Постанова Чернігівський апеляційний суд № 730/809/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 03 серпня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 730/809/19 Головуючий у першій інстанції - Луговець О. А. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/54/20 Чернігівський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Скрипки А.А. суддів: Онищенко О.І., Харечко Л.К. секретар: Поклад Д.В. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідачі Плисківська сільська рада Борзнянського району Чернігівської області, Борзнянська районна державна адміністрація Чернігівської області третя особа Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області у складі судді Луговця О.А. від 25 вересня 2019 року, місце ухвалення рішення м.Борзна, дата складання повного тексту рішення 25 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання права в порядку спадкування, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, В С Т А Н О В И В: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на земельну ділянку (пай) номер НОМЕР_1 площею 6,96га, посвідчену сертифікатом ЧН №0185640, яка знаходиться на території Великозагорівського старостинського округу Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 . Вимоги заявленого позову ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що за життя її батько ОСОБА_2 був внесений до списків пайовиків та мав право на земельну частку (пай), якому присвоєно №307, площею 6,96 га із земель колишнього КСП ''Україна''. Позивач вказує, що сертифікат на земельну частку (пай) її батько ОСОБА_2 не отримав, оскільки помер в короткий проміжок часу після розпаювання. Позивач зазначає, що після смерті батька спадщину фактично прийняла, але не оформила свої спадкові права, його дружина, і, відповідно, мати позивача - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач стверджує, що після смерті матері вона прийняла спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори, але позбавлена можливості оформити свої спадкові права на вищевказану земельну частку (пай) через нотаріальну контору, оскільки її батько не отримав сертифікат на земельну частку (пай), і відсутній відповідний правовстановлюючий документ. Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25.09.2019 року відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання права в порядку спадкування, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 25.09.2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заявленого позову. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, таким, що не відповідає нормам матеріального і процесуального права, а також фактичним обставинам справи. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що фактично членство в КСП її батька ОСОБА_2 , є головним критерієм для одержання права на земельну частку (пай) на момент реєстрації державного акта на право колективної власності на землю, і вказані обставини підтверджуються матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги стверджують, що наявність підстав для одержання права на земельну частку (пай) обумовлена фактичним членством ОСОБА_2 у КСП "Україна". Доводи апеляційної скарги вказують, що при розгляді даного спору по суті суд першої інстанції не з`ясував, коли ОСОБА_2 був прийнятий на роботу, якими документами це підтверджується, чи є наявність розриву у трудовій діяльності. При цьому ОСОБА_1 у доводах апеляційної скарги зазначає, що в архівному фонді СТОВ ''Надія'' с.В.Загорівка у книгах нарахування заробітної плати за 1971 рік є відомості про заробітну плату ОСОБА_2 , що свідчить про його членство у КСП. Доводи апеляційної скарги містять в собі посилання на документи, які видані після проголошення рішення суду першої інстанції від 25.09.2019 року, а саме: архівна довідка Комунальної установи ''Борзнянський районний трудовий архів'' №07-05/196 від 28.10.2019 року; архівна копія з книги нарахування трудоднів колгоспника ОСОБА_2 ; довідка Великозагорівського старостинського округу Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області №106 від 22.102019 року про те, що ОСОБА_2 дійсно входив у списки громадян-членів КСП ''Україна'' Борзнянського району Чернігівської області, які мали право на земельну частку (пай). З посиланням на абзац 4 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", ОСОБА_1 у доводах апеляційної скарги стверджує, що право спадкоємців на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку, при цьому суд з`ясовує, чи був спадкодавець членом КСП на час реєстрації державного акта на право колективної власності на землю та чи був спадкодавець внесений до списку осіб, що додається до відповідного державного акта. Доводи апеляційної скарги вказують, що судом першої інстанції не було зроблено запиту до архіву щодо наявності такого колгоспника, як ОСОБА_4 . При цьому, на підтвердження того, що у книгах про нарахування трудового стажу по СТОВ ''Надія'' (колгосп Україна) с.Велика Загорівка ОСОБА_4 не значиться, ОСОБА_1 надає відомості Комунальної установи ''Борзнянський районний трудовий архів'' №07-05/197 від 28.10.2019 року. На підтвердження тих обставин, що ОСОБА_4 на момент розпаювання на території Великозагорівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області не проживав та не був зареєстрований, ОСОБА_1 надає довідку Великозагорівського старостинського округу Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області №105 від 22.10.2019 року. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує на наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 25.09.2019 року, оскільки після смерті її батька ІНФОРМАЦІЯ_1 , КСП "Україна" було одержано державний акт на право колективної власності від 30.11.1995 року з доданим до нього списком громадян-членів КСП "Україна", до якого було включено ОСОБА_4 , з помилковим зазначенням по батькові '' ОСОБА_4 ''. При цьому ОСОБА_1 зазначає, що її батько ОСОБА_2 був членом КСП, працював, отримував заробітну плату, і відповідно до законодавства, набув право на земельну частку (пай) із земель КСП ''Україна''. В судове засідання апеляційного суду учасники справи, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.166-170), не з`явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч.5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. За даних обставин, датою прийняття постанови апеляційного суду є 03.08.2020 року. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 - батько позивача (а.с.12), ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 - мати позивача (а.с.14). Згідно довідки Великозагорівського старостинського округу Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області №210 від 03.07.2018 року (а.с.13), на день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , він проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , також була зареєстрована та проживала з ним дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно свідоцтва про право спадщину за законом від 11.07.2018 року (а.с.15), спадкоємцем зазначеного у даному свідоцтві майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , є її дочка - ОСОБА_1 . Згідно довідки Великозагорівського старостинського округу Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області №470 від 11.06.2019 року (а.с.68), ОСОБА_2 згідно сертифіката серії ЧН №0185640, виданого Борзнянською РДА на земельну ділянку (пай) було присвоєно номер паю №307 площею - 6,96 га. Як вбачається з інформації відділу у Борзнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №87/134-18 від 01.08.2018 року (а.с.67), відповідно до книги видачі сертифікатів на земельну частку (пай) по Великозагорівській сільській раді, сертифікат на ім`я ОСОБА_2 не видавався. Згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ЧН 000003 від 30.11.1995 року (а.с.32), державний акт на право колективної власності на землю видано колективному сільськогосподарському підприємству ''Україна'' Великозагорівською сільською Радою народних депутатів Борзнянського району Чернігівської області у тому, що вказаному власнику землі передається у колективну власність 4752,0 гектарів землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для виробництва товарної сільськогосподарської продукції відповідно до рішення V сесії ХХІІ скликання Великозагорівської сільської Ради народних депутатів від 28.11.1995 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №21. Відповідно до списку громадян-членів КСП "Україна", що є Додатком №1 до державного акта ЧН 000003 (а.с.33-58), ОСОБА_2 у даному списку не значиться. За інформацією Борзнянської районної державної нотаріальної контори від 26.07.2019 року №980/01-16 (а.с.59), після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заяви про прийняття та про відмову від спадщини не подавались. Після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , спадкова справа заведена приватним нотаріусом Борзнянського районного нотаріального округу. Як вбачається із оскаржуваного рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25.09.2019 року, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для задоволення вимог заявленого позову. Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості вказаного висновку суду першої інстанції не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду від 25.09.2019 року, оскільки вказаний висновок суду узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги стверджують, що наявність підстав для одержання права на земельну частку (пай) обумовлена фактичним членством ОСОБА_2 у КСП "Україна". Доводи апеляційної скарги вказують, що при розгляді даного спору по суті суд першої інстанції не з`ясував, коли ОСОБА_2 був прийнятий на роботу, якими документами це підтверджується, чи є наявність розриву у трудовій діяльності. При цьому ОСОБА_1 у доводах апеляційної скарги зазначає, що в архівному фонді СТОВ ''Надія'' с.В.Загорівка у книгах нарахування заробітної плати за 1971 рік є відомості про заробітну плату ОСОБА_2 , що свідчить про його членство у КСП. Доводи апеляційної скарги містять в собі посилання на документи, які видані після проголошення рішення суду першої інстанції від 25.09.2019 року, а саме: архівна довідка Комунальної установи ''Борзнянський районний трудовий архів'' №07-05/196 від 28.10.2019 року; архівна копія з книги нарахування трудоднів колгоспника ОСОБА_2 ; довідка Великозагорівського старостинського округу Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області №106 від 22.102019 року про те, що ОСОБА_2 дійсно входив у списки громадян-членів КСП ''Україна'' Борзнянського району Чернігівської області, які мали право на земельну частку (пай). З посиланням на абзац 4 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", ОСОБА_1 у доводах апеляційної скарги стверджує, що право спадкоємців на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку, при цьому суд з`ясовує, чи був спадкодавець членом КСП на час реєстрації державного акта на право колективної власності на землю та чи був спадкодавець внесений до списку осіб, що додається до відповідного державного акта. Доводи апеляційної скарги вказують, що судом першої інстанції не було зроблено запиту до архіву щодо наявності такого колгоспника, як ОСОБА_4 . При цьому, на підтвердження того, що у книгах про нарахування трудового стажу по СТОВ ''Надія'' (колгосп Україна) с.Велика Загорівка ОСОБА_4 не значиться, ОСОБА_1 надає відомості Комунальної установи ''Борзнянський районний трудовий архів'' №07-05/197 від 28.10.2019 року. На підтвердження тих обставин, що ОСОБА_4 на момент розпаювання на території Великозагорівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області не проживав та не був зареєстрований, ОСОБА_1 надає довідку Великозагорівського старостинського округу Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області №105 від 22.10.2019 року. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує на наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 25.09.2019 року, оскільки після смерті її батька ІНФОРМАЦІЯ_1 , КСП "Україна" було одержано державний акт на право колективної власності від 30.11.1995 року з доданим до нього списком громадян-членів КСП "Україна", до якого було включено ОСОБА_4 , з помилковим зазначенням по батькові '' ОСОБА_4 ''. При цьому ОСОБА_1 зазначає, що її батько ОСОБА_2 був членом КСП, працював, отримував заробітну плату, і відповідно до законодавства, набув право на земельну частку (пай) із земель КСП ''Україна''. Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 25.09.2019 року, виходячи із наступного. Відповідно до п.2 Указу Президента України ''Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям'' №720/95 від 08.08.1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Згідно із роз`ясненнями, викладеними в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України ''Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ'' №7 від 16.04.2004 року, член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Відповідно до приписів ч.1,ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається з матеріалів справи, згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ЧН 000003 від 30.11.1995 року (а.с.32), державний акт на право колективної власності на землю видано колективному сільськогосподарському підприємству ''Україна'' Великозагорівською сільською Радою народних депутатів Борзнянського району Чернігівської області у тому, що вказаному власнику землі передається у колективну власність 4752,0 гектарів землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для виробництва товарної сільськогосподарської продукції відповідно до рішення V сесії ХХІІ скликання Великозагорівської сільської Ради народних депутатів від 28.11.1995 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №21. Відповідно до списку громадян-членів КСП "Україна", що є Додатком №1 до Державного акта ЧН 000003 (а.с.33-58), ОСОБА_2 у даному списку не значиться. При цьому, під номером 640 значиться ОСОБА_4 . Згідно інформації відділу у Борзнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №87/134-18 від 01.08.2018 року (а.с.67), відповідно до книги видачі сертифікатів на земельну частку (пай) по Великозагорівській сільській раді, сертифікат на ім`я ОСОБА_2 не видавався. Відповідно до довідки Великозагорівського старостинського округу Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області №470 від 11.06.2019 року (а.с.68), ОСОБА_2 згідно сертифіката серії ЧН №0185640, виданого Борзнянською РДА на земельну ділянку (пай) було присвоєно номер паю №307 площею - 6,96 га. На думку апеляційного суду, суд першої інстанції при розгляді даного спору по суті обґрунтовано не прийняв до уваги вказану довідку Великозагорівського старостинського округу Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, зазначивши при цьому у оскаржуваному рішенні від 25.09.2019 року, що в силу приписів статей 77-80 ЦПК України вказана довідка не може бути належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом на підтвердження обґрунтованості вимог заявленого позову. При цьому в ході розгляду даної справи в суді першої інстанції ні позивач, ні представник відповідача Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області не повідомили та не надали суду оригіналів або належним чином завірених копій виданих на ім`я ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на право на земельну частку (пай). Приймаючи до уваги вищенаведене, доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції при розгляді даної справи по суті необґрунтовано не прийняв до уваги довідку Великозагорівського старостинського округу Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області №470 від 11.06.2019 року, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 25.09.2019 року. За даних обставин, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив у оскаржуваному рішенні, що належним та допустимим доказом у справі у розумінні статей 77,78 ЦПК України, щодо спірних правовідносин є доданий до державного акта список громадян-членів КСП ''Україна'' (Додаток №1) (а.с.33-58), серед переліку яких ОСОБА_2 не значиться. Також суд першої інстанції послався на ті обставини, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто його цивільна правоздатність припинилась до видачі КСП ''Україна'' державного акта на право колективної власності на землю, яка відбулась 30.11.1995 року. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Приймаючи до уваги фактичні обставини справи та норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов висновку, що батько позивача ОСОБА_2 не відноситься до категорії осіб, які з огляду на положення Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 року набули право на земельну частку (пай) із земель КСП ''Україна''. У зв`язку з даними обставинами, таке право не входить до складу спадщини померлого ОСОБА_2 і, відповідно, не може бути успадковане позивачем ОСОБА_1 . Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив у оскаржуваному рішенні від 25.09.2019 року, що визнання позову відповідачами суд відповідно до приписів статті 206 ЦПК України не може прийняти до уваги, оскільки воно суперечить положенням законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Довідки, на які посилається ОСОБА_1 в доводах апеляційної скарги (а.с.101-103,106,107), не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 25.09.2019 року, оскільки вказані довідки не спростовують висновку рішення суду першої інстанції відносно того, що батько позивача ОСОБА_2 не відноситься до категорії осіб, які в контексті положення Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 року набули право на земельну частку (пай) із земель КСП ''Україна''. Як вбачається з інформації відділу у Борзнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №87/134-18 від 01.08.2018 року (а.с.67), відповідно до книги видачі сертифікатів на земельну частку (пай) по Великозагорівській сільській раді, сертифікат на ім`я ОСОБА_2 не видавався. Згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ЧН 000003 від 30.11.1995 року (а.с.32), державний акт на право колективної власності на землю видано колективному сільськогосподарському підприємству ''Україна'' Великозагорівською сільською Радою народних депутатів Борзнянського району Чернігівської області у тому, що вказаному власнику землі передається у колективну власність 4752,0 гектарів землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для виробництва товарної сільськогосподарської продукції відповідно до рішення V сесії ХХІІ скликання Великозагорівської сільської Ради народних депутатів від 28.11.1995 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №21. Відповідно до списку громадян-членів КСП "Україна", що є Додатком №1 до державного акта на право колективної власності на землю ЧН 000003 (а.с.33-58), ОСОБА_2 у даному списку не значиться. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує на наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 25.09.2019 року, оскільки після смерті її батька ІНФОРМАЦІЯ_1 , КСП "Україна" було одержано державний акт на право колективної власності від 30.11.1995 року з доданим до нього списком громадян-членів КСП "Україна", до якого було включено ОСОБА_4 , з помилковим зазначенням по батькові '' ОСОБА_4 ''. Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 25.09.2019 року, оскільки твердження ОСОБА_1 про помилковість зазначення по батькові '' ОСОБА_4 '' ОСОБА_4 , є припущенням, яке не підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами у розумінні статей 77,78,80 ЦПК України. Відповідно до приписів ч.1,ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 25.09.2019 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з`ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду даної справи. Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Головуючий: Судді: