Постанова 4852 № 280/3169/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 280/3169/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., секретар судового засідання Лащенко Р.В. за участі представника позивача Фуклєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Запорізькій виробничий алюмінієвий комбінат» на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2020 р. (суддя Прасов О.О.) в справі № 280/3169/20 за позовом Акціонерного товариства «Запорізькій виробничий алюмінієвий комбінат» до Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління ДПС у Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство «Запорізькій виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - АТ «ЗАлК») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС), про визнання протиправним та скасування рішення «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу» № 6 від 11.04.2019 р. Позивачем подана до суду першої інстанції заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення коштів з рахунків АТ «ЗАлК» у банках (зокрема, але не виключно - з розрахункового рахунку Придніпровського виробничого управління ПАТ «ЗАлК», поточний рахунок НОМЕР_1 в ПАТ АБ «Укргазбанк»), яке здійснюється на підставі рішення № 6 від 11.04.2019 р. про погашення усієї суми податкового боргу, винесеного уповноваженою особою ГУ ДФС у Запорізькій області Шишкіною О.О., до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/3169/20. В обгрунтування заяви зазначає, що контролюючий орган повинен звернутися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Станом на час звернення до суду з позовом рішення суду про надання дозволу на реалізацію майна платника податків в рахунок погашення податкового боргу у відношенні АТ «ЗАлК» відсутні. Рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду по справах №280/3408/19 та №808/3344/16 контролюючому органу відмовлено у повному обсязі у задоволенні позовних заяв про надання дозволу на реалізацію майна платника податків (АТ «ЗАлК») в рахунок податкового боргу. Таким чином, рішення № 6 від 11.04.2019 р. є незаконним та передчасним, що виражено у недотриманні особливого порядку винесення, зокрема відсутності факту винесення судом рішення про надання дозволу на реалізацію майна платника податків в рахунок погашення податкового боргу. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2020 р. відмовлено у задоволенні заяви АТ «ЗАлК» про забезпечення позову. В апеляційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про задоволення заяви. Доводи апелянта повторюють підстави, зазначені заявником на обґрунтування заяви про забезпечення позову. Зокрема, вказує на очевидну протиправність рішення контролюючого органу № 6 від 11.04.2019 р., а також на те, що рішення прийнято відносно ПАТ «ЗАлК», тоді як з грудня 2018 р. найменуванням позивача є АТ «ЗАлК». Крім того, рішення не містить розміру податкового боргу, що підлягає стягненню, та періоду виконання. У відзиві на апеляційну скаргу третя особа просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги. В судовому засіданні представник заявника апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Інші особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представників відповідача та третьої особи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що матеріали позову та заяви про забезпечення позову не містять доказів відсутності у позивача податкового боргу. Позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову не наведено та не надано доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням. Рішення про погашення усієї суми податкового боргу № 6 від 11.04.2019 не є виконавчим документом та не є документом, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Рішення про погашення усієї суми податкового боргу №6 від 11.04.2019 не є предметом оскарження у судовому порядку, а, отже, його дія не може бути зупинена, як і не можуть бути зупинені дії, що випливають з цього рішення. Зважаючи на викладене, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову. Суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, з огляду на наступне. Судом встановлено, що рішенням № 6 від 11.04.2019 р., прийнятим уповноваженою особою ГУ ДФС у Запорізькій області Шишкіною О.О., вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу ПАТ «ЗАлК» шляхом стягнення коштів з рахунків у банках платника податків. Предметом оскарження в справі № 280/3169/20 є саме рішення № 6 від 11.04.2019 р. про погашення усієї суми податкового боргу. Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову. Видами забезпечення позову за приписами статті 151 КАС України є: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. При цьому забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України. Правова позиція з цього питання висловлена в постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування інституту забезпечення позову, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи. Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Судом не встановлено очевидних ознак протиправності рішення № 6 від 11.04.2019 р., стягнення коштів на підставі якого просить зупинити позивач, а протиправність такої постанови як індивідуального акту, який порушує права особи, стосовно якого прийнято таке рішення, може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Встановлення протиправності чи обгрунтованості рішення контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу як індивідуального акту потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів в судовому засіданні по справі. Доводи апелянта, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, ускладнить відновлення прав позивача, є безпідставними. Судом першої інстанції помилково зазначено, що рішення про погашення усієї суми податкового боргу не є виконавчим документом та не є документом, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, проте позивачем не надано доказів, а судом не встановлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам позивача, а також тому, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів. Зважаючи на те, що заявником не наведено переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, наявності фактичних обставин, з якими заявник пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали не вбачається. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Запорізькій виробничий алюмінієвий комбінат» на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2020 р. в справі № 280/3169/20 залишити без задоволення. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2020 р. в справі № 280/3169/20 за позовом Акціонерного товариства «Запорізькій виробничий алюмінієвий комбінат» до Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління ДПС у Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 17.08.2020 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18.08.2020 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко