Ухвала КЦС ВС № 755/34757/16-ц

Ухвала 11 серпня 2020 року м. Київ справа № 755/4757/16 провадження № 61-11564ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Діхтяренко Ольга Миколаївна, на постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Кристина Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Льовушкіна Світлана Андріївна, про визнання недійсними договорів дарування та купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна, ВСТАНОВИВ: У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати недійсними договір дарування та договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Дніпровський районний суд м. Києва рішенням від 29 січня 2020 року в задоволенні позову відмовив. Київський апеляційний суд постановою від 10 червня 2020 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 14 травня 2015 року № 831, посвідчений приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник К. В. В іншій частині позовних вимог відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат. 03 серпня 2020 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Діхтяренко О. М., подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року, тобто в межах строків, встановлених пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року № 731-ІХ. Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу. У випадку оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, або певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Діхтяренко О. М., узагальнено посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов`язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Діхтяренко Ольга Миколаївна, на постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев