Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/2057/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 серпня 2020 року м.Дніпросправа № 160/2057/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у справі № 160/2057/20 (суддя Верба І.О.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_2 (далі - позивач) задоволено: - визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (далі - відповідач) щодо невиплати заборгованості державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства І групи, у тому числі надбавки за догляд, ОСОБА_3 за період з 01.01.2018р. по 30.11.2019р.; - зобов`язано відповідача виплатити ОСОБА_1 , як опікуну недієздатної ОСОБА_3 , заборгованість державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства І групи, у тому числі надбавки за догляд, за період з 01.01.2018р. по 30.11.2019р. в сумі 69 648,70 грн. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року та ухвалите нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що допомога ОСОБА_3 була призначена з 01.06.2016 та довічно, однак при відвідуванні заявниці за результатами обстеження факту проживання/перебування за зазначеною адресою не встановлено, заявниця або її представник до управління не з`явились, інформація щодо перетину кордону відсутня, заяв на тривалий виїзд або зміну адреси не подано. З урахуванням невиконання вимог управління з 01.01.2018 було припинено виплату допомоги по інвалідності та допомоги на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг як внутрішньо переміщеній особі. Вимоги позивача стосовно виплати нібито недоотриманої допомоги за період з 01.01.2018 по 30.11.2019 є безпідставними, оскільки за цей період жодного звернення з приводу виплати допомоги від позивачки чи її опікуна не надходило, хоча вони були освідомлені про неотримання соціальних виплат. Даний факт свідчить про те, що ОСОБА_3 разом зі своєю матір`ю, яка за життя була її опікуном, весь спірний період перебували за межами м. Павлоград або навіть повернулись на постійне місце проживання у м. Донецьк, де і померла ІНФОРМАЦІЯ_1 опікун ОСОБА_3 ОСОБА_4 . Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю з дитинства першої А групи, потребує постійного стороннього догляду та нагляду, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 284255 від 08.12.2011. Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 14.06.2013 задоволено заяву ОСОБА_4 , визнано ОСОБА_2 недієздатною, встановлено над ОСОБА_2 опіку та призначено опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно довідок від 15.06.2016 № 1216006251, № 1216006249 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 та її опікун ОСОБА_4 проживали, зареєстровані у АДРЕСА_1 , та перемістились з тимчасово окупованої території з району проведення антитерористичної операції в АДРЕСА_2 . З 01.06.2016 ОСОБА_3 та її опікун ОСОБА_4 перебували на обліку в Управлінні соціального захисту населення Павлоградської міської ради як особа. Рішенням Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 20.06.2016 призначено ОСОБА_3 з 01.06.2016 та довічно соціальну допомогу у розмірі 1 130 грн, надбавку за догляд в сумі 847,50 грн, доплату 344,50 грн. За результатами планового відвідування заявниці за фактичним місцем проживання встановлено, що на момент проведення перевірки ОСОБА_3 відсутня за місцем реєстрації, залишено повідомлення, про що складено акт від 21.07.2017 обстеження матеріально-побутових умов сім`ї. Управлінням соціального захисту населення Павлоградської міської ради направлено на фактичну адресу проживання ОСОБА_3 рекомендований лист від 28.07.2017 за вих. № 2165/08 про необхідність протягом трьох робочих днів з`явитись до управління для проходження фізичної ідентифікації. У зв`язку із встановленням факту відсутності особи за місцем проживання, неявкою за рекомендованим листом, відсутністю інформації щодо перетину кордонів України з 01.01.2017 по 18.10.2017, відсутністю заяв на тривалий виїзд або зміну адреси, на засіданні Комісії з розгляду подання про призначення (відновлення) або про відмову у призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати та подання про припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Павлоградської міської ради, оформленого протоколом від 13.12.2017 № 32, вирішено припинити виплату соціальних виплат ОСОБА_3 . Розпорядженням Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 18.12.2017 № 603403 припинено виплату допомоги ОСОБА_3 з 01.01.2018. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.11.2019 у справі № 185/10010/19, яка набрала чинності 15.11.2019, задоволено заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та призначено його опікуном недієздатної ОСОБА_2 у зв`язку із смертю попереднього опікуна. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 померла у віці 78 років 03.09.2019, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юрївському районах та місту Павлограду ГТУЮ у Дніпропетровській області складено актовий запис №

791. Згідно довідки від 04.12.2019 № 1216-5000241099 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 проживала та зареєстрована у АДРЕСА_1 , та перемістились з тимчасово окупованої території з району проведення антитерористичної операції в АДРЕСА_2 . 05.12.2019 за вх. № 21094 ОСОБА_1 подано заяву про призначення соціальної допомоги інваліду з дитинства першої групи. Рішенням Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 17.12.2019 призначено ОСОБА_3 з 05.12.2019 та довічно соціальну допомогу у розмірі 1 638 грн, надбавку на догляд в сумі 1 228,50 грн, доплату 498,10 грн. 14.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради із заявою, у якій просив: - повідомити про існуючу суму заборгованості по державній допомозі інвалідам, яку не отримала недієздатна ОСОБА_3 із зазначенням періоду заборгованості та суми заборгованості; - здійснити нарахування та виплату державної соціальної допомоги інвалідам у повному обсязі; - надати пояснення щодо підстав невиплати заборгованості по допомозі та надати повну відповідь на поставлені питання. 23.01.2020 за вих. № 5 у межах надання позивачу та її опікуну правової допомоги адвокатом ОСОБА_5 подано адвокатський запит до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради із переліком питань щодо того чи перебуває ОСОБА_3 на обліку і коли була взята на облік вперше; який вид державної соціальної допомоги їй був призначений; чи здійснювались виплати допомоги з 2014 року по теперішній час; з якого часу виплата допомоги була припинена та у зв`язку із чим; з якого часу виплата допомоги була відновлена; який розмір становить не нарахована та не виплачена державна соціальна допомога. Управлінням соціального захисту населення Павлоградської міської ради надано відповідь на заяву ОСОБА_6 від 24.01.2020 за вих. № 64/08 та на адвокатський запит від 24.01.2020 за вих. № 64/08, у яких зазначено підстави припинення виплати соціальної допомоги ОСОБА_3 з 01.01.2018, зазначено, що недонарахована та невиплачена сума допомоги за період з 01.01.2018 по 30.11.2019 складає 69 648,70 грн, про що надано відповідну довідку від 22.01.2020 №

35. Додатково Управлінням зазначено, що відповідно до пункту 15 Порядку орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Інформація про наявність такого порядку в Управління відсутня. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 інтересах недієздатної ОСОБА_3 звернувся з даним позовом. Суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність дій відповідача, з огляду на що позов задовольнив. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» від 16.11.2000 № 2109-IIІ (далі - Закон № 2109-IIІ), "Порядком надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України Міністерства фінансів України Міністерства охорони здоров`я України від 30.04.2002 № 226/293/169 (далі - Порядок № 226), "Порядком призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" та "Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №

365. Законом № 2109-IIІ відповідно до Конституції України гарантовано особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму. Статтею 1 Закону № 2109-IIІ визначено, що право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім`ї та дітей, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю. Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз`ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу. Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи (частина перша статті 4 Закону № 2109-IIІ). Частинами першою, другою статті 8 Закону № 2109-IIІ заява про призначення державної соціальної допомоги подається особою з інвалідністю з дитинства до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання. Заява про призначення державної соціальної допомоги особі з інвалідністю I чи II групи, яку визнано недієздатною, а також на дитину з інвалідністю подається одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником за місцем свого проживання. Відповідно до статті 12 Закону № 2109-IIІ суми державної соціальної допомоги, призначені, але не витребувані своєчасно одержувачем без поважних причин, виплачуються за минулий час не більш як за 12 місяців перед зверненням за її одержанням. Суми державної соціальної допомоги, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує державну соціальну допомогу, або через неможливість отримання цих сум особою з інвалідністю чи її офіційним представником з поважних причин (поважною причиною є перебування особи з інвалідністю на лікуванні, інші причини, які фізично унеможливлювали своєчасне витребування призначених сум державної соціальної допомоги, або інші об`єктивні обставини, коли особа з інвалідністю чи її батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники не могли звернутися за їх отриманням), виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата державної соціальної допомоги за минулий час здійснюється виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого на момент її виплати, з компенсацією за несвоєчасну її виплату. Невиплату або відмову у виплаті державної соціальної допомоги за минулий час може бути оскаржено у судовому порядку відповідно до закону. Згідно частини третьої статті 14 Закону № 2109-IIІ при зміні одержувачем державної соціальної допомоги місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідною місцевою державною адміністрацією за новим місцем проживання. Виплата державної соціальної допомоги продовжується з того часу, з якого вона була припинена за попереднім місцем проживання. Положеннями статті 16 визначено, що покриття витрат на виплату державної соціальної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. У Державному бюджеті України статті видатків на надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю є захищеними і фінансуються у першочерговому порядку. Аналогічні за змістом положення містить Порядок № 226, який розроблений відповідно до Закону № 2109-IIІ і визначає умови призначення та порядок надання і виплати: державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю віком до 18 років; надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю віком до 18 років; допомоги на поховання особи з інвалідністю з дитинства та дитини з інвалідністю віком до 18 років. Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб. Абзацом першим частини першої статті 1 Закону № 1706-VII встановлено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Згідно до пункту 1 "Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 (далі - Порядок № 509) довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Пунктом 2 Порядку № 509 встановлено, що для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи). Пунктом 6 Порядку № 509, зокрема, встановлено, що довідка діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. За правилами статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. "Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до "Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (пункт 2 цього Порядку). Соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування (пункт 4 цього Порядку). Для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування (пункт 5 цього Порядку). Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви про призначення (відновлення) соціальних виплат надсилає запит про отримання електронної справи отримувача соціальної виплати до державного підприємства "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України", який протягом п`яти робочих днів з дня отримання такого запиту надсилає відповідну електронну справу до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (пункт 6 цього Порядку). Для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи (пункт 7 цього Порядку). За результатами проведення перевірки структурним підрозділом з питань соціального захисту населення складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за формою, встановленою Мінсоцполітики, який підписується всіма повнолітніми внутрішньо переміщеними особами та у визначених законодавством випадках - їх законними представниками, а також представниками структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (пункт 8 цього Порядку). Під час обстеження матеріально-побутових умов сім`ї представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення інформує внутрішньо переміщених осіб про їх обов`язок у десятиденний строк письмово повідомляти про зміну фактичного місця проживання/перебування структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за новим фактичним місцем проживання/перебування, а також про наслідки невиконання такого обов`язку (пункт 9 цього Порядку). У разі відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім`ї та надає внутрішньо переміщеній особі письмове повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з дати складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї з`явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації (пункт 9-1 цього Порядку). Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дня складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї (крім осіб, зазначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку) та отримання електронної справи отримувача соціальної виплати вносить на розгляд комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - комісії), подання про призначення (відновлення) або про відмову в призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати (абзац перший пункту 10 цього Порядку). За результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї або інших документів, визначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати (пункт 12 цього Порядку). Комісія, крім підстав відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати, передбачених законодавством, може відмовити заявникові у призначенні (відновленні) такої виплати в разі його відсутності за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати (пункт 13 цього Порядку). Орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України (пункт 15 цього Порядку). "Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, визначено механізм здійснення контролю за проведенням виплати внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж одного разу на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за формою, встановленою Мінсоцполітики. Якщо в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб є інформація щодо проходження особою фізичної ідентифікації в публічному акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України", чергова перевірка у відповідному періоді не проводиться (пункт 2 цього Порядку). Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення його керівником про проведення перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи або з дня отримання інформації від органів, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 4 цього Порядку, проводить таку перевірку із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї з урахуванням положень пунктів 8 і 9 "Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №

365. За результатами такої перевірки структурний підрозділ з питань соціального захисту населення готує подання про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальних виплат до комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утвореної районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - комісія) (пункт 5 цього Порядку). За відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім`ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з`явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації. Представник робочої групи протягом одного робочого дня передає акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення (пункт 6 цього Порядку). У разі коли внутрішньо переміщена особа протягом трьох робочих днів не з`явилася до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, такий підрозділ надсилає їй рекомендованим листом повторне повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з`явитися для проходження фізичної ідентифікації. Водночас структурний підрозділ з питань соціального захисту населення робить запит до Держприкордонслужби щодо виїзду внутрішньо переміщеної особи за кордон, на тимчасово окуповану територію України або до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (пункт 7 цього Порядку). Держприкордонслужба протягом п`яти робочих днів безоплатно подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення на його запит інформацію про виїзд внутрішньо переміщеної особи за кордон, на тимчасово окуповану територію України або до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, із зазначенням кількості днів такої відсутності протягом 90 днів, які передують даті подання відповідного запиту (пункт 8 цього Порядку). Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення вносить на розгляд комісії протягом трьох робочих днів з дня надходження інформації, зазначеної у пункті 8 цього Порядку, та відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї подання про припинення соціальної виплати (пункт 10 цього Порядку). Комісія протягом п`яти календарних днів розглядає подання про припинення соціальних виплат та приймає відповідне рішення (пункт 11 цього Порядку). Згідно пункту 12 цього Порядку соціальні виплати припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення та орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії припиняє соціальні виплати з місяця, що настає за тим, у якому прийнято відповідне рішення (пункт 14 цього Порядку). Поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі, припинених відповідно до підпункту 2 пункту 12 цього Порядку, здійснюється за рішенням комісії, прийнятим на підставі подання структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, що внесене разом з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї (пункт 15 цього Порядку). Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. З матеріалів справи вбачається, що нарахування та виплата соціальної допомоги позивачу поновлена з 01.12.2019, при цьому ОСОБА_3 не нараховані суми допомоги за період з 01.01.2018 по 30.11.2019 у розмірі 69 648 грн виплачені не були. Відповідач не заперечує про наявність заборгованості перед позивачем за період з 01.01.2018 по 30.11.2019, однак зазначає, що така заборгованість виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, який на теперішній час відсутній. Проте, згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Частиною третьою статті 12 Закону № 2109-IIІ та пунктом 4.10 Порядку № 226 визначено виплату державної соціальної допомоги за минулий час, зокрема її обсяги, та зазначено, що невиплату або відмову у виплаті державної соціальної допомоги за минулий час може бути оскаржено у судовому порядку відповідно до закону. Жодних змін до Закону № 2109-IIІ з приводу особливостей виплати заборгованості по державній соціальній допомозі особам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не приймалось. Колегія суддів вважає законним та обґрунтованим рішення суду першої інстанції, який відновив порушені права позивача на отримання допомоги у повному обсязі. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у справі № 160/2057/20 - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак