Постанова Чернівецький апеляційний суд № 717/489/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 серпня 2020 року м. Чернівці справа № 717/489/20 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Половінкіна Н. Ю. суддів Литвинюк І.М., Одинака О.О. секретаря Конецької Д.Г. з участю позивача ОСОБА_1 учасники справи позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кельменецького районного суду Чернівецької області від 09 червня 2020 року, головуючий у першій інстанції Телешман О.В. встановила: ОСОБА_1 у травні 2020 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Зазначав, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Росошанівської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області актовим записом №07 від 6 серпня 2005 року. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Прага Республіки Чехії. Посилався на те, що припинили сімейно-шлюбні відносини та ведення спільного господарства через відсутність взаєморозуміння, часте безпричинне виникнення сварок. Справа №717/489/20 Головуючий у 1 інстанції Телешман О.В. Провадження №22-ц/822/626/20 Доповідач Половінкіна Н.Ю. Просив розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований виконавчим комітетом Росошанівської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області актовим записом №07 від 6 серпня 2005 року. Ухвалою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 09 червня 2020 року провадження у справі закрито. ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить ухвалу Кельменецького районного суду Чернівецької області від 09 червня 2020 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права. Вказував, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є громадинами однієї з Договірних Сторін України, зареєстровані та проживають на території однієї з Договірних Сторін України, тому відповідно до положень пунктів 1 та 3 статті 30 Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах від 10 січня 2002 року у справі про розірвання шлюбу компетентними є органи юстиції Договірної Сторони, громадянами якої подружжя є на час подачі заяви про розлучення, зокрема, Кельменецький районний суд Чернівецької області, а не Окружний суд Праги

7. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну ОСОБА_3 залишити без задоволення. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення наступних підстав. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався положеннями п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, ст.21 Розділу І глави IV Договору між Україною та Чеською республікою про правову допомогу в цивільних справах та зазначив, що в провадженні Окружного суду Праги 7 перебуває справа № 16С/0/2020-14 про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Наведеним вимогам ухвала Садгірського районного суду м.Чернівці від 26 жовтня 2018 року не відповідає. За змістом ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства; якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. 28 травня 2001 року між Україною та Чеською Республікою укладено Договір про правову допомогу у цивільних справах, який ратифіковано Законом України від 10 лютого 2002 року і який набув чинності 18 листопада 2002 року На підставі ст.21 Розділу І глави IV Договору між Україною та Чеською республікою про правову допомогу в цивільних справах якщо відповідно до положень цього Договору повноваження для розгляду справи мають органи юстиції обох Договірних Сторін, а заява про порушення справи вже була подана одному з органів юстиції однієї Договірної Сторони, то будь-який орган юстиції другої Договірної Сторони не вправі розглядати цю справу. Якщо одну і ту ж справу (між тими самими учасниками, з одного і того ж предмету, з тих самих підстав) було порушено в органах юстиції обох Договірних Сторін, компетенцію котрих встановлює цей Договір, орган юстиції, який порушив справу пізніше, залишає її без розгляду За змістом висновку, зробленого у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-899цс16, закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи. Підстави для закриття провадження у справі визначені частиною першою статті 255 ЦПК України та є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягає. На підставі пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права. Тотожними є позови, у яких співпадають суб`єктний склад, предмет і підстава позову. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України в постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-79цс15. Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За змістом ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 подано заяву до Окружного суду Праги 7 про розірвання шлюбу 17 квітня 2020 року. ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду визнано обставини звернення ОСОБА_2 до Окружного суду Праги 7 з заявою про розірвання шлюбу. До матеріалів справи приєднано Резолюцію одноосібного судді Окружного суду Праги 7 у справі № 16С/0/2020-14 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про розірвання шлюбу від 19 квітня 2020 року. Отже, що на час постановлення ухвали Кельменецького районного суду Чернівецької області від 12 травня 2020 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу Окружний суд Праги 7 порушив провадження у справі № 16С/0/2020-14 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Ураховуючи, що Окружним судом Праги 7 порушено провадження у справі № 16С/0/2020-14 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про розірвання шлюбу між тими самими сторонами, про той самий предмет і на тих самих підставах, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі. Відомостей про припинення судового провадження Окружним судом Праги 7 у справі № 16С/0/2020-14 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про розірвання шлюбу матеріали справи не містять. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що справа про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розгляду Кельменецьким районним судом Чернівецької області, а не Окружним судом Праги 7 фактично зводяться до відсутності компетенції Окружного суду Праги 7 на розгляд даної справи. Проте, перевірка правомірності порушення Окружним судом Праги 7 провадження у справі № 16С/0/2020-14 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про розірвання шлюбу не входить до компетенції Чернівецького апеляційного суду. Окружний суд Праги 7 порушуючи провадження у справі № 16С/0/2020-14 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про розірвання шлюбу перевірив наявність правових підстав для звернення ОСОБА_2 до цього суду та встановив компетентність такого суду розглядати справу. За таких обставин ухвала Кельменецького районного суду Чернівецької області від 09 червня 2020 року постановлена з додержанням норм процесуального права. Керуючись п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1ст.379 ЦПК України, колегія суддів постановила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Кельменецького районного суду Чернівецької області від 09 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня з дня складання повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення 9 серпня 2020 року. Головуючий Н.Ю. Половінкіна І.М. Литвинюк О.О. Одинак