Ухвала КАС ВС № 140/781/19

УХВАЛА 12 серпня 2020 року Київ справа №140/781/19 адміністративне провадження №К/9901/18600/20 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Пасічник С.С., Гімон М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області (правонаступника Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі №140/781/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центуріон -Дістрібюшин» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИЛА: 24 липня 2020 року Головне управління ДПС у Волинській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі №140/781/19 та заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Касаційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Всупереч вимог частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено - 1921 грн. У справі подано позовну заяву, в якій заявлено вимоги майнового характеру про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Волинській області: №0015031405, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 3 149 824 грн; №0015291405, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 4 215 761,56 грн.; №0015301405, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 6 215 573,26 грн.; №0015311405, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 6 444 238,52 грн.; №0015381405, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 3 814 159,98 грн.; №0015391405, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 3 995 909,48 грн.; №0015771405, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 3 805 487,1 грн.; № 0015781405 , яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 3 912 830,18 грн.; №0015841405, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 5 899 916 грн.; №0015861405, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 4 822 003,62 грн.; №0015901405, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 3 930 427,64 грн.; №0015921405, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 5 244 087,30 грн.; №0015941405, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 4 838 058,64 грн.; №0015961405, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 4 766 664,98 грн.; №0015991405, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 4 151 586,3 грн.; № 0016031405, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 4 455 063,94 грн.; №0016041405, яким застосовано штраф в розмірі 1020,00 грн.; № 0016051405 , яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 2 242 217,44 грн.; №0016061405, яким застосовано штраф в розмірі 1020,00 грн. Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову складає 19 210грн ( 76 087 849.94 грн * 1,5 % (але не більше 19 210 грн). Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі - 38420,00 грн (19210 грн. * 200 %) та подати до Верховного Суду документ, який це підтверджує. Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) - 899998 Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055) *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі ________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа). Крім того, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини третьої статті 351 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: - суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; - правовідносини є подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися. Крім того у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту частини четвертої статті 328 КАС України указана скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно. Колегія суддів вважає, що наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання скаржником частини четвертої статті 328 КАС України. Крім того, згідно з приписами частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року ухвалена у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача (повний текст якої виготовлено 16 жовтня 2019 року). Разом з тим, касаційну скаргу на судові рішення скаржник подав лише 24 липня 2020 року. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 КАС України. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, скаржник посилається на те, що, вже звертався з касаційними скаргами до Верховного Суду, проте вони були повернуті через невідповіднісь вимогам статті 330 КАС України. При цьому відповідач зазначає, що на момент звернення з первинною касаційною скаргою він був позбавлений можливості сплатити судовий збір через відсутність асигнувань для його сплати. На підтвердження відповідач додає копії листів про виділення коштів, копії повідомлень про безспірне списання коштів та копію виписки по рахунках. Водночас, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник вперше звернувся до суду з касаційною скаргою у листопаді 2019 року, яка була повернута ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року. Вдруге з касаційною скаргою скаржник звернувся лише 25 травня 2020 року, тобто більше ніж через п`ять місяців після повернення попередньої. Верховний Суд ухвалою від 18 червня 2020 року касаційну скаргу повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Втретє з касаційною скаргою звернувся 6 липня 2020 року. Верховний Суд ухвалою від 13 липня 2020 року касаційну скаргу повернув з аналогічних підстав. Разом з тим, подаючи касаційну скаргу вчетверте, скаржник не надає доказів перешкод зазначення про наявність жодної із підстав для касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, під час звернення з попередніми касаційними скаргами. Поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку касаційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій у конкретній справі. Скаржником таких причин не наведено. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Зважаючи на наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору, клопотання про поновлення строку, в якому вказати інші поважні підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження поважності вказаних обставин та обґрунтувати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, УХВАЛИЛА:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі №140/781/19 залишити без руху.

2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.

3. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: підписМ. Б. Гусак підписС. С. Пасічник підписМ .М. Гімон