти арешт та заборонити будь-яким особам укладати угоди стосовно майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, а саме щодо наступних транспортних засобів: автомобіля RENAULT PREMIUM 430.19T, 2011 року випуску, власником якого зазначений ОСОБА_3 ; автомобіля DAF XF 105.410, 2009 року випуску, власником якого зазначений ОСОБА_3 ; автомобіля AUDI A4, 2015 року випуску, власником якого зазначений ОСОБА_3 ; автомобіля BMW X5, 2007 року випуску, власником якого зазначений ОСОБА_3 ; автомобіля SCHMITZ S01, 2006 року випуску, власником якого зазначений ОСОБА_3 ; автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, 2015 року випуску, власником якого зазначений ОСОБА_3 ; автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, 2014 року випуску, власником якого зазначений ОСОБА_3 ; автомобіля SUBARU FORESTER, 2014 року випуску, власником якого зазначена ОСОБА_1 . Заява мотивована тим, що заявник має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, що є об`єктом права спільної сумісної власності, зокрема вищезазначених автомобілів. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 квітня 2020 року заяву представника заявника адвоката Кучер Ю.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви повернуто заявнику. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Кучер Ю.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 квітня 2020 року, а справу направити для продовження розгляду заяви про забезпечення позову до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в заяві про забезпечення позову вказано відомості про особу відповідача ОСОБА_3 із відомими заявнику особистими даними останнього. Відповідно до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України (який був чинним з 02 квітня 2020 року по 16 липня 2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами та доповненнями, та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 05 травня 2020 року задоволено клопотання ОСОБА_3 та продовжено йому строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу на строк дії карантину. Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України (який набрав чинності з 17 липня 2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України № 731-ІХ від 18 червня 2020 року визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Закон України № 731-ІХ від 18 червня 2020 року набрав чинності 17 квітня 2020 року, тому процесуальні строки, які були продовжені Законом України № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються 06 серпня 2020 року. ОСОБА_3 із дати постановлення ухвали (копію якої він отримав 12 травня 2020 року) про продовження йому строку на подання відзиву на апеляційну скаргу по даний час відзив на апеляційну скаргу не подав. Враховуючи строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, визначені статтею 371 ЦПК України, колегія суддів вважає, що неподання відзиву протягом трьох місяців є затягуванням розгляду справи, тому вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із наступних підстав. Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Повертаючи заяву заявникові, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у заяві про забезпечення позову, в порушення вимог частини 2 статті 151 ЦПК України, не зазначено відомості про особу, яка може отримати статус учасника справи. Проте, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може з огляду на наступне. Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першому протоколі та протоколах № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першому протоколі та протоколах № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі Конвенція). Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по-батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику (частина 2 статті 151 ЦПК України). Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (частина 10 статті 153 ЦПК України). Зі змісту заяви, поданої представником ОСОБА_1 видно, що в ній містяться дані про особу, яка може отримати статус відповідача у справі ОСОБА_3 із зазначенням його місця реєстрації, реєстраційного номеру облікової картки платника податків та контактного номеру телефону (а.с. 1 зворот). Отже у поданій заяві зазначено відомості про конкретну особу, яка може отримати статус учасника справи, а саме відповідача у даній справі. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Таким чином, заява містила достатню інформацію щодо особи, яка може отримати статус учасника справи, як того вимагає стаття 151 ЦПК України, а в разі необхідності питання щодо недостатності інформації могло бути вирішене судом шляхом виклику заявника для надання пояснень або додаткових доказів. Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Кучер Ю.В. про забезпечення позову з порушенням норм процесуального права, оскільки подана нею заява відповідає вимогам статті 151 ЦПК України. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції формалізовано підійшов до перевірки відповідності зазначеної заяви вимогам частини другої статті 151 ЦПК України. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 374, 379, 381, 384 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кучер Юлії Вікторівни - задовольнити. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 квітня 2020 року у справі за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Кучер Юлії Вікторівни про забезпечення позову до подання позовної заяви, скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України. Судді