Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/1103/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1103/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Франовська К.С. 06 серпня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Совгири Д. І. Кузьменко Л.В. , за участю: секретаря судового засідання: Ременяк С.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказу №20 від 11.01.2020 року "Про застосування до працівників управління поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення", наказу №64 о/с від 23.01.2020 року щодо звільнення його зі служби та поновлення на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №2 роти тактико-оперативного реагування, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день розгляду справи в суді. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 6 наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №20 від 11.01.2020 року "Про застосування до працівників управління поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення". Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №64 о/с від 23.01.2020 року про звільнення зі служби молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу №2 роти тактико-оперативного реагування. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №2 роти тактико-оперативного реагування з 24.01.2020. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.01.2020 по 21.04.2020 в сумі 24771,49 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, який просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, неправильно застосував норми матеріального права. Так, вирішуючи спір, суд свої висновки обґрунтував положеннями Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що затверджений Законом України " Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року №3460-1V, який не регулює спірні правовідносини, а поширюється на іншу категорію осіб, про що зазначено в абз.2 преамбули. Помилковим вважає скаржник висновки суду першої інстанції щодо порушення порядку проведення службового розслідування. Так, начальником Управління патрульної поліції в Хмельницькій області наказом №76 від 24.10.2019 року призначено службове розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни інспектором роти №4 батальйону УПП Сторожуком Є.А. Підставою для призначення службового розслідування слугувала доповідна записка заступника начальника управління Шустова Р. від 23.10.2019 р. про порушення службової дисципліни поліцейськими управління патрульної поліції, чому передувало звернення громадянина ОСОБА_2 про вчинення щодо нього неправомірних дій поліцейськими. В процесі службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено причетність до вчинення протиправних дій щодо ОСОБА_2 як Сторожука Є.А. , так і інших осіб, в тому числі і ОСОБА_1 . Оскільки в його діях встановлено склад дисциплінарного проступку, то на підставі висновку службового розслідування правомірно видано наказ про його звільнення . Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановив суд та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 з 30 жовтня 2017 року проходив службу в Національній поліції України, з 13 липня 2018 року на посаді поліцейського взводу №2 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції у місті Хмельницькому Департаменту патрульної поліції . 23.10.2019 року начальнику Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшла доповідна записка заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Хмельницькій області ДПП Шустова Р., про можливе порушення службової дисципліни інспектором роти № 4 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Сторожуком Є.А. , та можливе неправомірне застосування фізичної сили відносно гр. ОСОБА_2 , 18.09.2019 року. Наказом №76 від 24.10.2019 року начальник управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції призначив службове розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни інспектором роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Сторожуком Є. А. Рапортом від 14.11.2019 року старший лейтенант поліції Шустов Р.О. повідомив начальника управління патрульної поліції в Хмельницькій області, про встановлення під час службового розслідування, призначеного наказом УПП в Хмельницькій області ДПП № 76 від 24.10.2019 року деякими працівниками УПП в Хмельницькій області ДПП, в тому числі поліцейським взводу №2 роти ТОР УПП в Хмельницькій області ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , можливе неправомірне застосування фізичної сили до гр. ОСОБА_2 18.09.2019 року під час його затримання в приміщенні залізничного вокзалу станції Хмельницький. 14.11.2019 року старший лейтенант поліції Шустов Р.О. , відібрав пояснення у поліцейського взводу №2 роти ТОР УПП в Хмельницькій області ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . У поясненні позивач вказав, що 18.09.2019 року патрулюючи м.Хмельницький в складі екіпажу "Сапфір-Т2", в приміщенні вокзалу станції Хмельницький був виявлений громадянин ОСОБА_2 , який був у стані алкогольного сп`яніння поводив себе неадекватно, не реагував на зауваження , а т ому, з огляду на те, що своїми діями ОСОБА_2 міг спричинити шкоду собі та оточуючим, до нього застосували спеціальний засіб- кайданки та доставили до Хмельницького відділу поліції, де в подальшому склали матеріали про адміністративне правопорушення. Зазначив, що фізична сила до ОСОБА_2 не застосовувалась. Наказом начальника управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції №90 від 22.11.2019 року, на підставі рапорту голови дисциплінарної комісії Шустова Р.О. від 22.11.2019 року, продовжений термін проведення службового розслідування на один місяць. 23.12.2019 року за результатами службового розслідування комісія склала висновок, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у неправомірному застосуванні фізичної сили відносно ОСОБА_2 , а саме порушення пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 та пункту 3 частини 1 статті 23 закону України "Про Національну поліцію", абзаців 1, 2, 7, 8 частини 1 розділу II та пункту 4 розділу III Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС № 1179 від 09.11.2016, пункту 2, 3 та 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 5 розділу II "Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису" затвердженої наказом МВС України за № 1026 від 18.12.2018, затвердженого законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", частину 1 статті 44 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 14 та 19 частини 1 Розділу II Посадової інструкцій поліцейського взводу роти ТОР УПП в Хмельницькій області ДПП, затверджених наказом ДПП № 3202 від 13.07.2018, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, запропонувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.01.2020 року № 20 "Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення", за вчинення дисциплінарного проступку, у вигляді неправомірного застосування фізичної сили відносно ОСОБА_2 , а саме порушення пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 та пункту 3 частини 1 статті 23 закону України "Про Національну поліцію", абзаців 1, 2, 7, 8 частини 1 розділу II та пункту 4 розділу III Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС № 1179 від 09.11.2016, пункту 2, 3 та 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 5 розділу II "Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису" затвердженої наказом МВС України за № 1026 від 18.12.2018, затвердженого законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", частину 1 статті 44 закону України "Про Національну поліцію", пунктів 14 та 19 частини 1 Розділу II Посадової інструкцій поліцейського взводу роти ТОР УПП в Хмельницькій області ДПП, затверджених наказом ДПП № 3202 від 13.07.2018, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Наказом від 23 січня 2020 року за № 64 о/с відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" позивач звільнений зі служби в поліції з 23 січня 2020 року. Позивач, не погоджуючись з правомірністю притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільненням зі служби в поліції, звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію". Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Статтею 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до пункту 6, пункту 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення. Згідно зі статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно частини другої статті 9 Закону України "Про державну службу" регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах прокуратури, апаратах судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов`язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватись високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження встановлюється Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут). Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина 2 вказаної статті Дисциплінарного статуту). Відповідно до частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини. Відповідно до частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. При цьому, відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Отже, дисциплінарним проступком, є, зокрема, неналежне виконання чи невиконання поліцейським положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, а також порушення норм етичної поведінки поліцейського. Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування. Частиною 1 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина 2 вказаної статті Дисциплінарно статуту). Відповідно до частини 1 статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. На виконання вимог Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за № 1355/32807. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно п. 1, 2, 4, 7, 13, 14, 16, 17 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Пунктом 4 Розділу V Порядку встановлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Згідно із частиною першою статті 18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Згідно з пунктом 2 розділу VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Відповідно до пункту 1 розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що притягненню до дисциплінарної відповідальності повинно передувати встановлення факту невиконання (неналежного виконання) особою рядового і начальницького складу обов`язків або вчинення ним дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення повинен обиратись з врахуванням характеру та обставин вчиненого проступку, його наслідків, попередньої поведінки, кваліфікації тощо та бути співмірним дисциплінарному проступку. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у рішенні від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій. Таким чином, колегія суддів зауважує, що наявність дискреційних повноважень у відповідача не означає, що він як орган державної влади не повинен дотримуватись встановленому на законодавчому рівні механізму, тобто правової процедури здійснення його повноважень, також його рішення повинні відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності. Отже, проведення службового розслідування та складений за його результатами відповідний висновок повинні здійснюватись у суворій відповідності з чітко встановленою та визначеною правовою процедурою (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Проте, у даній справі, відповідач не надав доказів виконання зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Порядку №893 при притягненні до дисциплінарної відповідальності позивача. Суд апеляційної інстанції не може погодитись з доводами відповідача про правомірність проведення службового розслідування щодо позивача на підставі наказу, виданого щодо іншої особи, з урахуванням того, що в ході службового розслідування було встановлено причетність до обставин події , серед інших, і позивача. За таких обставин, відповідачу належало видати окремий наказ про проведення службового розслідування щодо інших осіб, і дотриматись всіх передбачених законом процедур. Необхідно вказати, що такі порушення не можуть вважатися суто формальними, а є достатніми для судового захисту прав позивача шляхом скасування оскаржуваних наказів, оскільки позивач був позбавлений права подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання , під час службового розслідування користуватися правничою допомогою захисника, давати усні і письмові пояснення, подавати докази, доводи, міркування та заперечення, тощо. Європейський суд з прав людини неодноразово констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Цей принцип так само застосовується до процедур, що були використані для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, включаючи процес прийняття оскаржуваного наказу. Як зазначено в рішенні ЄСПЛ по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть. Отже, суд апеляційної інстанції констатує, що висновок, складений за результатами службового розслідування, не відповідає зазначеним принципам, з його змісту не вбачається, що відносно ОСОБА_1 він прийнятий з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено), пропорційно, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, а тому цей висновок не може вважатись законною підставою для прийняття спірних наказів. За наведених обставин у їх сукупності та взаємозв`язку, судова колегія приходить до висновку, що факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни відповідачем в ході службового розслідування не встановлений, належними та допустимими доказами не доведений. Таким чином, за наведених обставин та враховуючи, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано обґрунтованих доказів на спростування доводів позивача та підтвердження правомірності прийнятого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що висновки зазначеного службового розслідування, затвердженого начальником Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Олегом Роо 23 грудня 2019 року, щодо ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, а тому, відповідно, підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, зокрема, шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби - відсутні. Враховуючи вказані висновки суду апеляційної інстанції, судова колегія підтримує позицію суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та поновлення позивача на посаді. Що стосується доводів апеляційної скарги про застосування судом норм матеріального права, що не регулює правовідносини сторін, судова колегія зазначає наступне. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції висновки, в окремій їх частині, обґрунтував положеннями Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що затверджений Законом України " Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року №3460-1V. Відповідач вважає, що вказаний нормативно-правовий акт не регулює спірні правовідносини, а поширюється на іншу категорію осіб, про що зазначено в абз.2 преамбули. Відтак, висновки суду у справі не відповідають вимогам закону, а тому є підставою для скасування судового рішення. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року N 3460-IV (поширюється на поліцейських до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VIII). Закон «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 р. № 2337-VIII набрав чинності 07 жовтня 2018 року і саме цим Законом урегульовані правовідносини, що виникли. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина перша та третя статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України. За результатами апеляційного розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що посилання суду в рішенні на норму права, яка не регулює правовідносини, серед інших законодавчих положень, які застосовані судом правильно, не є істотною судовою помилкою чи фундаментальним порушенням, що є підставою для скасування правильного по суті судового рішення. Допущена судом помилка виправляється судом апеляційної інстанції шляхом вказівки про необхідність виключення посилання в мотивувальній частині рішенні суду на неналежний закон. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 10 серпня 2020 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Совгира Д. І. Кузьменко Л.В.