Постанова 4851 № 520/2812/2020

Головуючий І інстанції: Полях Н.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2020 р. Справа № 520/2812/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2020, по справі № 520/2812/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неперерахування і не проведення ОСОБА_1 виплати з 25.04.2019 пенсії інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі № 520/8596/19 щомісячно - у розмірі 20865 грн. (4173 х 5) та починаючи з 01.01.2020 у розмірі 23615 грн. (4723х5) з урахуванням виплачених сум, і в подальшому виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року довічно; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування ОСОБА_1 з 25.04.2019 пенсії інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби на підставі підзаконного акту Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 виходячи з розрахунку середнього заробітку у співвідношенні до відсотка втрати працездатності, в супереч ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі № 520/8596/19; - визнати незаконним та таким що не відповідає нормі частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі № 520/8596/19 акт індивідуальної дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - розпорядження, дата-час розрахунку : 20.01.2020 18:39, Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рішення 963370111448 Заявник ОСОБА_1 про перерахунок пенсії у розмірі з розрахунку середнього заробітку у співвідношенні до відсотка втрати працездатності на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 543; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії та провести ОСОБА_1 нарахування та виплати з 25.04.2019 пенсії інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі № 520/8596/19 щомісячно - у розмірі 20865 грн. (4173х5) та починаючи з 01.01.2020 у розмірі 23615 грн. (4723х5) з урахуванням виплачених сум і в подальшому виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року довічно. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 провадження у справі закрито. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судовим розглядом, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 по справі № 520/8596/19: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не перерахування пенсії за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 та щодо відмови у не проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 22 від 12.08.2019 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 25.04.2019 державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(11)/2019, справа № 3-14/2019 (402/19,1737/19) обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Вказане судове рішення набрало законної сили. В подальшому на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 по справі №520/8596/19 Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним розпорядженням. Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не вжиття належних заходів щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 по справі №520/8596/19, звернувся до суду з даним позовом. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому позовному провадженні не розглядаються. Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками з огляду на наступне. З апеляційної скарги вбачається, що заявник посилається на неправомірну бездіяльність відповідача, що полягає у не вжитті належних заходів щодо належного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 по справі № 520/8596/19. Отже, суть позовних вимог ОСОБА_1 по даній справі зводиться до оскарження дій відповідача при виконанні судового рішення, ухваленого по іншій справі № 520/8596/19. Таким чином, шляхом ініціювання іншого окремого судового спору (подання даної позовної заяви), позивач намагається вирішити питання виконання відповідачем судового рішення у іншій справі № 520/8596/19. Проте, усі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі, урегульовано у статтях 370-383 розділу ІV "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах" Кодексу адміністративного судочинства України, якими не передбачено можливості вирішення в порядку загального позовного провадження вимог особи-позивача, що випливають з обставин невиконання або неналежного виконання судового рішення відповідачем. Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Згідно з ч. 6 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. З аналізу зазначеної норми вбачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження. Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 11.07.2019 року по справі № 161/3914/17. Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що між сторонами не виникло нового спору, а має місце продовження тих самих спірних правовідносин, які розглядалися судом у справі № 520/8596/19, проте на стадії його виконання. Колегія суддів звертає увагу, що зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду". На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що в даному випадку, вимоги позивача слід розглядати не в порядку позовного провадження, а в порядку, визначеному ст. 383 КАС України - в особливому порядку судового контролю, оскільки в позовній заяві йдеться про дії відповідача, вчинені в ході виконання судового рішення у справі № 520/8596/19. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що спір у справі є тотожним спору по справі № 520/8596/19, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно закриття провадження у даній справі. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 по справі № 520/2812/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов