Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/4102/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4102/19 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. ухвалу суду першої інстанції прийнято у м. Одеса, 25 червня 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року у справі за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,- В С Т А Н О В И В : У липні 2019 року Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 358066,12 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року адміністративний позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов`язані з його утриманням у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у розмірі 358066 грн. 12 коп. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року скасовано та прийнято у справі нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення коштів. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року касаційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року скасовано. Справу №420/4102/19 направлено до Одеського окружного адміністративного суду на новий розгляд. 13 травня 2020 року адміністративна справа №420/4102/19 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду (вхід. №18552/20). Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року, позовну заяву Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі - повернуто позивачу, на підставі приписів ст. 169 КАС України. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулась до суду з апеляційною скаргою, у які просила скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття необґрунтованої ухвали. У своїх доводах апелянт зазначив про те, що позивач до суду з позовом звернувся у межах строку, звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України, вимоги ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2020 року були позивачем виконані у зв`язку із чим підстави для повернення позовної заяви відсутні. 27.07.2020 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, у зв`язку із необґрунтованістю викладених у скарзі мотивів. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано на виконання ухвали суду від 22 травня 2020 року про залишення позову без руху належним чином оформленої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду у відповідності до вимог ч.6 ст.169 КАС України та зазначив, що підстави поважності пропуску позивачем місячного строку звернення до суду вказані в заяві про усунення недоліків позовної заяви (вхід. №24200/20) визнані судом неповажними та такими, що не перешкоджали Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного своєчасному зверненню до суду з даним адміністративним позовом. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не були усунені недоліки позовної заяви. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його вірним, виходячи з наступного. Як свідчать матеріали справи, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року адміністративний позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного залишено без руху з підстав пропуску позивачем місячного строку звернення до адміністративного суду та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви. Згідно вказаної ухвали, зокрема було зазначено, що виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази. 24 червня 2020 року від представника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви № 4030 від 04.07.2019 року (вхід. №24200/20) в якій представник просить: - визнати, що Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулась до суду з позовною заявою про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі до гр. ОСОБА_1 на суму 358 066 грн. 12 коп. з дотриманням строку звернення до суду, визначеною частиною 5 статті 122 КАС України; - прийняти до розгляду позовну заяву про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі до гр. ОСОБА_1 на суму 358 066 грн. 12 коп. До вищевказаної заяви було надано копію супровідного листа Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2020 року; копію довідки-розрахунку №112 від 24.05.2020 року; копію довіреності №7879 від 28.12.2019 року. Суд першої інстанції відзначив, що на виконання ухвали суду від 22 травня 2020 року про залишення позову без руху позивачем не надано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду у відповідності до вимог ч.6 ст.161 КАС України. В апеляційній скарзі в якості обґрунтування пропуску місячного строку звернення до суду представник позивача зазначив, що Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного зверталася до ОСОБА_1 у порядку досудового врегулювання спору та відповідно до довідки-розрахунку №112 від 24.05.2019 року відповідач зобов`язувався оплатити витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії в сумі 358 066 грн. 12 коп. в касу або на рахунок Національної академії до 24.06.2019 року. Таким чином, апелянт вважає, що право на заявлення позову у позивача виникло з моменту невиконання зобов`язання відповідача оплатити в добровільному порядку витрати, пов`язані з його утриманням, а саме з 24.06.2020 року. Вказані доводи були також зазначені і в заяві на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2020 року. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. За змістом статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міноборони та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. Відповідно до приписів частини 7 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У відповідності до вимог (частина третя статті 122 КАС України). Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. З матеріалів справи вбачається, що відповідач, перебуваючи на публічній службі, під час навчання в Академії був відрахований через небажання продовжувати навчання. Спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року справа № 1.380.2019.001198, постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 (провадження № 11-750апп18). З урахуванням вказаного, судова колегія зазначає, що поважними причинами пропуску цього строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. На переконання колегії суддів, зважаючи на вимоги позовної заяви, строк звернення до суду у позивача виник саме з моменту виключення відповідача зі списків особового складу Національної академії і зняття з нього видів забезпечення та зобов`язано відповідача відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії, тобто з 24 травня 2019 року з дня винесення наказу начальником Національної академії № 129 від 24.05.2019 року (по стройовій частині). На думку колегії суддів, посилання на довідку-розрахунок №112 від 24.05.2019 року, в якій зокрема зазначено, що ОСОБА_1 не згідний з розрахунком та не підписував контракт з академією, в якості доказу досудового врегулювання спору, було власним вибором Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та не перешкоджало своєчасному зверненню до суду, про що вірно зазначалось судом першої інстанції. При цьому, будучи обізнаним про незгоду відповідача з розрахунком 24.05.2019 року, позивач вже знав про небажання ОСОБА_1 в добровільному порядку оплатити витрати пов`язані з його утриманням та наявність підстав на звернення до адміністративного суду з відповідним позовом. Судова колегія зауважує, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах і стимулює суд та учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. За практикою Європейського Суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року у справі №826/14707/16. Таким чином, на переконання колегії суддів, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про неповажність зазначених у заяві, поданій на виконання ухвали суду від 22.05.2020 року про залишення позову без руху, причин пропуску звернення до суду з даним позовом. На підставі встановлених обставин, оскільки як встановлено у ході перегляду справи апеляційним судом, позивачем не було надано обґрунтованого клопотання із зазначенням поважних причин пропуску позивачем місячного строку звернення до суду з доказами на їх підтвердження, вказані представником позивача в заяві про усунення недоліків позовної заяви (вхід. №24200/20) були обґрунтовано визнані судом неповажними та такими, що не перешкоджали Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного своєчасному зверненню до суду з даним адміністративним позовом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не були усунені недоліки позовної заяви. Разом з цим, суд першої інстанції правильно звернув увагу позивача на положення законодавчих актів, а саме Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII та Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №964 від 12 липня 2006 року при зазначенні належного позивача при звернення до суду в майбутньому з вимогою про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі. Згідно з вимогами п.1 ч.4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного - залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.