Постанова 4857 № 460/3837/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/3837/19 пров. № А/857/3546/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - суддя (судді) в суді першої інстанції - Дорошенко Н.О., справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення рішення - м. Рівне, дата складання повного тексту рішення 10 березня 2020 року, ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило про стягнення податкового боргу в сумі 31081,96 грн. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 31081,96 грн (тридцять одна тисяча вісімдесят одна гривня 96 коп.): податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів в сумі 21368,84 грн (двадцять одна тисяча триста шістдесят вісім гривень 84 коп.) на рахунок UA928999980000031115031517002 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012714, одержувач: УК у м.Рівному/Рівне/14070100; мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, в сумі 9713,12 грн (дев`ять тисяч сімсот тринадцять тисяч 12 коп.) на рахунок UA688999980000031310308517002 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012714, одержувач: УК у м.Рівному/Рівне/15010500. Рішення мотивоване тим, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, що є предметом розгляду у спірних правовідносинах, отримані відповідачем 10.05.2019 р. та у встановленому законом порядку ним не оскаржувались. На час розгляду справи відповідачем добровільно не сплачено суму податкового боргу, що зумовило звернення контролюючого органу до суду з даним позовом. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що жодних пояснень від позивача податковий орган не витребовував, а також інспектори, що проводили перевірку у позивача, не вимагали жодних підтверджуючих документів. В решті доводи апеляційної скарги зводяться до оскарження правомірності податкового повідомлення-рішення № 0057001304 від 08.05.2019 року, на підставі якого виник податковий борг, що є предметом розгляду у спірних правовідносинах. В зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, колегія суддів відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, станом на 01.09.2019 за ОСОБА_1 рахувався податковий борг на загальну суму 31081,96 грн, а саме: 21368,84 грн - податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів; 9713,12 грн - мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності (а.с.5-7, 9-10). Податковий борг з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів в сумі 21368,84 грн виник на підставі: податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 08.05.5019 №0005701304 (а.с.12), яким відповідачу збільшено грошове зобов`язання на суму 18783,78 грн (15027,02 грн - за податковим зобов`язанням, 3756,76 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами));залишку пені в сумі 2585,06 грн (а.с.9). Борг з мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, в сумі 9713,12 грн виник на підставі: податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 08.05.5019 №0005711304 (з.б.а.с.12), яким відповідачу збільшено грошове зобов`язання на суму 8538,09 грн (6830,47 грн - за податковим зобов`язанням, 1707,62 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)); залишку пені в сумі 1175,03 грн (а.с.10). З метою погашення податкового боргу ГУ ДФС у Рівненській області для ОСОБА_1 було сформовано та надіслано податкову вимогу форми "Ф" від 05.06.2019 №4551-17 на суму 31081,96 грн. Вказана податкова вимога отримана відповідачем 10.06.2019 р., у встановленому законом порядку ним не оскаржувалася (а.с.8). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п. 57.3 ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Пунктом п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Відповідно до ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту. Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Виходячи з вищенаведених норм, а також враховуючи той факт, що доказів оскарження податкового повідомлення-рішення № 0057001304 від 08.05.2019 року відповідачем не надано, суд робить висновок, що податкове зобов`язання є узгодженими та на момент постановлення оскаржуваного рішення підлягало сплаті. У зв`язку з наведеним колегія суддів також не може брати до уваги доводи апеляційної скарги відповідача, які зводяться до протиправності податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 08.05.5019 №0005711304, оскільки таке не є предметом оскарження у випадку спірних правовідносин. Також колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу. Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заборгованість у розмірі 31081,96 грн відповідачем у встановлені законом строки не сплачено, а наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Керуючись ст. ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі № 460/3837/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 17.08.2020 року