Постанова 4854 № 420/2970/20
від 18.08.2020 ·П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2970/20 Категорія: 109020000 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В. Час і місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Лук`янчук О.В. суддів - Бітова А. І. - Ступакової І. Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Южненської міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Южненської міської ради, в якому просить: визнати протиправними дії Южненської міської ради щодо прийняття рішення № 1701-УІІ від 05.03.2020 року та зобов`язати раду надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража площею 0,01 га на території Южненської міської ради. 22.06.2020 до суду від ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач збільшив позовні вимоги та заявив вимогу про визнання протиправними дій Южненської міської ради та скасування рішення № 1701-УІІ від 05.03.2020 та рішення № 1691-УІІ від 05.03.2020 року "Про затвердження проекту змін до детального плану території мікрорайону № 1.6 м. Южного Одеської області". Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог до Южненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 1691-УІІ від 05.03.2020 "Про затвердження проекту змін до детального плану території мікрорайону № 1.6 м. Южного Одеської області" залишено без розгляду. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, недоведеність обставин справи, які суд визнав встановленими, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за приписами ст. 47 КАС України залишення заяви без розгляду не передбачено. При цьому вказує, що відповідач приймаючи рішення № 1701-УІІ від 05.03.2020 року, як на підставу правомірності своїх дій посилався на рішення № 1691-УІІ від 05.03.2020 року, а отже наявна спільність предмету позову. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.311 КАС України, враховуючи достатність доказів для її вирішення. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог. При цьому вказав, що оскільки до заяви про збільшення розміру позовних не додано доказів направлення її копії та доданих до неї документів іншим учасниками справи, остання не підлягає прийняттю до розгляду згідно з ч. 7 ст. 47 КАС України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 47 КАС позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. За змістом частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист Пунктом 1 частини другої статті 172 КАС передбачено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача. Відповідно до частини першої статті 172 КАС в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (пункт 23 частини першої статті 4 КАС). Отже, правила об`єднання позовних вимог дозволяють вирішення у межах однієї справи позовних вимог одного й того самого позивача щодо рішень, дій чи бездіяльності одного й того самого суб`єкта владних повноважень, що виникли з одних і тих же підстав, за одних і тих же обставин, а також вимог, задоволення яких є безпосередньою підставою для задоволення інших вимог. Правила об`єднання позовних вимог підлягають також застосуванню при реалізації позивачем права на зміну предмету або підстав позову, збільшення розміру позовних вимог. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено колегією суддів зі змісту позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог, позивач звернувся з позовом до Южненської міської ради. Підставою для звернення до суду із даним позовом стала відмова надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража площею 0,01 га на території Южненської міської ради. При цьому уточнена позовна вимога про визнання протиправними дій Южненської міської ради та скасування рішення № 1701-УІІ від 05.03.2020 та рішення № 1691-УІІ від 05.03.2020 року "Про затвердження проекту змін до детального плану території мікрорайону № 1.6 м. Южного Одеської області" є незалежною позовною вимогою; в означених вимогах відсутня спільність предметів позову. Водночас, апелянт вказує, що відповідач приймаючи рішення № 1701-УІІ від 05.03.2020 року, як на підставу правомірності своїх дій посилався на рішення № 1691-УІІ від 05.03.2020 року, а отже наявна спільність предмету позову. Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки такі твердження не підтверджено жодними доказами, зокрема оскаржуване рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підстав для відмови про які зазначає апелянт не містить. Таким чином, не зважаючи на те, що позовні вимоги заявлені одним і тим же позивачем до одного і того ж відповідача, проте підстави їх прийняття є різними, а відтак суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про порушення правил об`єднання позовних вимог. Крім того, колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 47 КАС України встановлено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Крім цього, частиною 7 цієї статті передбачено, що у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Отже, оскільки до заяви про збільшення розміру позовних не додано доказів направлення її копії та доданих до неї документів іншим учасниками справи, та такі обставини не спростовано апелянтом, остання не підлягає прийняттю до розгляду згідно з ч. 7 ст. 47 КАС України про що вірно зазначено судом першої інстанції. Крім того, згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. В даному ж випадку судом першої інстанції правомірно вказано про порушення правил об`єднання вимог та порядку подачі заяви передбаченого ст. 47 КАС України, а відтак доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не впливають на висновки суду першої інстанції про неприйняття заяви про збільшення розміру позовних вимог з підстав зазначених вище та не є підставою для скасування вірного рішення. При цьому колегія суддів зауважує, що за результатом розгляду заяви судом першої інстанції право позивача на повторне звернення до суду з цими ж позовними вимогами не порушено та не позбавлено доступу до суду, оскільки передбачено звернення до суду з цими вимогами як у випадку повернення позову так і в випадку залишення без розгляду. За таких обставин, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог та порядку подачі заяви передбаченого ст. 47 КАС України, а отже рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315,316, 321, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 18 серпня 2020 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А.І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова