Постанова 4809 № 398/2000/19

ПОСТАНОВА Іменем України 05 серпня 2020 року м. Кропивницький справа № 398/2000/19 провадження № 22-ц/4809/931/20 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О.Л., за участі секретаря Тимошенко Т.О., учасники справи: позивач - Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Фрунзе, відповідачі - ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгроспец», розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Ковальова Андрія Ігоровича, який представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроспец», на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 березня 2020 року у складі судді Коліуш Г.В. і В С Т А Н О В И В: В червні 2019 року Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Фрунзе (далі СВК ім. Фрунзе) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроспец» (далі ТОВ «Украгроспец») та просив: -визнати договір оренди землі від 29.08.2018 (державна реєстрація від 10.09.2018, індексний № 42909751), укладений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Украгроспец» недійсним; -стягнути з ОСОБА_1 та ТОВ «Украгроспец» на свою користь судові витрати. Позовна заява мотивована тим, що 07 квітня 2010 року між СВК ім. Фрунзе, як орендарем, та ОСОБА_1 , як орендодавцем, було укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,77 га, кадастровий номер 3520386900:02:000:0698, що розташована на території Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, строком на 10 років. Вказаний договір було зареєстровано в Олександрійському районному відділі КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.11.2010 за № 041038000085. Земельна ділянка була передана орендарю згідно акту приймання-передачі від 19.11.2010 тому строк дії даного договору закінчується 19.11.2020. Орендодавець кожного року отримував орендну плату, включаючи 2018 рік. Проте, позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 передав вказану земельну дялнку в оренду ТОВ «Украгроспец» на підставі договору оренди землі від 29.08.2018, зареєстрованого 10.09.2018 під № 42909751, строком на 10 років. Оскільки об`єктом договору оренди, укладеного між відповідачами земельна ділянка, яка вже знаходиться в законному володінні позивача у відповідності до раніше укладеного договору оренди землі, вказане призводить до перешкод позивачеві у користуванні даною земельною ділянкою. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 березня 2020 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 29 серпня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроспец», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 вересня 2018 року, запис № 27830244. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Фрунзе 960 грн 50 коп судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроспец» на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Фрунзе 960 грн 50 коп судового збору. Рішення суду мотивоване тим, що договір оренди земельної ділянки був укладений між позивачем та ОСОБА_1 та набув чинності після його реєстрації відповідно до вимог ст.ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі», у редакції, що діяла на час його укладення. Таким чином договір оренди землі від 29 серпня 2018 року було укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «Украгроспец» в період дії договору оренди землі від 7 квітня 2010 року, укладеного між СВК ім. Фрунзе та ОСОБА_1 .. Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що станом на дату укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Украгроспец» договору оренди землі від 29 серпня 2018 року припинив свою дію укладений між СВК ім. Фрунзе та ОСОБА_1 договір оренди землі від 7 квітня 2010 року позовна вимога підлягає задоволенню. В апеляційній скарзі адвокат Ковальов А. І., який представляє інтереси ТОВ «Украгроспец» просить скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 березня 2020 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції не повною мірою узгоджується із зібраними у справі доказами. Сам по собі факт укладення оспорюваного договору в період дії договору оренди землі між ОСОБА_1 та СВК ім. Фрунзе за відсутності доказів порушення прав позивача не може бути підставою для визнання оспорюваного договору недійсним, а тим більше стягнення з ТОВ «Украгроспец» понесених позивачем при зверненні до суду витрат. У ході судового розгляду не було встановлено факту порушення прав, свобод чи інтересів СВК ім. Фрунзе, позивач лише припускає можливість такого порушення в майбутньому, зокрема шляхом втрати переважного права на орендне використання спірної земельної ділянки після завершення строку дії договору. Вказана обставина на думку представника відповідача не може бути підставою для захисту прав СВК ім. Фрунзе. Крім того, з наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вбачається, що щодо об`єкта нерухомого майна № 200912747 від 19.02.2020, на час укладення оспорюваного договору, інформація про реєстрацію договору оренди, укладеного ОСОБА_1 з СВК ім. Фрунзе відсутня, з огляду на що, ТОВ «Украгроспец» не мав правових перешкод для укладення оспорюваного договору. Від представника позивача адвоката Гулого А. В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. В судовому засіданні апеляційного суду представник ТОВ «Украгроспец» адвокат Ковальов А. І. підтримав доводи апеляційної скарги, представник СВК ім. Фрунзе адвокат Гулий А. В. заперечував проти доводів апеляційної скарги. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідно до положень ч.1 ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Оскільки відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, суд вирішив розглянути справу без його участі, що відповідає положенням ст.372 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,7685 га, кадастровий номер 3520386900:02:000:0698, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1423112935203, номер запису про право власності 23656491 від 23.11.2017, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №139654770 від 01 жовтня 2018 року (а. с. 12-13). Відповідно до договору оренди землі від 07 квітня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та головою СВК ім. Фрунзе Гончаренком М.С., який 19 листопада 2010 року зареєстрований Олександрійським районним відділом КРФ ДП «ЦДЗК», про що у державному реєстрі земель було вчинено запис за №041038000085, ОСОБА_1 передав в оренду СВК ім. Фрунзе земельну ділянку загальною площею 6,77 га, № ділянки 0698 строком на 10 років, що розташована на території Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (а. с. 8-10). Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 19 листопада 2010 року земельна ділянка площею 6,77 га, яка розташована на території Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області передана СВК ім. Фрунзе. Отже, зазначений договір діє до 19.11.2020 (а. с. 11). Відповідно повідомлення від 22.10.2018 №434/102-18, згідно «Книги реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі» за номером 1059 зареєстрований договір оренди землі №041038000085 від 19.11.2010 строком на 10 років, між ОСОБА_1 та СВК ім. Фрунзе на земельну ділянку площею 6,77 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 3520386900:02:000:0698) на території Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (а. с. 15). 29.08.2018 між ОСОБА_1 як орендодавцем та ТОВ «Украгроспец» укладений договір оренди земельної ділянки площею 6,7685 га ріллі, кадастровий номер 3520386900:02:000:0698, строком на 10 років (а. с. 107-110). 29.08.2018 земельна ділянка за актом передачі передана ТОВ «Украгроспец» (а. с. 111) Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №139654770 від 01 жовтня 2018 року, право оренди земельної ділянки кадастровий номер 3520386900:02:000:0698 зареєстровано 10 вересня 2018 року на підставі договору оренди землі від 29 серпня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Украгроспец» (а. с. 12-13). Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). За змістом положень частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється. Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Згідно з частиною першою статті 626, частиною першою статті 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За змістом положень статей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лишу у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Згідно з частинами 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі». Згідно із частиною першою статті 6 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення договору оренди від 07 квітня 2010 року) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У відповідності зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення договору оренди від 07 квітня 2010 року) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України). Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно зі статтею 18 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення договору оренди від 07 квітня 2010 року) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Статтею 20 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення договору оренди від 07 квітня 2010 року) передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення договору оренди від 07 квітня 2010 року) орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт «в» частини третьої статті 152 ЗК України). Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення договору оренди від 07 квітня 2010 року) орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Матеріалами справи підтверджується, що 07 квітня 2010 року між ОСОБА_1 та СВК ім. Фрунзе укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_1 передано СВК ім. Фрунзе земельну ділянку загальною площею 6,77 га № 0698, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (а. с. 8-10). Договір оренди від 07 квітня 2010 року зареєстрований в Олександрійському районному відділі КРФ ДП «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 листопада 2010 року за № 041038000085. Договір укладено на 10 років (пункт 7). Пунктом 42 вказаного договору зазначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Отже строк, дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та СВК ім. Фрунзе, закінчується 19 листопада 2020 року. Окрім того матеріалами справи підтверджується, що 29 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Украгроспец» укладено договір оренди землі відповідно до якого ОСОБА_1 передано ТОВ «Украгроспец» земельну ділянку загальною площею 6,7685 га кадастровий номер 3520386900:02:000:0698, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (а. с. 107-110). Договір оренди від 29 серпня 2018 року зареєстровано 10 вересня 2018 року № запису 27830244, на підставі рішення про державу реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42909751 від 10 вересня 2018 року. Договір укладено на 10 років (пункт 7). Пунктом 40 вказаного договору зазначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Виходячи наведеного, ОСОБА_1 як власник земельної ділянки, уклавши 07 квітня 2010 року договір оренди землі з СВК ім. Фрунзе передав у строкове володіння та користування даній юридичній особі на узгоджених з ним умовах земельну ділянку, площею 6,77 га, та без вирішення питання дострокового розірвання такого договору та повернення ділянки у своє володіння не мав права на укладення інших договорів оренди цієї земельної ділянки. Таким чином, ОСОБА_1 уклавши 12 лютого 2018 року договір оренди землі з ТОВ «Украгроспец», тобто в той час, коли ще діяв укладений між ним та СВК ім. Фрунзе договір оренди цієї ж ділянки від 07 квітня 2010 року, який свою дію не припинив, порушив право СВК ім. Фрунзе, яке підлягає захисту шляхом визнання недійсним договору оренди від 12 лютого 2018 року. Враховуючи вищенаведені обставини справи та норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Ковальова Андрія Ігоровича, який представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроспец» залишити без задоволення, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 березня 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 13.08.2020. Головуючий суддя С. І. Мурашко Судді С. М. Єгорова О. Л. Карпенко