Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/11462/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/11462/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Д.М. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 05 серпня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Іваненко Т.В. , за участю: секретаря судового засідання: Шпикуляка Ю.В., позивача: Кириленка О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" до Головного управління ДФС у Житомирській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : В листопаді 2019 року іноземне підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" (далі ІП "Євроголд Індестріз ЛТД") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі ГУ ДФС у Житомирській області), правонаступником якого є Головне управління ДПС у Житомирській області (далі ГУ ДПС у Житомирській області), в якому просило: -визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 травня 2019 року №0001341202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2018 року, січень та лютий 2019 року на 44756,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 22378,00 грн.; -визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 травня 2019 року №0001351202 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2019 року в частині 40000,00 грн. та застосування штрафних санкцій в частині 20000,00 грн. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року позов задоволено: -визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Житомирській області від 28 травня 2019 року №0001341202. -визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Житомирській області від 28 травня 2019 року №0001351202 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 40000,00 грн. та в частині застосування штрафних санкцій в сумі 20000,00 грн. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ГУ ДПС у Житомирській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подало апеляційну скаргу. В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що під час перевірки податковим органом зокрема встановлено, що ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" укладено трьохсторонні договори з ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35", згідно яких яких ФОП ОСОБА_1 -підрядник, а ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35"- субпідрядник, про надання послуг: відновлення покрівлі вентшахт фабрики 7, виготовлення та монтаж металевих конструкцій зв`язків покрівлі Ф -6 та виготовлення та монтаж металевих конструкцій підкранової колії. Однак, відповідно до поданих ФОП ОСОБА_1 звітів у останнього відсутні найманні працівники, а ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35" з липня 2015 по даний час не подано жодного звітупро здійснення господарської діяльності, в т.ч. і щодо наявності найманих працівників. В той же час, директором ТОВ "Житомирське Спеціалізоване управління №35" ОСОБА_2 надано письмові пояснення, що останнім як директором ТОВ «Житомирське Спеціалізоване Управління №35», жодних договорів з ІП «Євроголд Індестріз ЛТД» не підписувалось. При цьому, скаржником звернуто увагу, що формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та товарно-транспортних документів не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин. 17.04.2010 від позивача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи. В судовому засіданні представник позивача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання особи уповноваженої представляти ГУ ДПС у Житомирській області, у зв`язку з перебуванням відповідального за супроводження даної справи працівника у відпустці, а решта працівників юридичного відділу зайняті супроводом інших справ. Зважаючи на те, що відповідач не обмежений представництвом лише вказаного у заяві працівника, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи. При вирішенні зазначеного клопотання колегія суддів також керується приписами частини 2 статті 313 КАС України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також ч.1 ст.309 КАС України, якою встановлено строки розгляду апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ПП "Євроголд Індестріз Лтд" є правонаступником ДП "Євроголд Індестріз Лтд". В період з 3 травня 2019 року до 10 травня 2019 року посадовими особами ГУ ДФС України у Житомирській області проведено документальну виїзну позапланову перевірку ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" з питань правомірності декларування від`ємного значення та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість по декларації з ПДВ за лютий 2019 року та за березень 2019 року, за результатами якої складено Акти від 16 травня 2019 року №355/06-30-12-02/32265502 та №356/06-30-12-02/32265502. Згідно висновків, викладених в актах перевірки контролюючий орган дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту, завищення суми від`ємного значення та завищення бюджетного відшкодування через встановлення перевіркою нереальності операцій із виконання підрядником ФОП ОСОБА_1 ремонтних робіт із відновлення покрівлі вентиляційних шахт фабрики 7, із виготовлення та монтажу металевих конструкцій зв`язків покрівлі фабрики 6, із виготовлення та монтажу металевих конструкцій підкранової колії та монтажу кран-балки в/п 5 тн. фабрики

7. Також за позивачем помилково враховано у складі податкового кредиту та заявленого до відшкодування від`ємного значення за березень 2019 року ПДВ в сумі 2580,00 грн., податкові накладні по якому не були внесені до бази даних ЄРПН. За висновками актів перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.п. 200.1, 200.4 "б" ст.200 ПК України. Не погоджуючись із висновками ГУ ДФС у Житомирській області позивач подав заперечення на акти перевірки №355/06-30-12-02/32265502 від 16 травня 2019 року та №356/06-30-12- 02/32265502 від 16 травня 2019 року (вих. №2322 від 17 травня 2019 року) та копії додаткових документів, які не були взяті до уваги під час складення актів перевірки уповноваженими особами контролюючого органу. Листом заступника начальника ГУ ДФС у Житомирській області від 27 травня 2019 року №7151/6/06-30-12-02-18 позивача повідомлено, що вищевказані акти перевірки залишено без змін. 28 травня 2019 року органом ДФС винесено податкові повідомлення рішення: -№0001341202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 44756,00 грн. (у тому числі за грудень 2018 року на 10000,00 грн., за січень 2019 року на 17851,00 грн., за лютий 2019 року на 16905,00 грн.) та застосування штрафних санкцій в сумі 22378,00 грн. (у тому числі за грудень 2018 року на 5000,00 грн., за січень 2019 року на 8926,00 грн., за лютий 2019 року на 8452,00 грн.); -№0001351202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2019 року на 42580,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 21290,00 грн. Підприємство погоджується із фактом помилкового заявлення до відшкодування від`ємного значення за березень 2019 року ПДВ в сумі 2580,00 грн. Однак, вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення №0001341202 у повному обсязі, а №0001351202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2019 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2019 року в частині 40000,00 грн. та застосування штрафних санкцій в частині 20000,00 грн., у зв`язку з чим звернулося до суду з даним позовом. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Статтею 67 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України). Пунктом 44.1. ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. За змістом п.198.1. ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України). Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. П. 200.2 ст. 200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету. Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. За визначеннями, наведеними у ст.1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": -господарська операція-дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. -первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 1 статті 9 вказаного Закону унормовано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 статті 9 Закону № 996-XIV) . Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Якщо ж господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи. Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому, про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит). Подібна думка висловлена Верховним Судом в постановах від 23 серпня 2019 року у справі №808/7378/14, від 31 січня 2020 року у справі №804/14364/15 та від 06 березня 2020 року у справі №810/2714/15. В той же час, Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2020 року у справі №П/811/3637/14 звернуто увагу, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Так, згідно акта перевірки обставинами, якими відповідач обґрунтовує свою позицію по безтоварності господарських операцій та направленість взаємовідносин між позивачем та контрагентами ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35" та безпідставне формування податкового кредиту з метою заниження податкових зобов`язань останнім зазначено, що ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35" не подано жодного звіту щодо здійснення господарської діяльності. Згідно письмових пояснень директора ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35" ОСОБА_2 (від 14 травня 2019 року), останнім не підписувалось жодних договорів із ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" на проведення вищезазначених будівельно-монтажних робіт ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35", а було надано лише дозвільні документи, всі ж роботи для ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" виконані генпідрядником ФОП ОСОБА_3 . При цьому, дані операції потребують значного обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу, необхідністю наявності спеціальних знань працівників, високого рівня їх оплати праці. А отже, податковий орган дійшов висновку про неможливість фактичного надання послуг наявними у ФОП ОСОБА_3 трудовими ресурсами, що свідчить про нереальність надання послуг та виконання робіт саме цим ФОП. Поряд з цим, на підставі наданих позивачем доказів, судом першої інстанції з`ясовано та під час апеляційного розгляду справи підтверджено, що одним із видів статутної діяльності ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" є виробництво інших готових металевих виробів, виробництво готових текстильних виробів, виробництво спортивних товарів. Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності із індексним номером 109490294 підтверджується належність позивачу на праві власності з 26 грудня 2017 року об`єкта нерухомого майна-"Будівлі цеху витяжки і текстурування та цеху сумісної витяжки". Згідно розпорядження генерального директора від 27 грудня 2017 року для використання в первинних документах вказаному об`єкту дозволено використовувати внутрішню назву-фабрика

6. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності із індексним номером 109505029, позивачу на праві власності з 26.12.2017, належить об`єкт нерухомого майна - "Будівлі цеху крутки корду". Розпорядженням генерального директора від 27 грудня 2017 року дозволено використовувати внутрішню назву - фабрика

7. Для відновлення покрівлі фабрики 6 і фабрики 7 та виготовлення/монтажу металевих конструкцій підкранової колії фабрики 7 між ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" (Замовником) та ФОП ОСОБА_3 (Підрядником) і ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35" (Субпідрядником), укладено наступні договори підряду: 1) трьохсторонній договір підряду №02/10-ВШ від 2 жовтня 2018 року, предметом якого є відновлення покрівлі вентшахт фабрики 7, за адресою ІП "Євроголд Індестріз ЛТД", м.Житомир, вул.Промислова, 1/154. Загальна сума робіт згідно пункту 4.5 Договору та Договірної ціни становила 239108,40 грн., в т.ч. ПДВ - 39851,40 грн. На виконання договірних зобов`язань позивачем перераховано ФОП ОСОБА_3 : у грудні 2018 року - в загальній сумі 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 10000,00 грн. згідно платіжних доручень №20173 від 11 грудня 2018 року на 30000,00 грн., №20418 від 13 грудня 2018 року на 20000,00 грн., №21011 від 26 грудня 2018 року на 10000,00 грн.; у січні 2019 року - в загальній сумі 107108,40 грн., в т.ч. ПДВ - 17851,39 грн. (згідно платіжних доручень №682 від 14 січня 2019 року на 30000,00 грн., №801 від 15 січня 2019 року на 20000,00 грн., №1289 від 22 січня 2019 року на 20000,00 грн., №1532 від 24 січня 2019 року на 37108,40 грн. . За результатами здійснення вищезазначених господарських операцій ФОП ОСОБА_3 виписані та внесені до ЄРПН за першою подією, а позивачем враховані у складі податкового кредиту, податкові накладні №643 від 11 грудня 2018 року, №674 від 26 грудня 2018 року, №7 від 14 січня 2019 року, №8 від 15 січня 2019 року, №12 від 22 січня 2019 рокута №14 від 24 січня 2019 року. 24 січня 2019 року сторонами визнано та підтверджено виконання робіт по відновленню покриття вентиляційних шахт фабрики 7 за адресою ІП "Євроголд Індестріз ЛТД", м.Житомир, вул.Промисюва, 1/154 згідно договору підряду №02/10-ВШ від 2 жовтня 2018 року шляхом підписання Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф.КБ-3) та Акта приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) на загальну вартість 239108,40 грн., в т.ч. ПДВ -39851,40 грн. Розрахунки із Підрядником проведені в повному обсязі, тобто в сумі 239108,40 грн. за рахунок авансових платежів в сумі 72000,00 грн. в періоді до 1 грудня 2019 року (не підлягав перевірці), та здійснених оплат протягом грудня 2018 року в сумі 60000,00 грн. та січня 2019 року в сумі 107108,40 грн. 2) трьохсторонній договір підряду №19/12-18 від 19 грудня 2018 року, предметом якого є виготовлення та монтаж металевих конструкцій зв`язків покрівлі фабрики 6, за адресою ІП "Євроголд Індестріз ЛТД", м.Житомир, вул.Промислова, 1/154. Загальна сума робіт згідно пункту 4.5 Договору та Договірної ціни становила 161468,40 грн., в т.ч. ПДВ - 26911,40 грн. На виконання договору позивачем перераховано ФОП ОСОБА_3 : у лютому 2019 року - в загальній сумі 101428,80 грн., в т.ч. ПДВ - 16904,80 грн. згідно платіжних доручень №2729 від 14 лютого 2019 року на 50000,00 грн., №2810 від 15 лютого 2019 року на суму 51428,80 грн. Контрагентом виписано та внесено до ЄРПН за першою подією, а позивачем враховано у складі податкового кредиту податкові накладні №35 від 14 лютого 2019 року та №39 від 15 лютого 2019 року. 15 лютого 2019 року сторонами визнано та підтверджено часткове виконання робіт по виготовленню та монтажу металевих конструкцій зв`язків покрівлі фабрики 6, за адресою ІП "Євроголд Індестріз ЛТД", м.Житомир, вул.Промисюва, 1/154 згідно договору підряду №19/12-18 від 19 грудня 2018 року шляхом підписання Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф.КБ-3) та Акта приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) на загальну вартість 101428,80 грн., в т.ч. ПДВ - 16904,80 грн. Частковість виконання робіт за вказаним договором зумовлена невиконанням (на дату підписання акту виконаних робіт) робіт із очищення поверхонь щітками, знепилювання металевих поверхонь, знежирювання поверхонь апаратів і трубопроводів, фарбування металевих поґрунтованих поверхонь. 3) трьохсторонній договір підряду №20/02 від 20 лютого 2019 року, предметом якого є виготовлення та монтаж металевих конструкцій підкранової колії, монтаж кран-балки вантажопідйомністю 5 тн. фабрики 7, за адресою ІП "Євроголд Індестріз ЛТД", м.Житомир, вул.Промислова, 1/154. Загальна сума робіт згідно пункту 4.5 Договору та Договірної ціни становила 863792,40 грн., в т.ч. ПДВ 143965,40 грн. На виконання договору ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" перераховано ФОП ОСОБА_3: у березні 2019 року - авансовий платіж в загальній сумі 240000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 40000,00 грн. згідно платіжних доручень №3682 від 4 березня 2019 року на 50000,00 грн., №4363 від 12 березня 2019 року на 100000,00 грн., №4687 від 15 березня 2019 року на 25000,00 грн., №5043 від 21 березня 2019 року на суму 25000,00 грн., №5109 від 22 березня 2019 року на суму 20000,00 грн., №5575 від 29 березня 2019 року на суму 20000,00 грн. За результатами вчинення господарських операцій ФОП ОСОБА_3 виписано та внесено до ЄРПН, а позивачем враховано у складі податкового кредиту податкові накладні №52 від 4 березня, №57 від 12 березня 2019 року, №60 від 15 березня 2019 року, №64 від 21 березня 2019, №65 від 22 березня 2019 року, №77 від 29 березня 2019 року. Вказані договори, додані до них договірні ціни, локальні кошториси і графіки виконання будівельно-монтажних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф.КБ-3) підписані особисто ФОП ОСОБА_3 (Підрядником) та директором ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №55" ОСОБА_2 (Субпідрядником). Зазначені вище документи надавались позивачем для перевірки. Позивачем, окрім того, 17 травня 2019 року разом з запереченнями до актів перевірки надано картку контрагента ФОП ОСОБА_3 , копії: пояснення інженера з технічного нагляду за будівництвом ОСОБА_4 ; пояснення заступника директора з виробництва ОСОБА_5 ; відповіді субпідрядника ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35"; дозволу №488.11.18-45.21.4 на виконання робіт підвищеної небезпеки; наказів: №1 про вступ на посаду генерального директора ТОВ "ЖСУ №35", №2 про прийом на роботу головного інженера ТОВ "ЖСУ №35", №3 про прийом на роботу головного бухгалтера ТОВ "ЖСУ №35", №4 про прийом на роботу виконроба ТОВ "ЖСУ №35"; договорів підряду від 19 грудня 2018 року ТОВ "ЖСУ №35": з громадянами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; заяви та службової записки на отримання тимчасових перепусток для працівників ТОВ "ЖСУ №35; довіреностей директора ТОВ "ЖСУ №35 від 7 березня 2018 року та від 3 січня 2019 року на отримання ТМЦ; накладних вимог на отримання ТМЦ для виконання робіт працівниками ТОВ "ЖСУ №35", накопичувальних відомостей на передачу матеріалів для виконання будівельних робіт, в тому числі і працівниками ТОВ "ЖСУ №35; актів на списання використаних матеріалів за період грудень 2018 року - березень 2019 року; відповіді генпідрядника ФОП ОСОБА_3 ; платіжних доручень №208 та №79 про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_3 за 4-й квартал 2018 року та 1-й квартал 2019 року; свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_1 , технічного паспорту автомобіля Камаз-5320; свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_2 та договору купівлі-продажу серія АЕК №638748 майнового комплексу. Також в суді першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_5 , що є заступником директора з виробництва ІП "Євроголд Індестріз ЛТД", який пояснив, що роботи проводились ФОП ОСОБА_3 із залученням субпідрядника ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35". Підтвердив, що на його ім`я надходили заявки на тимчасові перепустки, які він погоджував у гендиректора; працівники проходили на підприємство за тимчасовими перепустками, які видавались згідно службових записок, що також було підтверджено свідком ОСОБА_8 , який є начальником служби охорони ІП "Євроголд Індестріз ЛТД". Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що саме щодо виконання будівельних і ремонтних робіт саме ФОП ОСОБА_1 пояснив, що саме ФОП ОСОБА_3 переміг у тендері та запропонувавши найкращі для підприємства умови виконання робіт. Власними силами підприємство не могло виконати такі роботи, оскільки для їх виконання потрібна ліцензована організація, а вид і характер робіт вимагає наявності кваліфікованих працівників. У відповіді від 15 травня 2019 року субпідрядника ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35" на запит позивача від 15 травня 2019 року директор ОСОБА_2 підтвердив, що роботи виконувались штатними працівниками ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35" та спеціалістами, найнятими за договорами підряду спільно із ФОП ОСОБА_3 із використанням матеріальної бази останнього. В якості свідка ОСОБА_2 допитаний в суді першої інстанції та підтвердив факт виконання робіт працівниками ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35" та спеціалістами, найнятими по договору підряду. Стосовно поданих до контролюючого органу пояснень, на які в актах перевірки посилається відповідач, останній пояснив, що пояснення були написані з його слів, і не особисто ним, оскільки він не міг у той день власноруч написати пояснення через відсутність окулярів, в зв`язку з чим також не мав змоги їх перевірити і підписав, вважаючи, що все з його слів записано вірно. Свідок ОСОБА_1 в суді першої інстанції пояснив, що працівники податкової служби неодноразово ставили під сумнів виконані ним роботи на різних підприємствах, незважаючи на те, що вони реально виконувались і у працівників податкової служби була можливість переконатись у реальності виконаних робіт, побачивши основні засоби до ремонту і після ремонту. Також підтвердив виконання будівельних робіт сумісно з субпідрядником ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35". При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначили, що на ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" вони самі та наймані ними працівники проходили по тимчасових перепустках, а необхідні для ремонту та будівництва матеріали виписувались на складі ІП "Євроголд Індестріз ЛТД". Про результати виконаних ними робіт можна переконатись відвідавши територію ІП "Євроголд Індестріз ЛТД". В матеріалах справи міститься інформаційна довідка ФОП ОСОБА_3 від 15 травня 2019 року, за змістом якої роботи згідно договорів №19/12-18 від 19 грудня 2018 року, №02/10-ВШ від 2 жовтня 2018 року, №20/02 від 20 лютого 2019 року виконувались ним спільно із штатними працівниками ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35" та іншими спеціалістами з використанням його приміщень (для виготовлення заготовок) та безпосередньо у виробничих приміщеннях замовника. Усі дозвільні документи на проведення робіт в наявності у ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35", яке також має необхідні технічні та фізичні ресурси, що підтверджується самим фактом виконання вищеперерахованих робіт та підписанням тристороннього акту приймання виконаних будівельних робіт. До довідки надано копії: договору купівлі-продажу від 10 червня 2002 року майнового комплексу з виробничої будівлі по АДРЕСА_1 , покупцем якого є ОСОБА_9 ; Реєстраційного посвідчення від 3 вересня 2002 року про реєстрацію вказаного майнового комплексу на праві приватної власності ОСОБА_9 ; рішення Богунського районного суду м.Житомира від 24 травня 2018 року про задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу від 10 червня 2002 року майнового комплексу за адресою АДРЕСА_2 ; Свідоцтва про реєстрацію машини (екскаватор ЕО-2625) серії НОМЕР_1 ; паспорту автонавантажувача моделі 4045 Р; настанов з експлуатації: багатофункціонального джерела напруги інверторного типу ББУА-180-Р/270-Р, Установки компресорної, електронасосу вібраційного; гарантійного талону на електроножиці Ай-125 А; керівництва з експлуатації зварювального апарату МЮ-305; керівництва з експлуатації кутової шліфувальної машини; гарантійного талону на молот пневматичний; гарантійного талону на лобзик ручний електричний; свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , належного ОСОБА_10 ; технічного паспорту автомобіля КАМАЗ-5320, належного ОСОБА_11 ; платіжних доручень №208 та №79 про підтвердження належної сплати ФОП ОСОБА_3 до бюджету єдиного податку за 4-й квартал 2018 року та 1-й квартал 2019 року. Крім того, у матеріалах справи містяться: заявки про виписку тимчасових перепусток для проведення монтажних робіт на території ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" робітникам ТОВ "ЖСУ35"- ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 та ОСОБА_1 , що підписані 3 жовтня 2018 року ОСОБА_12 ; службова записки заступника директора з виробництва ОСОБА_5 від 3 жовтня 2018 року із дозвільною резолюцією виконавчого директора Шепетько М.А. про надання дозволу на оформлення тимчасових перепусток до 1 квітня 2019 року для персоналу, що приймає участь в монтажних роботах в цеху кордних круток (Ф-7) - ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 та ОСОБА_1 . В матеріалах справи також наявні довіреності від 3 січня 2019 року та 7 березня 2018 року, виданих директором ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35" на фактичне отримання матеріалів для виконавців робіт інженером ОСОБА_12 . Фактична передача матеріалів для виконавців робіт підтверджується накладними- вимогами на відпуск матеріалів підрядним організаціям, накопичувальними відомостями на передачу матеріалів та комплектуючих із підписами уповноважених осіб виконавця робіт ОСОБА_12 та ОСОБА_2 про отримання матеріалів, а також підписами посадових осіб позивача ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Визнання матеріальних витрат на підрядні роботи здійснювалось позивачем на підставі актів на списання товарно-матеріальних цінностей за грудень 2018 року, січень-березень 2019 року, які підтверджуються підписами членів комісії-матеріально-відповідальної особи ОСОБА_4 , директора з постачання та логістики ОСОБА_17 , завідувача господарством ОСОБА_18 або заступника директора з виробництва ОСОБА_5 , менеджера з постачання ОСОБА_19 , бухгалтера ОСОБА_20 . Кожен із актів на списання товарно-матеріальних цінностей затверджений директором з виробництва ОСОБА_21 . Перевіркою не спростовано факт повного декларування ФОП ОСОБА_3 за спірними операціями із позивачем відповідних податкових зобов`язань, а також не встановлено будь-яких недоліків в оформленні первинних документів бухгалтерського обліку, податкових накладних, чи їх невідповідності змісту господарських операцій. Крім цього, картками по рахунку 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" по контрагенту ПП ОСОБА_3 по договорах №02/10-ВШ від 2 жовтня 2018 року та №19/12-18 від 19 грудня 2018 року підтверджується, що в бухгалтерському обліку позивач відобразив придбання будівельно-ремонтних робіт у кореспонденції дебетом рахунку 151 "Капітальне будівництво" (тобто збільшення активів) та кредиту рахунку 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" (тобто збільшення пасивів). Станом на 31 березня 2019 року сторонами не було підтверджено фактичного виконання робіт згідно договору підряду №20/02 від 20 лютого 2019 року, тому авансовий платіж в загальній сумі 240000,00 грн. згідно даних картки по рахунку 3711 "Розрахунки за виданими авансами" рахується у складі поточної дебіторської заборгованості, тобто активів. Отже, у бухгалтерському обліку позивача відображені реальні зміни майнового стану позивача за наслідками спірних договорів. Посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача працівників необхідних для здійснення відповідної господарської діяльності, як на підставу для відмови в позові, відхиляються колегією суддів, оскільки чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем. Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 22 травня 2020 року у справі №810/1068/16, Верховний суд у постанові від 23 липня 2020 року у справі № 826/6806/17 зазначив, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника. Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №815/253/16 зазначив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Наведений висновок узгоджується з висновками, що викладені в постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року (справа №815/8539/13-а), від 18 березня 2020 року (справа №817/822/16) та від 07 лютого 2020 року (справа №820/2344/16). Втім відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його контрагентів, оскільки останнім не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку усім доказам у справі в їх сукупності, враховуючи те, що в ході розгляду справи відповідачем не надано достатньо належних доказів на підтвердження фіктивності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Житомирське Спеціалізоване Управління №35", а відтак погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень. При цьому, колегія суддів враховує практику ЄСПЛ по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року де зазначено, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року). Також в рішенні ЄСПЛ по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29). Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 10 серпня 2020 року. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Іваненко Т.В.