Постанова 4852 № 280/1265/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1265/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року у справі №280/1265/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії за вислугу років з 01.01.2018 у заниженому розмірі: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 рік щомісячно 50% перерахованої пенсії, з 01.01.2019 року до теперішнього часу щомісячно 75% перерахованої пенсії; зобов`язання Головне Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розміри грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, частини 17 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахування її збільшення в роз мірі 100% суми підвищення пенсії; зобов`язання Головне Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів з виплати сум пенсії у заниженому розмірі, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при перерахунку раніше призначеної пенсії не допускається звуження змісту та обсягу соціальних гарантій. Крім того, зазначає, що у зв`язку із визнанням протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року, вони не можуть бути застосовані до спірних правовідносин при визначенні порядку та розміру виплати пенсії позивачеві. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії за вислугу років з 05.03.2019 року до 31.12.2019 року щомісячно в розмірі 75% підвищенної пенсії. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01.01.2018 року перерахунок та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 100% суми підвищення пенсії, з урахуванням раніше виплачених коштів. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з виплатою сум пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у зниженому розмірі, станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року за №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що виплата пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», призначених до 01.03.2018 року, здійснюється у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року. Відповідач вважає, що дії щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50% підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, у період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, та 75% - у період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок проведено на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року та №804 від 14.08.2019 року, що кореспондується з приписами ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в частині наданого Уряду права встановлювати такі умови перерахунку пенсії. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Сторони повідомлені про день розгляду справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що з 27.08.2012 року ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач звернувся із заявою від 11.01.2020 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 100% підвищення суми пенсії. Листом від 29.01.2020 року за вих. № 136-115/К-02/8-0800/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомлено позивача, що до 01.01.2020 року порядок проведення виплати пенсій, призначених згідно Закону до 01.03.2018 року був врегульований постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 та від 14.08.2019 року №

804. Вказав, що виплата пенсії позивача проводиться у відповідності до вимог чинного законодавства, заборгованості немає. Вважаючи такі дії відповідача протиправними та з вимогою вчинити певні дії, позивач звернувся з даним позовом до суду. Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги прийшов до висновку, що зменшивши виплату пенсії позивачу, відповідач фактично частково припинив її виплату на підставі підзаконного нормативно-правового акту. Також суд зазначив, що оскільки відповідачем виплата пенсії позивачу у частині припинена не з підстав, передбачених законами України, то такі дії відповідача є протиправними. Суд також зазначив, що оскільки з 05.03.2019 року відповідач діяв неправомірно, не виплачуючи позивачу суму підвищення пенсії в повному обсязі, а відтак існує заборгованість з її виплати в тому числі з порушенням строків такої виплати, то позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів з виплати сум пенсії у заниженому розмірі, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці є обґрунтованими. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закону № 2262-ХІІ). Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій. Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються. Відтак, стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені постановою №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року. За положеннями пунктів 1 та 2 постанови № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374). Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Статтею 1-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням. Постановою № 103 фактично змінені умови пенсійного забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення за Законом № 2262-ХІІ, що суперечить приписам як статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ, так й статті 5 Закону № 1058-IV. Відповідно до частин 1-3 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Оскільки постанова № 103 як правовий акт не відповідає Законам № 1058-IV та № 2262-ХІІ, суд має застосовувати правові акти, які мають вищу юридичну силу, тобто Закони № 1058-IV та № 2262-ХІІ. Згідно зі статтею 52 Закону № 2262-ХІІ пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України. Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. Таким чином, є обґрунтованим зазначення судом першої інстанції, що позивач мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень. Пункти 1, 2 постанови № 103 визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року по справі № 826/3858/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 рокку. Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, яка передбачає, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, саме з 05.03.2019 р. пункти 1 та 2 постанови № 103 втратили чинність. Разом з тим, враховуючи, що постанова № 103 як правовий акт не відповідає Законам № 1058-IV та № 2262-ХІІ, дії відповідача з невиплати позивачу пенсії в повному перерахованому розмірі є протиправними, відповідно, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача з невиплати позивачу пенсії в повному перерахованому розмірі саме з 01.01.2018 року. Також суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що порушене право позивача на отримання у повному обсязі (100% суми підвищення пенсії) належних йому сум за період, починаючи з 01.01.2018, має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії позивачу в розмірі 100% суми підвищення пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат. Доводи скаржника про наявність у Кабінету Міністрів України компетенції на встановлення порядку виплати перерахованих сум пенсії спростовані приведеними вище висновками суду. Стосовно неврахування судом першої інстанції положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року № 804 суд зазначає наступне. З 04.09.2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 р. № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року. Вище судом зроблено висновок про відсутність у Уряду компетенції на зміну умов пенсійного забезпечення, відповідно, судом не може застосовуватися постанова Кабінету Міністрів України № 804, якою також змінено встановлений Законом № 2262-ХІІ та Законом № 1058-IV порядок здійснення пенсійних виплат. Скаржник вважає передчасною вимогу про виплату 100% перерахованих сум через не проведення відповідачем перерахунку пенсії з розрахунку 100% суми підвищення, такий перерахунок буде здійснено з 01.01.2020 року, проте з такими доводами суд не може погодитися з тих підстав, що перерахунок пенсії позивачу здійснено саме з 01.01.2018 року. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року (далі - Порядок № 159). Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Із наведеного видно, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-ІV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.05.2018 року (справа №703/5652/15-а). Отже, позивач обґрунтовано має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з виплатою сум пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у зниженому розмірі, станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст.ст. 311, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року у справі №280/1265/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак