Постанова 4857 № 1.380.2019.003480

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.003480 пров. № А/857/5527/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В. суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М. з участю секретаря судового засідання Федак С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року в справі №1.380.2019.003480 (суддя Качур Р.П., час ухвалення 12:27, повне судове рішення складено 27.03.2020, м. Львів) за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Львівського комунального підприємства «Старий Львів», до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: У серпні 2019 року Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Львівське комунальне підприємство «Старий Львів», в якому просила зобов`язати відповідача - власника квартири (нежитлової) АДРЕСА_2 за власні кошти привести підвальне приміщення пл. 31,1 кв.м під літ. ІХ у відповідність до технічного паспорта та документів, що підтверджують право власності, демонтувати вентиляційну трубу, самовільно влаштовану у підвальних приміщеннях та на дворовому фасаді будинку АДРЕСА_2 . Рішенням від 17 березня 2020 року Львівський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив повністю. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що усі дозвільні документи на облаштування кафе, влаштування системи вентиляції та інше, на які покликається відповідач, стосуються приміщення квартири АДРЕСА_3 загальною площею 65,7 кв.м та коморою у підвалі 6,0 кв.м. Натомість ОСОБА_1 придбав у 2017 році квартиру площею 103,7 кв.м, яка складається з трьох кімнат та кухні. А тому, як стверджує апелянт, висновок СЕС Галицького району м. Львова №56/02 від 30.05.2003 в частині влаштування вентиляції з витяжкою всіх викидів через повітропроводи з листової оцинкованої сталі, встановлені на зовнішніх стінах будинку зі сторони двору на висоті 2 м вище даху, стосуються лише приміщення площею 65,7 кв.м. До того ж, відповідно до ч. 2 пп. 5.33 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки» не допускається розташовувати витяжні шахти для викиду повітря із вбудованих приміщень перед вікнами квартир, а також прокладати повітроводи витяжної вентиляції вбудованих приміщень по фасадах житлового будинку. Таким чином, вимога позивача демонтувати вентиляційні труби на дворовому фасаді будинку 43 по вул. Бр. Рогатинців є законною, оскільки такі встановлені без належних на те дозволів. Крім того, влаштувавши у підвальному приміщенні кухню, відповідач втрутився в інженерні мережі, оскільки для функціонування кухні необхідне проведення інженерних мереж. Розміщення ж газовикристовуючого обладнання у підвальних приміщеннях відповідно до п.9.2 ДБНВ.2.5-20:2018 «Газопостачання» взагалі не допускається. З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи позивача про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального права. У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд встановив та матеріалами справи підтверджується наступне. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 172636558 від 04.07.2019 ОСОБА_1 є власником квартири (нежитлової) АДРЕСА_3 , загальною площею 103,7 кв.м (а.с. 11). 20.11.2017 ЛКП «Старий Львів» скерувало ОСОБА_1 попередження про необхідність зняти вентиляційно-витяжну систему, самовільно проведену в приміщення кафе по підвальних приміщеннях будинку АДРЕСА_2 (а.с. 12), на що листом від 05.12.2017 ОСОБА_1 повідомив, що кафе на АДРЕСА_2 існує більше 10 років, що там завжди були присутні всі необхідні комунікації (включно з вентиляцією), які проходили як усі будинкові комунікації всередині будинку у приміщеннях загального користування та в стінах будинку, що є спільною власністю мешканців. Також зазначив, що придбав кафе в 2017 року вже як діюче з усіма комунікаціями і необхідними дозволами (а.с. 13). 23.11.2017 ЛКП «Старий Львів» склало протокол № 179 за ст. 150 КУпАП щодо ОСОБА_1 , який самовільно перепланував приміщення із встановленням витяжної труби у кафе по підвальних приміщеннях будинку АДРЕСА_2 (а.с. 14). 11.01.2018 адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради розглянуто протокол № 179 та прийнято постанову № 06, якою на відповідача накладено штраф у розмірі 51 грн (а.с. 15). 24.04.2018 ЛКП «Старий Львів» скерувало ОСОБА_1 попередження про необхідність до 02.05.2018 демонтувати вентиляційну трубу з кухні приміщення кафе по загальному коридору підвалу та з подвір`я будинку АДРЕСА_2 , а також привести підвальне приміщення до попереднього стану (а.с. 16). Листом від 02.05.2018 ОСОБА_1 відповів на попередження, вказавши, що первинні вентиляційні системи, які були передбачені при будівництві будинку, не виконують свого функціонального призначення (а.с. 17). 02.05.2018 ЛКП «Старий Львів» склало протокол №31 за ст. 150 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , який як власник кафе по АДРЕСА_2 самовільно перепланував підвальне приміщення (літ. IX), площею 31.1 кв.м., під кухню та встановив вентиляційну трубу по фасаду будинку - у подвір`ї з І-ІІІ поверхи (а.с. 18). 15.05.2018 адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації ЛМР розглянуто протокол № 31 та прийнято постанову № 150, у якій зазначається, що ОСОБА_1 самочинно здійснив перепланування (як власник кафе) підвального приміщення (літ IX), площею 31,1 кв.м, під кухню та встановив вентиляційну трубу по фасаду будинку - у подвір`ї з І-ІІІ поверхи за адресою: АДРЕСА_2 , та накладено штраф у розмірі 51 грн (а.с. 19). 18.05.2018 на адресу Галицької районної адміністрації ЛМР надійшов пакет документів з ЛКП «Старий Львів» про самовільне перепланування приміщення та встановлення витяжної труби у кафе в будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1 для розгляду міжвідомчою комісією. Згідно з витягом із протоколу від 23.05.2018 на засіданні міжвідомчої комісії Галицького району м. Львова вирішили, що ОСОБА_1 - власнику квартири (нежитлової) АДРЕСА_3 за власні кошти слід привести підвальне приміщення пл. 31,1 кв.м (літ. ІХ) у відповідність до технічного паспорта та документів права власності, демонтувати вентиляційну трубу, самовільно влаштовану по підвальних приміщеннях та дворовому фасаді будинку АДРЕСА_2 (а.с. 21). 31.05.2018 розпорядженням голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 144 «Про самовільне перепланування підвального приміщення пл. 31,1 кв.м (літ. IX) та демонтаж вентиляційної труби по підвальних приміщеннях та дворовому фасаді будинку АДРЕСА_2 » відповідачу надано термін до 20.06.2018 за власні кошти привести до технічного паспорта та документів права власності, демонтувати вентиляційну трубу, самовільно влаштовану по підвальних приміщеннях та дворовому фасаді будинку АДРЕСА_2 (а.с. 22). 20.06.2018 ЛКП «Старий Львів» скерувало попередження ОСОБА_1 , у якому зазначається, що згідно з розпорядженням № 144 від 31.05.2018 відповідачу за власні кошти слід привести підвальне приміщення пл. 31,1 кв.м (літ. ІХ) у відповідність до технічного паспорта та документів права власності, демонтувати вентиляційну трубу, самовільно влаштовану по підвальних приміщеннях та дворовому фасаді будинку АДРЕСА_2 . У разі невиконання вказаного попередження документи будуть передані на розгляд суду. 18.07.2018 та 03.07.2019 ЛКП «Старий Львів» складено акти про те, що ОСОБА_1 , власник квартири (нежитлового приміщення) АДРЕСА_3 , не виконав вимоги розпорядження № 144 від 31.05.2018 (а.с. 24, 27). Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції керувався тим, що улаштування вентиляційної труби на дворовому фасаді будинку АДРЕСА_2 було здійснено у порядку, встановленому чинним на той момент законодавством, що підтверджується наявною у матеріалах справи дозвільною документацією; вентиляційна система, самовільно встановлена у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 , демонтована; перепланування приміщення по АДРЕСА_2 шляхом обладнання у підвальному приміщенні кухні не підтверджується матеріалами справи. Відтак, відсутні правові підставі для задоволення адміністративного позову. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирному будинку. Спільним майном багатоквартирному будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі та споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирному будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Частина 5 ст. 319 Цивільного кодексу України визначає, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. При цьому, в силу положень ч. 2 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Згідно з ч. 2 ст. 139 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Так, звертаючись з вимогою про демонтаж вентиляційної труби, самовільно влаштованої по підвальних приміщеннях та дворовому фасаду будинку АДРЕСА_2 , позивач вважає, що такі були встановлені всупереч закону, покликаючись при цьому на норми Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005. Проте, як правильно встановив суд першої інстанції, застосуванню підлягають нормативні положення, що діяли на момент виникнення відповідних правовідносин - отримання дозвільних документів на встановлення системи вентиляції. Так, згідно з Положенням про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Львова, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 01.02.2002 № 28 Про впорядкування розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах будинків на території м. Львова , забороняється розміщення та встановлення технічних елементів (пристроїв) з ушкодженням зовнішніх будівельних конструкцій і споруд, а також їх встановлення без відповідного дозволу. Положенням про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Львова заборонено встановлення пристроїв системи вентиляції на фасадах будинків (видимих чи невидимих зі сторони вулиць) без відповідного погодження. Відповідно до пп. 2.8.5 Положення технічними елементами (пристроями), що розміщуються ззовні на будівельних конструкціях житлової, громадської і виробничої забудови є пристрої та устаткування систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря. Самовільним встановленням технічних елементів (пристроїв) є встановлення технічних елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд без оформлення у встановленому порядку дозволу на їх розміщення та без дотримання вимог Положення (п. 2.2 Положення). Приписами п. 2.7, п. 4.2 вказаного Положення визначено, що дозвіл на встановлення технічних елементів (пристроїв) - це документ, виданий уповноваженим на це органом у порядку, передбаченому цим Положенням юридичній чи фізичній особі на розміщення технічного елемента (пристрою). Судами встановлено, що ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_3 06.01.2017, що підтверджується наявною у матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 172636558 від 04.07.2019 (а.с. 11). До придбання вказаного вище майна розпорядженням голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2 » № 291 від 01.04.2003 надано дозвіл на реконструювання квартири АДРЕСА_3 під заклад громадського харчування з влаштуванням дверного прорізу на місці віконного згідно з поданими проектними пропозиціями та заміну пічного опалення на газовий агрегат індивідуального опалення згідно з технічним заключенням ВАТ «Львівгаз» (а.с. 113). Висновком Санепідемстанції Галицького району м. Львова № 56/02 від 30.05.2003 погоджено робочий проект технологічного перепланування зазначеного приміщення для діяльності закладу громадського харчування у буд. АДРЕСА_2 (а.с. 86-88, 144-146). Згідно з п. 11 Висновку вентиляція є припливно-витяжною, приплив повітря передбачено природній, витяжку з обіднього залу, виробничих приміщень та мийної запроектовано механічну. Витяжні системи запроектовані роздільні, з витяжкою усіх викидів через повітропроводи з листової оцинкованої сталі, встановлених на зовнішніх стінах будинку зі сторони двору на висоті 2 м вище даху будинку. Рішення по опаленню та вентиляції відповідають СНИП 2.04.05.-91 та СНИП 11Л.8-71. Рішенням Управління архітектури та містобудування Львівської міської ради № 20/ф-259 від 23.07.2003 погоджено робочий проект реконструкції приміщення квартири АДРЕСА_3 під заклад громадського харчування (а.с. 79), на підставі якого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради надано дозвіл на виконання будівельних робіт № 272/63 від 24.07.2003 з реконструкції зазначеної квартири під заклад громадського харчування (а.с. 80). Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 452 від 07.05.2004 затверджено акт державної технічної комісії від 30.03.2004 про готовність до введення в експлуатацію закладу громадського харчування на АДРЕСА_4 з улаштуванням дверного прорізу на місці віконного (а.с. 81). Таким чином, на підставі наведених норм права та обставин справи, що підтверджуються належними доказами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що улаштування вентиляційної труби на дворовому фасаді будинку АДРЕСА_2 було здійснено у порядку, встановленому чинним на момент такого здійснення законодавством, що підтверджується наявною у матеріалах справи дозвільною документацією. Колегія суддів відхиляє покликання апелянта на те, що висновок Санепідемстанції Галицького району м. Львова № 56/02 від 30.05.2003 в частині влаштування вентиляції з витяжкою усіх викидів через повітропроводи стосується лише приміщення площею 62,7 кв.м, тоді як ОСОБА_1 є власником квартири загальною площею 103,7 кв.м. Так, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 172636558 від 04.07.2019 площа квартири змінилася внаслідок переобмірів та уточнення площ (а.с. 11). Зміна загальної площі відбулася за рахунок включення площі підвального приміщення, що відповідає технічному паспорту нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 32-35). Натомість згідно з робочим проектом технологічного перепланування закладу громадського харчування у буд. АДРЕСА_2 , погодженого висновком СЕС Галицького району м. Львова №56/02 від 30.05.2003, витяжку всіх викидів через повіртопроводи з листової оцинкованої сталі, встановлених на зовнішніх стінах будинку зі сторони двору, передбачено саме для приміщень обіднього залу, виробничих приміщень, мийної, тобто для приміщень першого поверху. А тому, зміна загальної площі приміщення за рахунок збільшення площі підвального приміщення жодним чином не вплинуло на облаштовану вентиляцію першого поверху через витяжні повітропроводи, як це було передбачено робочим проектом, погодженим вказаним вище висновком СЕС. Необґрунтованими вважає колегія суддів і покликання апелянта на ч.2 пп. 5.33 ДБН В.2.2.-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки», якими не допускається прокладати повітропроводи витяжної вентиляції вбудованих приміщень по фасадах житлового будинку, оскільки, такі затверджені Наказом Держбуду України від 18.05.2005 №80 та набрали чинності з 01.01.2006. Тобто, вказані норми вступили в дію пізніше, ніж було облаштовано систему витяжної вентиляції по зовнішніх стінах будинку, адже акт державної технічної комісії про готовність до введення в експлуатацію закладу громадського харчування в буд. АДРЕСА_2 затверджено рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.05.2004. Щодо відмови судом першої інстанції в задоволенні позову в частині вимоги привести підвальне приміщення у відповідність до технічного паспорта, необхідно вказати наступне. Згідно з п. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку (далі правила). Разом з цим, відповідно до підпункту 1.4.3 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005, до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Відповідно до ст. 152 Житлового кодексу виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується. З урахуванням викладеного, як підставно вказав суд першої інстанції, позивач не обґрунтував підстав вважати, що відповідачем здійснено перепланування приміщення на АДРЕСА_2 шляхом обладнання у підвальному приміщенні кухні. Більше того, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що це відповідач у відповіді на позовну заяву зазначив, що ним влаштовано кухню закладу громадського харчування у підвальному приміщенні. Разом з цим, підвальне приміщення за своїм призначенням є нежитловим, відтак, облаштування у ньому кухні, у свою чергу, не є переплануванням у розумінні Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №

572. Крім того, за змістом пункту 1.4.6 Правил № 76 підставами для зобов`язання власника нежилого у жилому будинку приміщення привести за свій рахунок це приміщення до попереднього стану є не будь-яке самовільне переобладнання або перепланування належного власнику нежитлового приміщення, а таке переобладнання або перепланування, наслідками якого є порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушення прав інших споживачів, у тому числі мешканців житлового будинку. Доказів наявності обставин, передбачених п.1.4.6 Правил, позивачем не подано. Зазначене підтверджується також актом обстеження технічного стану кафе-бару на АДРЕСА_2 від 17.05.2018, затвердженим директором ЛКП «Старий Львів», яким встановлено, що усі несучі конструкції будинку перебувають у задовільному стані (а.с. 20). З приводу рішення суду першої інстанції в частині відмови зобов`язати відповідача демонтувати встановлену у підвальному приміщенні вентиляційну трубу, оскільки така на час розгляду справи вже була демонтована, то таке в цій частині апелянт не оскаржував. Виходячи із встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість заявлених суб`єктом владних повноважень вимог, оскільки порушення, які послужили приводом для звернення до суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій. Наведені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року в справі №1.380.2019.003480 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 17.08.2020.