Постанова Запорізький апеляційний суд № 937/8953/19

Дата документу 10.08.2020 Справа № 937/8953/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЄУН 937/8953/19 Головуючий у 1 інстанції Редько О.В. Провадження №22ц/807/1727/20 Суддя-доповідач: Поляков О.З. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2020 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду у складі: Головуючого: Полякова О.З., суддів: Кухаря С.В., Крилової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 березня 2020 року по справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И Л А: У жовтні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що відповідно укладеного договору № б/н від 17 грудня 2008 року, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. АТ КБ «ПриватБанк» зазначало, що Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими АТ КБ «ПриватБанк» Умовами та Правилами, Тарифами, складають між нею та Банком Кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач зазначав, що свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, втім, у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, остання має заборгованість, яка станом на 30 вересня 2019 року складає 25772,15 грн., та складається з: 495,30 грн. - тіла кредиту; 18501,51 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5310 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250 грн. - фіксована частина; 1215,34 грн. - процентна складова. З огляду на вищезазначене, та у зв`язку з ухиленням відповідача від сплати заборгованості, АТ КБ «ПриватБанк» просили суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість у розмірі 25772,15 грн. та 1921 грн. судових витрат. Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 березня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором б/н від 17 грудня 2008 року, яка складається з непогашеного тіла кредиту у розмірі 495,30 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриваБанк» 36,92 грн. судових витрат. Задовольняючи позов в частині стягнення тіла кредиту, суд першої інстанції послався на правову позицію, що міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, відповідно до якої Тарифи банку, Умови та правила надання банківських послуг, які не підписувались при заповненні заяви-анкети позичальником, не можуть вважатись складовою частиною кредитного договору, а встановлені цими документами відсоткова ставка, пеня та штрафи не можуть бути застосовані при визначенні кредитної заборгованості. Не погоджуючись з рішенням суду в частині незадоволених вимог, АТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення відсотків, пені та штрафу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги банку. В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що судом першої інстанції не прийнято до уваги погоджену сторонами та підписану відповідачем довідку від 17 грудня 2008 року про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна 55 днів пільгового періоду», якою сторонами погоджено умови кредитування, а саме: тип картки, тип кредитної лінії - поновлювальна, валюта рахунку - гривня, базова відсоткова ставка - 2,5 % на місяць, розмір щомісячного платежу - 7% від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, що слідує за звітним, порядок нарахування пені та штрафів, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, пені та штрафу. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. ОСОБА_1 свої правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась, що в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Положеннями частини 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з ч. 2 ст. 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом та за штрафами не відповідає. Висновки суду щодо розміру тіла кредиту (495,30 грн.) сторони не оскаржують. Матеріали справи свідчать, що 17 грудня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № б/н, відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5% в місяць на залишок заборгованості, на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у анкеті-заяві (а.с. 11). У порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, чим порушила умови кредитного договору. За розрахунком заборгованості, наданого АТ КБ «ПриватБанк» до позовної заяви, станом на 30 вересня 2019 року утворилась заборгованість, яка з урахуванням процентів за користування кредитом, пені, комісії, а також штрафів становить 25772,15 грн. Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом, пені, комісії та штрафів, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 17 грудня 2008 року, посилався на довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка була підписана відповідачем (а.с. 12). В наведеній довідці, сторонами погоджено наступні умови кредитування: тип картки - MasterCard Mass; тип кредитної лінії - відновлювальна; пільговий період (нарахування відсотків здійснюється за ставкою 0,01% річних) - до 55 днів; валюта картрахунку - UAH; базова відсоткова ставка (нараховується на залишок непростроченої заборгованості виходячи із розрахунку 360 днів у році) - 2,5%; розмір щомісячних платежів (що включають плату за використання кредитних коштів у звітному періоді) - 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. и не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітнім; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - (базова відсоткова ставка за договором)/30 (нараховується за кожний день прострочення кредиту) +1% від заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць (нараховується один аз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсоткам 5 та більше днів при наявності прострочення на суму більше 50 грн.); штраф при порушенні строків платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 120 днів - 250 грн. +5% від суми позову. Крім цього, в анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, яка підписана ОСОБА_1 , сторони також узгодили розмір відсоткової ставки за користування кредитом, який дорівнює 2,5% на місяць (30% на рік) (а.с. 11, зворот). Таким чином, встановлено, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами та неустойки за порушення позичальником своїх зобов`язань. Довідка підписана особисто ОСОБА_1 , а тому ці умови кредитування вважаються узгодженими сторонами та мають виконуватись позичальником належним чином. Отже, банк набув право на отримання процентів, нарахованим на підставі умов, узгоджених сторонами у довідці від 17 грудня 2008 року та неустойки за кредитним договором № б/н від 17 грудня 2008 року. Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. З розрахунку заборгованості, доданої до позовної заяви, вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» на протязі усього періоду нараховував ОСОБА_1 відсотки у розмірі 30% на рік, що відповідає погодженим сторонами умовам договору. Заперечень щодо розрахунку процентів та штрафів суду не надходило. Заяв про застосування позовної давності відповідач ОСОБА_1 суду не подавала. З огляду на викладене, правових підстав для відмови в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за процентами за користування кредитом за договором від 17 грудня 2008 року № б/н в розмірі 18501,51 грн. у суду першої інстанції не було. Щодо вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача нарахованої пені та штрафів, колегія суддів виходить з наступного. Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду», сторони погодили відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне погашення заборгованості - (базова відсоткова ставка за договором)/30 (нараховується за кожний день прострочення кредиту) +1% від заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць (нараховується один аз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсоткам 5 та більше днів при наявності прострочення на суму більше 50 грн.); та штрафів за порушення термінів платежів - 250 грн. +5% від суми позову. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18). Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають лише штрафи, а саме 250 грн. штрафу (фіксованої частини) та 1215,34 грн. штрафу (процентної складової). За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за процентами та штрафами підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог в цій частині, а саме стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 18501,51 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, та 250 грн. штрафу (фіксованої частини) та 1215,34 грн. штрафу (процентної складової), а всього 1465,34 грн. Відповідно п. 1, 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Отже, висновки суду першої інстанції про відсутність доказів про погодження сторонами умов договору кредитування є помилковими і спростовується матеріалами справи, у зв`язку з чим рішення в частині відмови стягнення відсотків та штрафів підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині нової постанови про часткове задоволення вказаних вимог. Згідно з ч.ч. 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України АТ КБ «ПриватБанк» має право на компенсацію відповідачем суми судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог (79,39%) в розмірі 1525,20 грн., суми судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги, пропорційно до задоволених вимог (80,95%) в розмірі 2287,80 грн., всього 3813 грн. Керуючись ст. ст. 7 ч. 13, 367, 369 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 381, 382, 384, п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково. Заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 березня 2020 року у цій справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків та штрафів - скасувати, прийняти в цій частині нову постанову, за якою: Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в частині стягнення з ОСОБА_1 відсотків та штрафів за договором про надання банківських послуг № б/н від 17 грудня 2008 року - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по відсоткам 18501 (вісімнадцять тисяч п`ятсот одну) гривню 51 копійку, та заборгованість за штрафами у розмірі 250 гривень (фіксованої частини) та 1215,34 гривень (процентної складової), а всього 19966 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят шість) гривень 85 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» понесені судові витрати у сумі 3813 (три тисячі вісімсот тринадцять) гривень. В іншій частині рішення залишити без змін.» Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 10 серпня 2020року. Головуючий: Судді: